Konspekt_lektsy_po_ukr

НазарР.М.,ГапоноваТ.М.Українськамовазапрофесійнимспрямуваннямдляспеціальності«Менеджменторганізацій»

Халімендіков В.Є. брав участь у наукових конференціях з української мови, українознавства у ДонНАБА та житті академії й студентського містечка.

Працює з персональним комп'ютером та програмним забезпеченням, таким як MS Word, MS Excel, AutoCAD, Photoshop, АВК та ін..

У спілкуванні енергійна, чуйна, тактовна й дисциплінована людина. Користується авторитетом серед товаришів, з повагою ставиться до викладачів. Дотримується правил внутрішнього розпорядку академії.

Директор будівельного інституту	А.М.Югов
Куратор гр. ПЦБ-59б	Р.М. Назар

У тексті характеристики на студента, який проходив практику, треба вказати: час проходження практики; базу практики (назва установи); види робіт, виконані студентомпрактикантом; перелік заходів (переговори, конференції тощо), під час яких студент виконував певні функції; рівень професійної підготовленості студента; ставлення практиканта до виконання своїх фахових обов'язків; інші зауваження; висновок про зарахування або ж незарахування практики.

Слова і словосполучення, властиві характеристиці: працює в нашій установі з ... на посаді...; за цей час виявив (виявила) себе...; ставиться сумлінно до своїх службових обов'язків…

3. Рекомендаційний лист.

Рекомендаційний лист – це письмова відповідь тих, під чиїм керівництвом раніше працював претендент на посаду, і хто досить добре його знає, щоб рекомендувати на нову роботу. Рекомендаційний лист може додаватися до резюме, або передаватися під час особистої зустрічі, в тому числі під час співбесіди. Мета рекомендаційного листа – переконати потенційного роботодавця в тому, що претендент представляє значний інтерес для даної компанії.

Бажано рекомендаційний лист розмістити на фірмовому бланку, а також підтвердити підписом директора компанії або керівника кадрової служби та печаткою (в міру можливості). Рекомендаційний лист, як правило, має займати не більше однієї сторінки. До рекомендацій необхідно підходити з усією відповідальністю, надавати лише достовірну інформацію, оскільки часто дані перевіряються, роботодавець зв'язується за вказаними координатами з рекомендателем і уточнює деталі.

Зразок рекомендаційного листа

РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ ЛИСТ до подання щодо призначення (погодження призначення) на посаду

___________________________________________

(назва посади)

Прізвище, ім'я та по батькові __________________________________________________

Число, місяць, рік народження ________________________________________________

Громадянство _______________________________________________________________

Освіта, спеціальність _________________________________________________________

Науковий ступінь, вчене звання _______________________________________________

Посада, яку займає на даний час, з якого часу _____________________________________

Досвід роботи на господарській роботі__________________________________________

Досвід роботи на державній службі ____________________________________________

Характеристика ділових якостей _______________________________________________

Оцінка рівня обізнаності із станом справ та соціально-економічною ситуацією в регіні

_____________________________________________________________________________

171

НазарР.М.,ГапоноваТ.М.Українськамовазапрофесійнимспрямуваннямдляспеціальності«Менеджменторганізацій»

Знання законодавства, що регламентує діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування _____________________________________________________

Перебування у кадровому резерві ______________________________________________

Відомості про підвищення кваліфікації, стажування _______________________________

Державні нагороди та відомчі відзнаки __________________________________________

Сімейний стан ______________________________________________________________

Характеристика моральних якостей ____________________________________________

Відомості про дисциплінарні та інші стягнення __________________________________

Відомості про судимість або перебування під слідством ____________________________

Посадові особи, що рекомендують кандидата для призначення на зазначену посаду

____________________ _________ ______________________

(посада керівника) (підпис) (ініціали та прізвище)

4. Заява. Види заяв.

Заява – офіційний документ, у якому міститься прохання особи про виконання певних дій або захист інтересів.

