- •1.1 Загальномайданчикові питання безпеки праці
- •При падінні предметів з висоти
- •(Канави) до найближчих опор вантажопідіймального крана
- •Буровибуховим способом на відкритій місцевості
- •В залежності від ступеня інтенсивності руйнувань та умов вибуху
- •Ґрунтів накладними зарядами
- •Шкідливих речовин у повітрі робочої зони
- •1 ‑ Заповнення; 2 - стійка; 3 - бортова дошка; 4 - плита перекриття
- •1 ‑ Заповнення; 2 - стійка; 3 - бортова дошка;
- •Будівельної машини до площини проекції дроту
- •1.1.2 Забезпечення безпечного переміщення вантажів, конструкцій та людей у межах будівельного майданчика
- •Автомобільної дороги до будівель і споруд
- •Навантажувально-розвантажувальних фронтів, біля прохідних і в інших місцях в м
- •1.1.3 Забезпечення організації безпечного складування конструкцій, виробів та матеріалів на будівельному майданчику
- •1.1.4 Вирішення загальномайданчикових питань електробезпеки
- •Вибір дротів і кабелів
- •Жил дротів і кабелів в електропроводках [15]
- •Потужності (cos φ), а також тривалість включення (тв)
- •З гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з мідними жилами [15]
- •З гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з алюмінієвими жилами [15]
- •Переносних шлангових легких і середніх, кабелів переносних шлангових важких, шахтних гнучких шлангових, прожекторних і дротів переносних з мідними жилами [15]
- •Pозрахунок і вибір апаратів захисту
- •Напругою до 500 в змінного і постійного струму
- •Однофазного короткого замикання по відношенню до номінального струму спрацьовування апарату захисту к [15]
- •Розрахунок заземлювальних пристроїв
- •Визначення коефіцієнтів сезонності ψ [20]
- •Електричних опорів різних ґрунтів і води [20]
- •Електродів групового заземлювача (кругла сталь, кутики і т. І.) без врахування впливу смуги зв'язку [20]
- •Розрахунок занулення
- •Заземлюючого пристрою з опором 10 Ом
- •Порядок розрахунку:
- •Zт, Ом, масляних трансформаторів по гост 11920-85е
- •Сталевих провідників при змінному струмі (50 Гц). Ом/км [20]
- •Кабелями і дротами з гумовою і пластмасовою ізоляцією з алюмінієвими жилами або одножильними алюмінієвими дротами прокладеними пучком, Ом/км. [15]
- •1.1.5 Загальномайданчикові питання охорони праці при експлуатації будівельних машин і механізмів
- •Підбір і прив'язка вантажопідйомного крана
- •Установка вантажопідйомних машин
- •Межі небезпечних зон Обмеження небезпечних зон обслуговування кранами
- •Вимоги безпеки при установці два і більш за крани на одному шляху крана
- •Улаштування верхньої будови підкранового шляху
- •Улаштування заземлення підкранової колії
- •Обслуговування виносних вантажоприймальних площадок
- •1.2 Загально майданчикові питання виробничої санітарії та гігієни праці
- •1.2.1 Забезпечення працюючих санітарно-побутовими приміщеннями
- •1.2.1.1 Класифікація тимчасових мобільних будівель
- •Побутових городків різної місткості
- •1.2.1.2 Розміщення тимчасових будівель на будівельному майданчику
- •1.2.1.3 Вимоги до складу санітарно-побутових приміщень
- •1.2.1.4 Вимоги до санітарно-побутових приміщень
- •1.2.1.5 Розрахунок санітарно-побутових приміщень
- •По галузях і видах будівництва
- •У тимчасових будівлях (приміщеннях)
- •1.2.1.6 Опалювання, вентиляція і кондиціонування повітря
- •В приміщеннях тимчасових будівель в холодний період року
- •1.2.2 Забезпечення працюючих питною водою
- •В санітарно-побутових приміщеннях
- •1.2.3 Забезпечення необхідної величини освітленості
- •1.3 Загально майданчикові питання пожежної безпеки
- •1.3.1 Забезпечення протипожежних розривів між тимчасовими і постійними будівлями
- •1.3.2 Забезпечення будівельного майданчика необхідними засобами пожежегасіння
- •1.3.2.1 Класифікація пожеж і вогнегасних речовин
- •1.3.2.2 Класифікація стаціонарних установок пожежогасіння
- •Вибір пристосувань і основних варіантів для пожежогасінні
- •Загальна класифікація
- •Класифікація установки водяного і пінного пожежогасіння
- •Класифікація установок порошкового пожежогасіння
- •Класифікація установок газового пожежогасіння
- •Класифікація установок аерозольного пожежогасіння
- •Вимоги до установок пожежогасіння Установки водяного та пінного пожежогасіння
- •За ступенем небезпеки розвитку пожежі в залежності від їх функціонального призначення і пожежного навантаження горючих матеріалів [54]
- •Для приміщень висотою до 10 м
- •Для приміщень 5-7 груп висотою до 10 м
- •Для приміщень висотою від 10 до 20 м
- •1.3.2.3 Протипожежне водопостачання
