- •1.1 Загальномайданчикові питання безпеки праці
- •При падінні предметів з висоти
- •(Канави) до найближчих опор вантажопідіймального крана
- •Буровибуховим способом на відкритій місцевості
- •В залежності від ступеня інтенсивності руйнувань та умов вибуху
- •Ґрунтів накладними зарядами
- •Шкідливих речовин у повітрі робочої зони
- •1 ‑ Заповнення; 2 - стійка; 3 - бортова дошка; 4 - плита перекриття
- •1 ‑ Заповнення; 2 - стійка; 3 - бортова дошка;
- •Будівельної машини до площини проекції дроту
- •1.1.2 Забезпечення безпечного переміщення вантажів, конструкцій та людей у межах будівельного майданчика
- •Автомобільної дороги до будівель і споруд
- •Навантажувально-розвантажувальних фронтів, біля прохідних і в інших місцях в м
- •1.1.3 Забезпечення організації безпечного складування конструкцій, виробів та матеріалів на будівельному майданчику
- •1.1.4 Вирішення загальномайданчикових питань електробезпеки
- •Вибір дротів і кабелів
- •Жил дротів і кабелів в електропроводках [15]
- •Потужності (cos φ), а також тривалість включення (тв)
- •З гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з мідними жилами [15]
- •З гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з алюмінієвими жилами [15]
- •Переносних шлангових легких і середніх, кабелів переносних шлангових важких, шахтних гнучких шлангових, прожекторних і дротів переносних з мідними жилами [15]
- •Pозрахунок і вибір апаратів захисту
- •Напругою до 500 в змінного і постійного струму
- •Однофазного короткого замикання по відношенню до номінального струму спрацьовування апарату захисту к [15]
- •Розрахунок заземлювальних пристроїв
- •Визначення коефіцієнтів сезонності ψ [20]
- •Електричних опорів різних ґрунтів і води [20]
- •Електродів групового заземлювача (кругла сталь, кутики і т. І.) без врахування впливу смуги зв'язку [20]
- •Розрахунок занулення
- •Заземлюючого пристрою з опором 10 Ом
- •Порядок розрахунку:
- •Zт, Ом, масляних трансформаторів по гост 11920-85е
- •Сталевих провідників при змінному струмі (50 Гц). Ом/км [20]
- •Кабелями і дротами з гумовою і пластмасовою ізоляцією з алюмінієвими жилами або одножильними алюмінієвими дротами прокладеними пучком, Ом/км. [15]
- •1.1.5 Загальномайданчикові питання охорони праці при експлуатації будівельних машин і механізмів
- •Підбір і прив'язка вантажопідйомного крана
- •Установка вантажопідйомних машин
- •Межі небезпечних зон Обмеження небезпечних зон обслуговування кранами
- •Вимоги безпеки при установці два і більш за крани на одному шляху крана
- •Улаштування верхньої будови підкранового шляху
- •Улаштування заземлення підкранової колії
- •Обслуговування виносних вантажоприймальних площадок
- •1.2 Загально майданчикові питання виробничої санітарії та гігієни праці
- •1.2.1 Забезпечення працюючих санітарно-побутовими приміщеннями
- •1.2.1.1 Класифікація тимчасових мобільних будівель
- •Побутових городків різної місткості
- •1.2.1.2 Розміщення тимчасових будівель на будівельному майданчику
- •1.2.1.3 Вимоги до складу санітарно-побутових приміщень
- •1.2.1.4 Вимоги до санітарно-побутових приміщень
- •1.2.1.5 Розрахунок санітарно-побутових приміщень
- •По галузях і видах будівництва
- •У тимчасових будівлях (приміщеннях)
- •1.2.1.6 Опалювання, вентиляція і кондиціонування повітря
- •В приміщеннях тимчасових будівель в холодний період року
- •1.2.2 Забезпечення працюючих питною водою
- •В санітарно-побутових приміщеннях
- •1.2.3 Забезпечення необхідної величини освітленості
- •1.3 Загально майданчикові питання пожежної безпеки
- •1.3.1 Забезпечення протипожежних розривів між тимчасовими і постійними будівлями