За місцем виникнення розрізняють заяви внутрішні й зовнішні, які надходять від організацій, установ (службові) ти окремих осіб(особисті). У зовнішній особистій заяві обов'язково зазначається повна домашня адреса, а у службовій – повна поштова та юридична адреса установи, підприємства. У внутрішній заяві визначені вище вимоги не обов'язкові.

Реквізити заяви:

1.Адресат – назва професії, місце роботи, вчене звання, прізвище й ініціали керівної особи, на чиє ім'я подається заява (в давальному відмінку).

2.Адресант – назва професії, місце роботи, прізвище, ім'я й по батькові, адреса (для зовнішніх заяв) особи, яка подає заяву (в родовому відмінку).

3.Назва виду документа (заява), що пишеться посередині рядка з великої літери, крапка в кінці не ставиться.

4.Текст заяви, в якому чітко викладається прохання з коротким його обґрунтуванням.

5.Додатки. До складної заяви подаються відомості про то, які саме документи додано до заяви на підтвердження правомірності висловленого в ній прохання.

6.Дата написання (ставиться ліворуч).

7.Підпис особи, яка писала заяву (ставиться праворуч).

Заяву пишуть власноручно в одному примірнику, іноді заповнюють у вигляді бланка. Різновидами заяви є заяви зобов'язання (обліково-фінансовий документ – прохання про надання позики), заява про відкриття рахунку в банку, позовна заява тощо.

Головні вимоги до оформлення тексту заяви:

1. Використовуйте такі форми родових і відмінкових закінчень у реквізитах «адресат» і «адресант»:

1) «Адресат»: паралельне вживання закінчення давального відмінка.

Ректорові НаУКМА проф. Іванюку С.С. або Ректору НаУКМА проф. Іванюкові С.С.;

2) «Адресант»: найменування посади частіше вживається у формі чоловічого

роду.

Студента факультету журналістики Семенцової Наталії Юріївни; Асистента кафедри україністики Бондаренко Лесі Олександрівни.

3. Не вживайте прийменник від у реквізиті «адресант»:

Студента факультету журналістики

172

НазарР.М.,ГапоноваТ.М.Українськамовазапрофесійнимспрямуваннямдляспеціальності«Менеджменторганізацій»

4. Назву документа пишіть з великої літери, крапку після неї не ставте:

Заява

5.Текст розпочинайте без звертань, з викладу прохання:

Прошу надати мені академічну відпустку...

6.Додатки до заяви оформлюйте так:

До заяви додаю (Додаток):

‒Копію диплома про вищу освіту – 1 прим.

‒Трудову книжку.

‒Особовий листок з обліку кадрів – 1 прим.

Або: Довідку про стан здоров'я додаю; До заяви додаю довідки про стан здоров'я.

7. Дату записуйте так:

10ипня 2003 р.; 17.02.2004 р.

8.Підпис заявника не розшифровується. Не можна також замість підпису записувати прізвище.

Заява – це документ, у якому приватна чи посадова особа звертається з проханням тобто пропозицією на адресу установи чи посадової особи.

Заява може бути:

‒простою (викладається тільки прохання);

‒мотивованою (вказується мотивація прохання);

‒складною (заява містить додатки).

Особиста заява пишеться, як правило, від руки і в одному примірнику; службова заява пишеться з використанням технічних засобів і має відповідні реквізити (назва та адреса організації, вихідний номер тощо), може адресуватися кільком посадовим особам чи організаціям.

Заява – вид документа, за допомогою якого громадяни реалізують через державні, приватні або громадські організації надані їм права (на працю, відпочинок, матеріальне і соціальне забезпечення тощо) чи захищають свої інтереси. Розрізняють два основних види заяв:

‒особиста заява, яка містить прохання (звертання) до керівної посадової особи, пишеться власноручно в одному примірнику;

‒службова заява, що укладається посадовою особою від власного імені або від організації, які він репрезентує, до посадової особи іншої організації, структури тощо.

