- •1.Ф-фія, обєкт і предмет.
- •2. Осн. Проблеми ф-фії
- •3. Світогляд його сутність і структура
- •4. Осн. Іст типи світогляду.
- •5. Роль ф-фії у формуванні культ. Суч спеціаліста
- •6. Осн. Ф-ції філос.
- •7. Ортодоксальні шк. Давн. Індії
- •8. Неортодоксальні шк. Давн. Індії
- •9. Ф-фія конфуціанства
- •10. Ф-фія даосизму
- •11. Філософія легістів та моїстів
- •12. Антична філософія: основні риси
- •13. Філософія Сократа
- •14. Атомізм Левкіпа – Демокріта - Епікура
- •15. Філософія Платона
- •19. Філософія Софістів
- •20. Філософія Геракліта та Кратіла
- •36Філософські погляди Франческо Патриція.
- •37.Соціальний утопізм т. Мора і т. Кампанелли
- •44. Теорія «договірної держави» т. Гоббса
- •46. Філософія Шарля Луї де Монтеск’є
- •47. Філософія Франсуа Марі Аруе Вольтер
- •51. Філософія п. Гольбах
- •52. Філософія Клода Адріана Гельвеція
- •58. Філософія Шеллінга
- •59. Антропологічний матеріалізм ф6йєрбаха
- •60. Перший позитивізм: загальна характеристика
- •66.Філософські погляди г.Сковороди.
- •67.Філософія кирило-мефодіївського товариства
- •68.Соціально-філософські погляди Шевченка
- •70. Соціально-філософські погляди Лесі Українки
- •76. Філософія о. Шпенглера.
- •77. Філософія а. Бергсона
4. Осн. Іст типи світогляду.
Свiтогляд - це система уявлень людини про світ, мiсце лю¬дини у cвіті, вiдношення людини до свiтy та до самої себе. осн типи світогляду: 1.Міфологічний - це результат практично-духовної дiяльностi людини. У мiфологiчному свiтоглядi людина не вiдокремлює себе вiд речей природного світу, а окрема людина не вiдокремлює себе вiд суспiльства в цiлому. 2.Науковuй свiтогляд є теоретичною формою ставлення до світу. Cвіт у ньому об'єктивно розглядається таким яким він є незалежно вiд людини, а людина вбачається в ньому тiльки час¬тиною світу - природи чи суспiльства. 3.Мистецтво є практично-духовною дiяльнiстю. Мистецький свiтогляд дає суб'єктивний образ свiтy, в якому художник дося¬гає rapмонії зi cвітом тому навіть сучасне художне бачення свiту близьке до мiфологiчного. 4.Релiгiйний свiтогляд чiтко подiляє світ та людину, природнє та надприроднє, земне та потойбiчне. У релiгiйному свiтоглядi, через вipy в потойбiчне, надприродне Божественне начало, людина виробляє власне ставлення до свiтy, надає йому смислової завершеностi i таким чином досягає rapмонії з ним. 5. Фiлософiя є теоретичною формою ставлення людини до cвi¬ту. Порiвняно з наукою її особливiсть поля гає в тому, що вона дає змогу об'єктивно, в теоретичнiй формi осмислити світ як світ лю¬дини, розглянути мiсце i становище людини у світi, її смисложиттєві проблеми.
5. Роль ф-фії у формуванні культ. Суч спеціаліста
Фундаментальна роль належить філософії у розвитку і обгрунтуванні культури людства. У теоретичному плані культуроохоронна та культуротворча роль філософії полягає у розробці онтології культури, у відповіді на питання: що у бутті матеріальної та духовної культури належить до справжніх людських цінностей. Продуктивна місія філософії, її соціальна цінність полягає насамперед у її антропологічному призначенні: допомогти людині ствердитися у світі не лише як свідомій, а й високоморальній, емоційно чуйній, розумній істоті. Нині немає нічого актуальнішого, ніж збереження життя на Землі, запобігання глобальній катастрофі людства. Сучасна філософія не може абстрагуватися від можливого апокаліпсису, має бути філософією життя, і в цьому полягає її покликання. Хоч зв'язок філософії з політикою, не дають ніяких підстав для того, щоб змішувати, ототожнювати ці якісно різні форми суспільної свідомості. Як теоретична форма суспільної та індивідуальної свідомості філософія осмислює стратегічні шляхи загальнолюдського існування і містить у собі заряд гуманістичної дальнодії. В індивідуальному аспекті цінність філософії — у пробудженні творчого, конструктивного осмислення людиною самої себе, світу, суспільної практики та суспільного поступу в майбутньому. Якщо у людини немає пориву до нових горизонтів своєї свідомості, самоусвідомлення буття, картини світу, то без цього фактично немає філософії, і навчити її не можна.
6. Осн. Ф-ції філос.
Значущість певних знань залежить від їх ролі і місця в суспільному та інд-му людському бутті, тобто від їх функцій. Ф-фія виконує найрізноманітніші суспільні ф-ції, що і забезпечує її буттєвість ось уже понад дві з половиною тисячі років. Серед них:— світоглядна ф-ція, пов'язана передусім із системним абстрактно-теоретичним, понятійним поясненням світу;— загальнометодологічна ф-ція, що полягає у формуванні заг-них принципів і норм одержання знань, її координації та інтеграції;— пізнавальна (гносеологічна) ф-ція, що полягає в поясненні найбільш загальних принципів буття та вихідних основ нашого мислення;— прогностична ф-ція, яка розкриває загальні тенденції (передбачення) розвитку людини і світу;— критична ф-ція з її принципом «піддавай усе сумніву», виконуючи антидогматичну роль у розвитку знань;— аксіологічна ф-ція з її вимогою дослідження об'єкта з точки зору найрізноманітніших цінностей;— соц.-на ф-ція, завдяки якій соц.-не буття не лише одержує необхідну інтерпретацію, а й може зазнати змін;— гуманістична ф-ція, яка шляхом утвердження позит-го сенсу і мети життя, формування гуманістичних цінностей та ідеалів виконує роль інтелектуальної терапії;— освітня ф-ція, пов'язана з впливом ф-фії на свідомість людей.