- •Мережі зовнішнього водопроводу і споруди на них
- •Житлових і суспільних будівель
- •Внутрішній протипожежний водопровід
- •Внутрішній протипожежний водогін
- •1.3.2.4 Первинні засоби пожежогасіння
- •Вогнегасники
- •Позначення вогнегасників
- •Класифікація вогнегасників
- •Вогнегасна здатність вогнегасників
- •За гасінням модельних вогнищ пожежі класу а
- •Вогнегасників за гасінням модельних вогнищ пожежі класу в
- •За гасінням модельних вогнищ пожежі класів а і (або) в
- •Загальні відомості про будову та принципи роботи вогнегасників
- •Водяні вогнегасники
- •Повітряно-пінні вогнегасники
- •Порошкові вогнегасники
- •Вуглекислотні вогнегасники
- •Хладонові вогнегасники
- •Вогнегасники аерозольні
- •Самоспрацьовуючі вогнегасники
- •Визначення необхідної кількості первинних засобів пожежогасінні Оснащення пожежними щитами
- •Немеханізованим інструментом і інвентарем
- •Оснащення вогнегасниками
- •Переносними вогнегасниками
- •Пересувними вогнегасниками
- •Вибір типу та необхідної кількості вогнегасників
- •Різних класів та діапазони температур їх експлуатації
- •Ефективності вогнегасників за їх вогнегасною здатністю щодо гасіння модельних вогнищ пожежі класів а та в
- •Повинні бути оснащені переносними вогнегасниками
- •Повинні які повинні бути оснащені пересувними вогнегасниками
- •Належності порошкових вогнегасників для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Належності вуглекислотних вогнегасників для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Належності вогнегасників для гаражів та автомайстерень
- •Вимоги до розміщення вогнегасників
- •Рекомендації по використанню вогнегасників
- •Вогнегасників залежно від класу пожежі
- •Техніка безпеки при експлуатації вогнегасників
- •Пожежні щити
- •Умовні графічні позначення вогнегасників, установок пожежогасінні і пожежної сигналізації
- •1.3.3 Забезпечення під’їзду пожежних автомобілів на будівельний майданчик
- •1.3.4 Забезпечення протипожежних заходів при складуванні та збереженні горючих та важко горючих речовин, матеріалів та конструкцій
- •1.3.4.1 Матеріальні склади і бази загального призначення
- •1.3.4.2 Вимоги до зберігання і транспортування матеріалів на будівельному майданчику
- •1.3.4.3 Склади лзр та гр
- •1.3.4.4 Склади балонів з газами
- •1.3.4.5 Склади хімічних речовин
- •1.3.4.6 Склади лісопиломатеріалів
- •1.3.5 Забезпечення пожежної безпеки при виконанні газонебезпечних та вогненебезпечних робіт
- •Вогневих робіт від горючих речовин
- •Вимоги при роботі з пожежовибухонебезпечними матеріалами
- •Покрівельні роботи
- •Улаштування утеплювача
- •Робота з тепловипромінюючими установками
- •Зварювальні та різальні роботи
- •Паяльні роботи.
- •Розігрівання (варіння) бітумів та смол
- •Фарбувальні роботи.
- •Робота з мастиками, клеями та іншими подібними горючими речовинами й матеріалами.
- •Інші будівельно-монтажні роботи
- •Сушка приміщень газовими пальниками інфрачервоного випромінювання і повітронагрівачами.
- •1.3.6 Забезпечення безпечної евакуації працюючих на випадок пожежі Основні положення
- •Евакуація з виробничих будівель.
- •1.3.7 Блискавкозахист будівель і споруд, що зводяться
- •1.3.7.1 Загальні положення
- •1.3.7.2 Зовнішня блискавкозахисна система
- •Блискавкоприймачі
- •Виконуючих функції природного блискавкоприймача
- •Струмовідводи
- •Залежно від рівня захищеності
- •Заземлювачі
- •Вибір блискавковідводів Загальні вимоги
- •Зони захисту одиничних стрижньових блискавковідводів
- •Зони захисту одиничних тросових блискавковідводів
- •Зони захисту подвійного стрижньового блискавковідводу
- •Подвійного стрижньового блискавковідводу
- •Зона захисту подвійного тросового блискавковідводу
- •Подвійного тросового блискавковідводу
- •1.3.7.3 Захист від вторинних дій блискавки
- •Зони захисту від дії блискавки
- •Екранування
- •З'єднання
- •Більша частина струму блискавки
- •Протікає незначна частина струму блискавки
- •Заземлення
Загальна класифікація
У загальному випадку, під установками пожежогасіння (ГОСТ 12.2.047 [42]) розуміється сукупність стаціонарних технічних засобів для гасіння пожежі за рахунок випуску вогнегасних речовин.
За способом приведення в дію установок пожежогасіння (випуску вогнегасних речовин) вони підрозділяються на:
ручні (з ручним способом приведення в дію);
автоматичні.
При цьому, всі автоматичні установки пожежогасіння (окрім спринклерных) можуть приводитися в дію ручним і автоматичним способами. Спринклерні установки пожежогасіння приводяться в дію виключно автоматично.
