Задача 11

Подружжя Модол, звертаючись до суду з позовом, вказали, що між ними та відповідачкою Грім фактично був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку. Вони зазначали, що досягли згоди з усіх істотних умов договору та частково його виконали. Зокрема, подружжя сплатило вартість будинку, що підтверджується розпискою, а Грім, у свою чергу, передала їм ключі від будинку. Посвідчити договір нотаріально домовились пізніше, після отримання Грім свідоцтва про право на спадщину за законом.

Однак, у подальшому Грім відмовилась нотаріально посвідчувати договір. Тому подружжя Модол просили визнати договір купівлі-продажу даного житлового будинку дійсним з моменту його фактичного укладення та передачі грошей за нього.

Чи визнає суд такий договір купівлі-продажу дійсним? Відповідь обґрунтуйте.

Семінарське заняття 4

Тема 28. Зобов’язання з договору купівлі-продажу

Питання для усного опитування та дискусії

1. Поставка:

• Поняття, сфера застосування та правове регулювання договору поставки.

• Сторони договору поставки.

• Порядок та способи укладення договору поставки. Переддоговірні спори. Форма договору.

• Істотні умови договору поставки.

• Права та обов`язки сторін.

• Зміна та припинення договору поставки. Виконання як спосіб припинення договору.

• Відповідальність сторін за договором поставки.

• Претензії та позови за договором поставки.

• Особливості поставки продукції для державних потреб.

2. Контрактація сільськогосподарської продукції:

• Поняття, значення та сфера застосування договору контрактації.

• Істотні умови договору контрактації.

• Укладення та виконання договору контрактації.

Ситуативні завдання

Студенти вирішують ситуації за поданою фабулою з теми заняття:

Задача 1

Згідно із умовами договору поставки між ТзОВ «Пекар» та фермерським господарством «Зоря» останнє зобов’язувалося поставляти протягом 2-х років по 1 тоні борошна вищого сорту щомісячно. У травні-липні першого року дії договору було поставлено борошно низької якості (згіркле, збите у грудочки). ТзОВ «Пекар» відмовилось від прийомки борошна.

У вересні фермерське господарство «Зоря» поставило 2 тони борошна 2 сорту взамін на 1 тону вищого сорту. Свої дії мотивувало технічного поломкою млина. ТзОВ «Пекар» знов відмовилося від прийняття борошна.

У листопаді цього ж року ТзОВ «Пекар» звернулось до суду з позовною заявою про розірвання договору поставки та відшкодування прямих збитків у сумі 22 400 грн. (затрачених на купівлю борошна в іншого виробника), 45 000 грн. неодержаного прибутку від реалізації хлібобулочних виробів протягом травня-липня та вересня та пені у розмірі 754 грн.

Які права замовника у випадку недопоставки, поставки продукції неналежної якості, прострочення поставки? Вирішіть спір.

Задача 2

ТзОВ при укладенні (в якості покупця) договору поставки з шинним заводом вимагала включити у договір умову про те, що до кожної партії шин, що відпускаються постачальником, повинен додаватись документ з зазначенням номенклатури та розгорнутої технічної характеристики виробів. Обґрунтовувалось це тим, що шинний завод відвантажує конторі шини різних розмірів з різними показниками якості, а відсутність супровідних документів утруднює їх прийомку та оприбутковування.

Одночасно ТзОВ пропонувало встановити штраф у розмірі 50 грн. за кожний випадок відвантаження продукції без супровідних документів. Постачальник заперечував проти умови договору, запропонованої ТЗоВ, оскільки, на його думку, такого роду обов’язки не передбачені Положенням про поставки продукції і тому не можуть бути накладені на нього і у договорі; а відносно штрафу, то його встановлення у договорі постачальник взагалі вважав неправомірним.

Чи правомірні вимоги покупця? При яких умовах сторони можуть передбачити у договорі штраф за невиконання прийнятих зобов’язань?