Остання може бути відтворена механічним способом у декількох екземплярах і мати відповідні реквізити (назву та адресу організації, вихідний номер документа тощо).

За походженням заяви бувають:

1. Зовнішні:

а) особисті, у яких обов'язково зазначається повна домашня адреса чи дані документа (паспорта, військового білета, посвідчення та ін.). Подаючи їх, слід уникати абревіатур та скорочень (окрім загальноприйнятих);

б) службові, у яких подається повна поштова та юридична адреса підприємства (фірми, установи) з усіма належними реквізитами.

2. Внутрішні, де не є обов'язковими викладені вище вимоги.

Зразки заяв

Деканові економічного факультету проф. Супруненку В.О.

студента групи БО-І-8 Родичевської Лідії Серафимівни

Заява

Прошу дозволити мені перескласти академічну заборгованість із дисципліни

173

НазарР.М.,ГапоноваТ.М.Українськамовазапрофесійнимспрямуваннямдляспеціальності«Менеджменторганізацій»

«Розміщення продуктивних сил» 10 січня 2011 р.

8 січня 2011 р.	(підпис)
	Директорові Українського
	гуманітарного ліцею
	п. Червінській О.Л.
	вчителя країнознавства
	Омельченка Андрія Савовича
	Заява

Прошу надати мені відпустку з 24 березня по 5 квітня 2011 року у зв'язку з від'їздом на лікування до санаторію «Україна». Довідку про стан здоров'я додаю.

11.03.2011 р. (підпис)

Генеральному директорові НВО «Мілана» п. Цвіркуненку Б.О.

Власенко Олени Костянтинівни, що мешкає за адресою:

вул. Старонаводницька, 18, кв. 47, 01015, м. Київ-15, тел. [phone]

Заява

Прошу зарахувати мене на посаду лаборанта відділу парфумерії з 16 серпня

2011 року.

Додаток:

‒Копія диплома про вищу освіту в 1 прим.

‒Трудова книжка.

‒Особовий листок з обліку кадрів у 1 прим.

‒Автобіографія.

15 серпня 2011 р.

(підпис)

5. Автобіографія.

Автобіографія (від грецьк. – «життя» і «пишу») – опис свого життя,

документ, у якому особа повідомляє факти своєї біографії.

Цей документ характеризується незначним рівнем стандартизації, укладається власноручно. Головні вимоги під час написання – вичерпність потрібних відомостей, лаконізм викладу.

Реквізити автобіографії:

1.Назва виду документа.

2.Прізвище, ім'я, по батькові.

3.Дата народження.

4.Місце народження (місто, село, селище, район,область, країна).

5.Відомості про навчання (повне найменування всіх навчальних закладів, у яких людина вчилася).

174

НазарР.М.,ГапоноваТ.М.Українськамовазапрофесійнимспрямуваннямдляспеціальності«Менеджменторганізацій»

6.Відомості про трудову діяльність (стисло, у хронологічній послідовності назви місць роботи й посад).

7.Відомості про громадську роботу (всі їївиди).

8.Короткі відомості про склад сім'ї (батько, мати, чоловік, дружина, діти): рік народження, професія, місце роботи кожного члена родини.

9.Дата написання й підпис автора.

Заголовок «Автобіографія» пишеться посередині рядка, крапка після нього не

ставиться. Кожне нове повідомлення слід починати з абзацу. Дата написання ставиться ліворуч, підпис автора – праворуч. Зазвичай автобіографія пишеться у вигляді розповіді, з елементами опису й характеристикою згадуваних у ній людей. Автобіографія – обов'язковий документ особової справи працівника.

Зразок автобіографії

АВТОБІОГРАФІЯ

Я, Шевченко Василь Павлович, народився 3 листопада 1980 року в м. Києві.