Установки пожежогасіння залежно від принципу гасіння (створення вогнегасного середовища в об'ємі приміщення, що захищається, або дія на поверхню, що горить) підрозділяють на установки об'ємного і поверхневого пожежогасіння [42].
Відмітною особливістю автоматичних установок пожежогасіння (АУП) є виконання ними одночасно і функцій автоматичної пожежної сигналізації (за п. 3.2 НПБ 88 [43]).
Відповідно до цих визначень ГОСТ 12.3.046 [44] підрозділяє автоматичні установки (системи) пожежогасіння:
по конструктивного виконання ‑ на спринклерні, дренчерні, агрегатні, модульні;
по вигляду вогнегасної речовини ‑ на водяні, пінні, газові, порошкові.
За способом пуску установки пожежогасіння класифікуються (ГОСТ 12.4.009 [45]):
автоматична установка пожежогасіння з дублюючим ручним пуском (місцевим і (або) дистанційним);
автоматична установка пожежогасіння без дублюючого ручного пуску;
ручна установка пожежогасіння (з місцевим і (або) дистанційним пуском).
За способом гасіння - на установки:
об'ємного пожежогасіння;
пожежогасіння за площею;
локального пожежогасіння (за об'ємом, за площею).
По вигляду вогнегасного засобу ‑ на установки:
водяного пожежогасіння (спринклерні, дренчерні);
пінного пожежогасіння (спринклерні, дренчерні);
порошкового пожежогасіння;
газового (СО2, хладонового, азотного, парового і ін.) пожежогасіння.
Загальна класифікація установок пожежогасіння приведена на рис. 5.37.
Рисунок 1.37 - Класифікація стаціонарних установок пожежогасіння
Класифікація установки водяного і пінного пожежогасіння
Автоматичні установки водяного пожежогасіння підрозділяються, відповідно до ГОСТ Р 50680 [46] (рис. 1.38), за типом зрошувачів на спринклерні і дренчерні.
Спринклерні установки підрозділяють за типом заповнення підвідного живильного і розподільного трубопроводів водою або повітрям на: водозаповнені; повітряні; водоповітряні.
Дренчерні установки по вигляду приводу підрозділяють на: електричні; гідравлічні; пневматичні; механічні; комбіновані.
Установки за часом спрацьовування підрозділяють на:
швидкодіючі ‑ тривалість спрацьовування не більше 3 с;
середньоінерційні ‑ тривалість спрацьовування не більше 30 с;
інерційні ‑ тривалість спрацьовування понад 30 с, але не більше 180 с.
За тривалістю дії установки підрозділяють на:
середньої тривалості дії ‑ не більше 30 хв.;
тривалої дії ‑ понад 30 хв., але не більше 60 хв.
Відповідно до ГОСТ Р 50800 [47] автоматичні установки пінного пожежогасіння класифікуються по:
конструктивному виконанню;
виду приводу;
часу спрацьовування;
способу гасіння;
тривалість дії;
кратності піни.
Установки пінної пожежогасіння по конструктивного виконання підрозділяють, як і водяного, на спринклерні і дренчерні залежно від типа зрошувачів.
Дренчерні установки по вигляду приводу так само підрозділяють на електричні, гідравлічні, пневматичних, механічні і комбіновані.
Установки пінного пожежогасіння за часом спрацьовування мають аналогічні з водяними параметри швидкодії.
Установки за способом гасіння підрозділяють на:
установки пожежогасіння за площею;
установки об'ємного пожежогасіння.
Рисунок 1.38 – Класифікація стаціонарних установок водяного пожежогасіння
Відмінними характеристиками класифікації установок пінного пожежогасіння від водяного є параметри тривалості дії і кратності піни.
За тривалістю дії установки підрозділяють на:
короткочасної дії - не більше 10 хв.;
середньої тривалості - не більше 15 хв.;
тривалої дії - понад 15 хв., але не більше 25 хв.
Установки за кратністю піни підрозділяють на установки пожежогасіння піною:
низької кратності (від 5 до 20);
середньої кратності (понад 20, але не більше 200);
високої кратності (понад 200).
Відповідно до ГОСТ 4.99 [48] піноутворювачі розподілені на дві класифікаційні групи залежно від застосування:
загального призначення;
цільового призначення.
Залежно від хімічного складу (поверхнево-активної основи) піноутворювачі підрозділяють (ГОСТ Р 50588 [49]) на:
синтетичні вуглеводневі;
синтетичні фторвміщуючі.
Окрім синтетичних піноутворювачів у ряді країн застосовуються також піноутворювачі на протеїновій основі, зокрема такі, що містять фторировані поверхнево-активні речовини.
До піноутворювачів загального призначення відносяться: ПО-6К, ПО-ЗАІ, ПО-ЗНП, ТЕАС, ПО-6ТС. Вони використовуються для отримання вогнегасної піни і розчинів змочувачів.
До піноутворювачів цільового призначення відносяться: САМПО, ПО-6НП, ФОРЕТОЛ, «Універсальний», «Морський». Вони використовуються для отримання піни при гасінні нафтопродуктів і горючих рідин різних класів, пожежовибухонебезпечних об'єктів.