- •1.3.2 Забезпечення будівельного майданчика необхідними засобами пожежегасіння
- •1.3.2.1 Класифікація пожеж і вогнегасних речовин
- •1.3.2.2 Класифікація стаціонарних установок пожежогасіння
- •Вибір пристосувань і основних варіантів для пожежогасінні
- •Загальна класифікація
- •Класифікація установки водяного і пінного пожежогасіння
- •Класифікація установок порошкового пожежогасіння
- •Класифікація установок газового пожежогасіння
- •Класифікація установок аерозольного пожежогасіння
- •Вимоги до установок пожежогасіння Установки водяного та пінного пожежогасіння
- •За ступенем небезпеки розвитку пожежі в залежності від їх функціонального призначення і пожежного навантаження горючих матеріалів [54]
- •Для приміщень висотою до 10 м
- •Для приміщень 5-7 груп висотою до 10 м
- •Для приміщень висотою від 10 до 20 м
- •1.3.2.3 Протипожежне водопостачання
- •Мережі зовнішнього водопроводу і споруди на них
- •Житлових і суспільних будівель
- •Внутрішній протипожежний водопровід
- •Внутрішній протипожежний водогін
- •1.3.2.4 Первинні засоби пожежогасіння
- •Вогнегасники
- •Позначення вогнегасників
- •Класифікація вогнегасників
- •Вогнегасна здатність вогнегасників
- •За гасінням модельних вогнищ пожежі класу а
- •Вогнегасників за гасінням модельних вогнищ пожежі класу в
- •За гасінням модельних вогнищ пожежі класів а і (або) в
- •Загальні відомості про будову та принципи роботи вогнегасників
- •Водяні вогнегасники
- •Повітряно-пінні вогнегасники
- •Порошкові вогнегасники
- •Вуглекислотні вогнегасники
- •Хладонові вогнегасники
- •Вогнегасники аерозольні
- •Самоспрацьовуючі вогнегасники
- •Визначення необхідної кількості первинних засобів пожежогасінні Оснащення пожежними щитами
- •Немеханізованим інструментом і інвентарем
- •Оснащення вогнегасниками
- •Переносними вогнегасниками
- •Пересувними вогнегасниками
- •Вибір типу та необхідної кількості вогнегасників
- •Різних класів та діапазони температур їх експлуатації
- •Ефективності вогнегасників за їх вогнегасною здатністю щодо гасіння модельних вогнищ пожежі класів а та в
- •Повинні бути оснащені переносними вогнегасниками
- •Повинні які повинні бути оснащені пересувними вогнегасниками
- •Належності порошкових вогнегасників для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Належності вуглекислотних вогнегасників для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Належності вогнегасників для гаражів та автомайстерень
- •Вимоги до розміщення вогнегасників
- •Рекомендації по використанню вогнегасників
- •Вогнегасників залежно від класу пожежі
- •Техніка безпеки при експлуатації вогнегасників
- •Пожежні щити
- •Умовні графічні позначення вогнегасників, установок пожежогасінні і пожежної сигналізації
- •1.3.3 Забезпечення під’їзду пожежних автомобілів на будівельний майданчик
- •1.3.4 Забезпечення протипожежних заходів при складуванні та збереженні горючих та важко горючих речовин, матеріалів та конструкцій
- •1.3.4.1 Матеріальні склади і бази загального призначення
- •1.3.4.2 Вимоги до зберігання і транспортування матеріалів на будівельному майданчику
- •1.3.4.3 Склади лзр та гр
- •1.3.4.4 Склади балонів з газами
- •1.3.4.5 Склади хімічних речовин
- •1.3.4.6 Склади лісопиломатеріалів
- •1.3.5 Забезпечення пожежної безпеки при виконанні газонебезпечних та вогненебезпечних робіт
- •Вогневих робіт від горючих речовин
- •Вимоги при роботі з пожежовибухонебезпечними матеріалами
- •Покрівельні роботи
- •Улаштування утеплювача
- •Робота з тепловипромінюючими установками
- •Зварювальні та різальні роботи
- •Паяльні роботи.