У1987 році пішов до першого класу середньої школи № 147 м. Києва. Після закінчення 9 класів у 1995 році вступив до Українського гуманітарного ліцею при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, який закінчив зі срібною медаллю.

У1997 році вступив на факультет гуманітарних і суспільних наук Національного університету «Києво-Могилянська Академія». Під час навчання в університеті був старостою групи. Брав участь у роботі університетської театральної студії «Необароко».

У2003 році закінчив повний курс згаданого університету за спеціальністю «Історія». Після закінчення університету присвоєно академічне звання магістра історії.

Звересня 2003 року навчаюся в аспірантурі на кафедрі історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», спеціальність 07.00.07 – історія науки і техніки.

Склад сім'ї:

дружина – Шевченко-Собінова Галина Іванівна, старший викладач кафедри іноземних мов НаУКМА;

син – Шевченко Василь Васильович, 2000 року народження; дочка – Шевченко Клавдія Василівна, 2003 року народження.

дата

підпис

6. Особовий листок з обліку кадрів.

Особовий листок з обліку кадрів – так називається обов’язковий документ щодо особового складу, який громадянин заповнює під час зарахування його на посаду, навчання, для участі в певному конкурсі тощо. Близький за структурою до особової картки, іноді може замінюватися нею. Заповнюється особисто.

Реквізити

1.Назва виду документа.

2.Прізвище, ім’я, по-батькові працівника.

3.Дата і місце його народження.

4.Фотокартка заповнювача.

5.Відомості про освіту, науковий ступінь, вчене звання.

6.Якими мовами володіє.

7.Трудова діяльність.

8.Державні нагороди.

9.Вітчизняні, зарубіжні та міжнародні наукові відзнаки.

175

НазарР.М.,ГапоноваТ.М.Українськамовазапрофесійнимспрямуваннямдляспеціальності«Менеджменторганізацій»

10.Відомості про родину.

11.Дані паспорта, військового квитка.

12.Домашня адреса.

13.Особистий підпис.

14.Дата заповнення.

7.Наказ щодо особового складу.

Наказ (рос. приказ) – розпорядчий документ, який видається керівником установи. Накази з особового складу регламентують прийняття на роботу, звільнення, переміщення, відрядження, відпустки, різні заохочення працівників. У заголовку такого наказу зазначають: Щодо особового складу.

Реквізити наказу:

1.Назва підприємства або установи, що видає наказ, або назва посади керівника.

2.Назва виду документа.

3.Назва місця видання наказу.

4.Номер документа.

5.Дата підписання.

6.Короткий зміст наказу (підзаголовок).

7.Текст наказу, який має дві частини:

‒констатаційну (вступ – причина видання наказу; доказ – виклад основних фактів; висновок – мета видання наказу);

‒розпорядчу, яка розпочинається словами: Наказую..., Пропоную..., Доручаю..., Зобов'язую... тощо. Має підрозділи, що включають слова: Зарахувати...,

Призначити..., Здійснити..., Оголосити..., Звільнити... тощо.

‒Підстава для складання.

‒Підпис керівника підприємства (установи).

Унаказі повинно бути зазначено про безпосереднього виконавця (прізвище та ініціали, посаду, номер телефону), а також візи посадових осіб, із якими погоджено проект наказу.

Кожен пункт наказу розпочинається з дієслова у неозначеній формі, яке має значення вказівки: призначити, перевести, звільнити, оголосити тощо. Записується воно великими літерами. Наприкінці кожного пункту зазначається підстава для його складання.

Накази щодо особового складу, за винятком окремих випадків, мають лише розпорядчу частину, починати яку рекомендують із прізвища, імені та по батькові працівника. Потім зазначають посаду (науковий ступінь, вчене звання, спеціальність, розряд), найменування структурного підрозділу, дію, що оголошується наказом.

Після тексту розпорядчої частини записують підставу підготовки наказу (розпорядження). Проект наказу (розпорядження) в разі потреби погоджується з відповідними посадовими особами, яких визначає керівник підприємства, установи, організації.

