Задача 4

У березні 2013 року Романюк звернувся до суду з позовом до Шубіна та Якової про визнання договору міни недійсним. Позовні вимоги мотивував тим, що йому на праві власності належать 30% приміщення магазину, а 70% зазначеного приміщення належало Шубіну, який 4 жовтня 2012 року уклав з Яковою договір міни зазначеного приміщення магазину на двокімнатну квартиру.

Романюк, посилається на те, що він є співвласником зазначеного приміщення, тому має переважне право на його придбання, просив визнати договір міни недійсним та перевести на нього права та обов’язки покупця за зазначеним правочином.

Чи буде у даному випадку застосовуватись положення про переважне право купівлі співвласником частини майна, що є об’єктом спільної часткової власності? Яке рішення винесе суд?

Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу; договір бартеру; бартерний правочин; продавець; покупець.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ст.714 ЦК України).

Правове регулювання договору здійснюється спеціальними правилами, закріпленими в § 5 гл. 54 ЦК України, ЗУ України “Про енергозбереження”, ЗУ України “Про електроенергетику”, ЗУ України «Про нафту і газ», ЗУ України «Про трубопровідний транспорт» та іншими актами.

Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу відноситься до публічних договорів та договорів приєднання.

Істотними умовами договору є умови про предмет, кількість енергетичних та інших ресурсів, їх якість, режим використання, обов’язок забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання, а також про оплату та про відкриття поточного рахунку із спеціальним режимом використання.

За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар (ст.715 ЦК України).

Правове регулювання договору здійснюється § 6 гл. 54 ЦК України та іншими актами. Крім того, до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, поставку, контрактацію або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

Сторонами договору є продавець і покупець. При цьому кожна із сторін договору є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує.

Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не передбачено законом. Однак, сторони за домовленістю між собою можуть дане правило змінити.

ЦК України бартер розглядає як різновид договору міни, що застосовується у разі обміну не лише одного товару на інший товар, але й майна на роботи (послуги).

Правове регулювання бартерних правочинів здійснюють ЗУ України “Про правове регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності”, ЗУ України «Про угоди про розподіл продукції» та інші акти.