- •Розігрівання (варіння) бітумів та смол
- •Фарбувальні роботи.
- •Робота з мастиками, клеями та іншими подібними горючими речовинами й матеріалами.
- •Інші будівельно-монтажні роботи
- •Сушка приміщень газовими пальниками інфрачервоного випромінювання і повітронагрівачами.
- •1.3.6 Забезпечення безпечної евакуації працюючих на випадок пожежі Основні положення
- •Евакуація з виробничих будівель.
- •1.3.7 Блискавкозахист будівель і споруд, що зводяться
- •1.3.7.1 Загальні положення
- •1.3.7.2 Зовнішня блискавкозахисна система
- •Блискавкоприймачі
- •Виконуючих функції природного блискавкоприймача
- •Струмовідводи
- •Залежно від рівня захищеності
- •Заземлювачі
- •Вибір блискавковідводів Загальні вимоги
- •Зони захисту одиничних стрижньових блискавковідводів
- •Зони захисту одиничних тросових блискавковідводів
- •Зони захисту подвійного стрижньового блискавковідводу
- •Подвійного стрижньового блискавковідводу
- •Зона захисту подвійного тросового блискавковідводу
- •Подвійного тросового блискавковідводу
- •1.3.7.3 Захист від вторинних дій блискавки
- •Зони захисту від дії блискавки
- •Екранування
- •З'єднання
- •Більша частина струму блискавки
- •Протікає незначна частина струму блискавки
- •Заземлення
Підбір і прив'язка вантажопідйомного крана
Підбір крана проводиться за трьома основними параметрами:
вантажопідйомність;
виліт;
висота підйому.
Для кранів із змінним вильотом вантажопідйомність залежить від вильоту.
Робочий виліт (Rм) визначається відстанню по горизонталі від вісі обертання поворотної частини крана до вертикальної вісі вантажозахватного органу (рис. 1.24).
Рисунок 1.24 - Прив'язка стрілового крана до будівлі (споруди)
Rм - максимально необхідний, робочий виліт;
Rп - задній габарит - найбільший, радіус поворотної частини крана з боку, протилежного стрілі;
Н - висота підйому;
hз - відстань від рівня стоянки крана до верху будівлі (споруди);
hв - висота вантажу при підйомі;
hз.п. - висота вантажозахватного пристосування при підйомі;
Sk - розмір прив'язки крана до вісі будівлі;
b - розміри будівлі;
а - відстань від вісі будівлі до її зовнішньої грані (виступаючої частини);
п - габарит наближення;
R - розмір зони, в якій забороняється знаходження людей, визначений в ППР;
Висота підйому (Н) визначається відстанню від рівня установки вантажопідйомних машин (кранів) по вертикалі до гака крана і складається з наступних показників: висоти будівлі (споруди) - від нульової відмітки будівлі з урахуванням позначок установки (стоянки) кранів до верхньої рівня будівлі (верхнього монтажного горизонту) (hб), запасу висоти (hз), рівного 2,3 м, для забезпечення безпечного виконання робіт на верхній відмітці будівлі, де можуть знаходитися люди, максимальної висоти переміщуваного вантажу (у положенні, при якому проводиться його переміщення) (hв) з урахуванням закріплених на вантажі монтажних пристосувань (hз.п), або конструкцій посилення, довжини (висоти) вантажозахватного пристосування в робочому положенні.