Угруповому наказі (розпорядженні), який передбачає декілька питань, рекомендується розміщувати їх у такій послідовності:

‒прийняття на роботу (призначення на посаду);

‒переведення на іншу постійну роботу (на цьому підприємстві, в установі, організації);

‒звільнення з роботи;

‒надання відпусток;

‒заохочення;

‒стягнення.

Укожній групі питань прізвища працівників розміщують в алфавітному порядку.

176

НазарР.М.,ГапоноваТ.М.Українськамовазапрофесійнимспрямуваннямдляспеціальності«Менеджменторганізацій»

Зразок наказу (групового)

Національний університет харчових технологій

НАКАЗ

22.02.2005

м. Київ

№ 47-а

1. ПРИЗНАЧИТИ:

Алексеєва Сергія Антоновича на посаду заступника головного бухгалтера за переведенням з Київського національного економічного університету з посадовим окладом 3500 грн на місяць.

Підстава: заява Алексеєва С.А., лист установи від 10.02.2005 № 012-49.

Заєц Ірину Олегівну на посаду провідного економіста відділу економічного аналізу з 25 лютого 2005 р. з посадовим окладом 3000 грн на місяць.

Підстава: заява Зайцевої І.О. 2. ПЕРЕВЕСТИ:

2.1. Григоришин Ганну Володимирівну, бухгалтера II категорії відділу економічного аналізу, на посаду економіста І категорії цього самого відділу, за її згодою, з посадовим окладом 2800 грн на місяць.

Підстава: заява Григоришин Г.В., згода керівників структурних підрозділів. 3. ЗВІЛЬНИТИ:

3.1. Птицю Дмитра Семеновича, провідного спеціаліста фінансового відділу, за переведенням до Державної нотаріальної контори № 10, п. 5 ст. 36 КЗпП України.

Підстава: заява Птиці Д.С., лист Державної нотаріальної контори № 10 від 15.02.2005 № 091-11.

3.2. Струве Катерину Федорівну, бухгалтера II категорії, за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України.

Підстава: заява Струве К.Ф. 4. НАДАТИ:

4.1. Короткій Василині Андріївні, начальникові відділу розрахунків за відрядження, щорічну відпустку на 24 календарні дні з 1 по 25 березня 2005 р. за період роботи з 1 вересня 2004 р. по 30 червня 2005 р.

Підстава: графік відпусток.

Керівник:

(підпис)

(ініціали, прізвище)

Візи:

8. Трудова книжка.

Трудова книжка – таку назву має документ щодо особового складу, у якому фіксується трудова діяльність громадянина протягом усього його життя. На її підставі встановлюється загальний, безперервний й спеціальний трудовий стаж при виході працівника на пенсію і призначення йому належних у цьому випадку виплат. Тому точність і повнота її заповнення набувають особливого значення.

До трудової книжки заносять відомості про звільнення, переміщення, заохочення працівника. Трудова книжка зберігається у відділу кадрів підприємства, організації або установи, де працює її власник, і повертається тільки у випадку зміни ним основного місця роботи. Працівник має право на деякий час взяти трудову книжку з відділу кадрів.

177

НазарР.М.,ГапоноваТ.М.Українськамовазапрофесійнимспрямуваннямдляспеціальності«Менеджменторганізацій»

9. Трудовий договір.

Трудовий договір – угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (далі власник), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник – виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором й угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру, занять, місця проживання не допускається. Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров'я працівника можуть встановлюватись законодавством України.

Види трудового договору

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі

Складання трудового договору

Додержання письмової форми є обов 'язковим:

‒при організованому наборі працівників;

‒при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;

‒при укладенні контракту;

‒у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

‒при укладенні трудового договору з неповнолітнім;

‒при укладенні трудового договору з фізичною особою;

‒в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати:паспорт або

інший документ, що посвідчує особу;копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду; трудову книжку; у випадках, передбачених законодавством, також:

‒документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію);

‒довідку про стан здоров'я;

‒інші документи.