Відстані між виступаючими частинами крана (його поворотною або іншою найбільш виступаючою частиною), що пересувається наземними рейковими шляхами, і зовнішнім найближчим контуром будівлі (споруди), включаючи його виступаючі частини (козирки, карнизи, пілястри, балкони і т. і.) або тимчасові будівельні пристосування, що знаходяться на будівлі або у будівлі (будівельні риштування, виносні майданчики, захисні козирки і т. і.). а також будовами, штабелями вантажів і іншими предметами повинні складати від рівня землі або робочих майданчиків на висоті до 2000 мм не менше 700 мм, а на висоті більше 2000 мм не менше 400 мм. Для баштових кранів з поворотною баштою, яка складається більш ніж з двох секцій, ця відстань приймається не менше 800 мм по всій висоті. Слід враховувати можливе відхилення башти від вертикалі.
Місце установки приставного крана визначається мінімальним вильотом, при якому забезпечується монтаж найближчих до башти крана конструктивних елементів будівель з урахуванням розмірів фундаменту крана і умов кріплення крана до будівлі.
Установка кранів, що пересуваються по надземному шляху, повинна проводитися з дотриманням наступних вимог:
відстань від верхньої точки крана до стелі будівлі, нижнього поясу кроквяних ферм або предметів, прикріплених до них, а також до нижньої точки іншого крана, що працює ярусом вище, повинно бути не менше 100 мм;
відстань від настилу майданчиків і галереї опорного крана, за винятком настилу кінцевих балок і візків, до суцільного перекриття або підшивання даху, до нижнього поясу кроквяних ферм і предметів, прикріплених до них, а також до нижньої точки крана, що працює ярусом вище, повинно бути не менше 1800 мм;
відстань від виступаючих частин торців крана до колон, стін будівлі і поручнів прохідних галерей повинно бути не менше 60 мм. Ця відстань встановлюється при симетричному розташуванні коліс крана відносно рейки;
відстань від нижньої точки крана (не враховуючи вантажозахватного органу) до підлоги цеху або майданчиків, на яких під час роботи крана можуть знаходитися люди (за винятком майданчиків, призначених для ремонту крана), має бути не менше 2000 мм. Відстань між нижньою габаритною точкою кабіни крана і підлогою цеху - не менше 2000 мм або (у обґрунтованих випадках) від 500 до 1000 мм;
відстань від нижніх виступаючих частин крана (не враховуючи вантажозахватного органу) до розташованого в зоні дії устаткування - не менше 400 мм;
відстань від виступаючих частин кабіни управління і кабіни для обслуговування тролей до стіни, устаткування, трубопроводів, виступаючих частин будівлі, колон, дахів підсобних приміщень і інших предметів, відносно яких пересувається кабіна - не менше 400 мм.
При установці кранів біля будівель (споруд), що мають підвали або інші підземні пустотні споруди, необхідно розраховувати несучу здатність стін вказаних споруд на навантаження від кранів.
При виборі крана з підйомною стрілою враховують, щоб відстань від габариту стріли до виступаючих частин будівлі була не менше 0,5 м, а до перекриття (покриття) будівлі і інших майданчиків, на яких можуть знаходитися люди, не менше 2 м по вертикалі.
При будівництві або реконструкції вантажопідйомні крани можна встановлювати всередині будівель (споруд), ураховуючи габарити наближення кранів або переміщуваних вантажів, що допускаються, до конструкцій будівлі (споруди).
Підбір крана з урахуванням відстані наближення до будівлі, котловану (виїмки) полягає в перевірці відповідності вантажної характеристики крана необхідним параметрам (вантажопідйомності, вильоту, висоті підйому).
При прив'язці баштових кранів слід враховувати необхідність виконання робіт з монтажу і демонтажу, звернувши при цьому особливу увагу на положення противаги, розташованої вгорі на стрілі, по відношенню до будівлі (споруди), що зводиться .
Установка шляху крана для баштових кранів повинна проводитися за проектом, розробленим відповідно до вимог нормативних документів.
Монтаж і демонтаж кранів здійснюється відповідно до інструкції з їх монтажу і експлуатації.