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням

власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.

178

НазарР.М.,ГапоноваТ.М.Українськамовазапрофесійнимспрямуваннямдляспеціальності«Менеджменторганізацій»

У разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України. При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, прописку та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Власник вправі запроваджувати обмеження щодо спільної роботи на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації осіб, які є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), якщо у зв'язку з виконанням трудових обов'язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному. На підприємствах, в установах, організаціях державної форми власності порядок запровадження таких обмежень встановлюється законодавством.

При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути обумовлена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю. Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу:

‒осіб, які не досягли вісімнадцяти років;

‒молодих робітників після закінчення професійних навчальних закладів;

‒молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;

‒осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;

‒інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи.

Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством. Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, – шести місяців. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.

Якщо працівник в період випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній. Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах. Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових споріву питаннях звільнення. До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний: 1) роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; 2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; 3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; 4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

179

НазарР.М.,ГапоноваТ.М.Українськамовазапрофесійнимспрямуваннямдляспеціальності«Менеджменторганізацій»

10. Контракт.

Контракт (від лат. – «угода») – в юридичному значенні договір, угода, за якою встановлюються права та обов'язки для обох сторін – особи та установи, обумовлені певним терміном.

Отже, контракт – це угода між особою та установою про обумовлений час роботи з зазначенням посади й посадового окладу, обов'язків організації перед контрактантом (особою або організацією, яка укладає контракт) і контрактанта перед організацією. Документ набуває юридичної сили з моменту його підписання обома сторонами й діє протягом визначеного в ньому терміну. Укладається в двох примірниках

– для обох сторін – із записом адрес юридичних сторін, підписом і розшифруванням прізвищ, датою підписання контракту.

Реквізити контракту:

1.Назва документа зі стислим обґрунтуванням його приначення (на виконання обов'язків..., на управління підприємством тощо).

2.Дата й місце написання.

3.Орган, що наймає працівника.

4.Посада, прізвище, ім'я та по батькові того, кого наймають.

5.Текст документа.

6.Підписи сторін – укладачів контракту.

7.Печатка.

Структура тексту контракту:

1.Загальні положення.

2.Обов'язки сторін, де зазначаються:

‒основні характеристики роботи, яку виконуватиме працівник, та вимоги до рівня й терміну її виконання, дотримання правил охорони праці;

‒зобов'язання підприємства щодо організації виробничого процесу, обладнання робочого місця, організації підвищення рівня кваліфікації працівника. Окремим пунктом може бути передбачено додаткові пільги, компенсації, якщо умови роботи шкідливі.

3.Робочий час, де визначено умови роботи (неповний робочий день, погодинна робота, неповний робочий тиждень тощо). Може наводитися конкретний графік роботи на певний термін.

4.Оплата праці та соціально-побутове забезпечення працівника, де зазначаються:

‒посадовий оклад (тарифна ставка) за певний період;

‒надбавка та інші виплати;

‒компенсація у разі використання працівником власного автомобіля для службових поїздок;

‒щорічна оплачувана відпустка (кількість робочих днів): основна та додаткова. Може вказуватися матеріальна допомога до щорічної відпустки;

‒додаткові пільги, гарантії, компенсації.

5.Відповідальність сторін, вирішення суперечок, де зазначається:

‒яку відповідальність несуть сторони у разі невиконання чи неналежного виконання обов'язків;

‒порядок вирішення суперечок відповідно до чинного законодавства.

6.Зміни, припинення та розірвання контракту, де зазначається:

‒як можуть вноситися зміни та доповнення до контракту;

‒умови дострокового розірвання контракту;

‒умови припинення дії контракту.

7.Термін дії та інші умови контракту. Контракт може бути укладено на термін до 5 років, але не менше ніж на 1 рік.

180