- •1.Ф-фія, обєкт і предмет.
- •2. Осн. Проблеми ф-фії
- •3. Світогляд його сутність і структура
- •4. Осн. Іст типи світогляду.
- •5. Роль ф-фії у формуванні культ. Суч спеціаліста
- •6. Осн. Ф-ції філос.
- •7. Ортодоксальні шк. Давн. Індії
- •8. Неортодоксальні шк. Давн. Індії
- •9. Ф-фія конфуціанства
- •10. Ф-фія даосизму
- •11. Філософія легістів та моїстів
- •12. Антична філософія: основні риси
- •13. Філософія Сократа
- •14. Атомізм Левкіпа – Демокріта - Епікура
- •15. Філософія Платона
- •19. Філософія Софістів
- •20. Філософія Геракліта та Кратіла
- •36Філософські погляди Франческо Патриція.
- •37.Соціальний утопізм т. Мора і т. Кампанелли
- •44. Теорія «договірної держави» т. Гоббса
- •46. Філософія Шарля Луї де Монтеск’є
- •47. Філософія Франсуа Марі Аруе Вольтер
- •51. Філософія п. Гольбах
- •52. Філософія Клода Адріана Гельвеція
- •58. Філософія Шеллінга
- •59. Антропологічний матеріалізм ф6йєрбаха
- •60. Перший позитивізм: загальна характеристика
- •66.Філософські погляди г.Сковороди.
- •67.Філософія кирило-мефодіївського товариства
- •68.Соціально-філософські погляди Шевченка
- •70. Соціально-філософські погляди Лесі Українки
- •76. Філософія о. Шпенглера.
- •77. Філософія а. Бергсона
7. Ортодоксальні шк. Давн. Індії
Ортодоксальні, класичні ф.-фські школи( веданта, міманса, вайшешика, санкх'я, ньяя і йога). Основою світу вони проголошують Брахмана, Бога, духовну субстанцію. Спочатку брахман поставав як особа Бога, згодом він трансформувався в духовну субстанцію, основу всього сущого. Брахман породжує, відтворює і підтримує все суще. Але він є безособовим началом. Носієм принципу індивідуальності є атман, який облаштовує світопорядок, є внутрішнім правителем. Ці два космогонічні начала чимось нагадують матерію і форму Арістотеля. Але ця аналогія приблизна.Сутність людини також включає атман і брахман. Мета людського життя полягає в тому, щоб подолати низку нескінченних перевтілень і злитися з космічними атманом і брахманом, розчинитися в них. Існує декілька сходин, які ведуть до осягнення брахмана. Вищою з них є медитація, заснована на практиці йоги. Завдяки злиттю з космічним брахманом атман людини долає безкінечність перевтілень — сансару, яка породжена кармою — відплатою за попереднє життя. Такою постає загальна конструкція світу й місця людини в ньому у веданті й мімансі, які найбільше наближені до Вед. Вайшешика визнає дев'ять субстанцій — землю, воду, світло, повітря, ефір, час, простір, душу і розум. Перші чотири складаються з атомів. Атоми різняться між собою кількісно і якісно. Внаслідок їх сполучення і роз'єднання, якими керує світова душа, відбувається вин-икнення і зникнення речей. Санкх'я вважає основою світу матерію і атман — принцип індості й духовності. Ньяя і йога відомі не так онтологічними побудовами, як методологіями, які застосовують й інші школи. Ньяя основну увагу приділяла теорії пізнання і логіці, розробила вчення про силлогізми. Йога сформулювала сукупність правил (методологію) регулювання фізіологічних і психічних процесів людини, завдяки яким, на думку її прихильників, настає прозріння і досягається істина.
8. Неортодоксальні шк. Давн. Індії
Неортодоксальні, некласичні (настіка) філософські школи. До них належать буддизм, джайнізм і чарвака-локаята. Буддизм — світова релігія, морально-етичне вчення зі значними філософськими вкрапленнями. Як і більшість шкіл індійської філософії, вважає, що життя — це страждання. «Чотири благородні істини» Будди проголошують: існує страждання, є причина страждання, можна припинити страждання, є шлях, який веде до цього. Причиною страждань є бажання людей. А спосіб регулювання їх є восьмиступінчастий шлях морального вдосконалення людини: правильне розуміння, правильне прагнення, правильна думка, правильна мова, правильна дія, правильний спосіб життя, правильні зусилля, правильна зосередженість. Цей шлях є нічим іншим, як засобом опанування бажаннями. На цьому шляху досягається нірвана — стан незворушності й спокою, який перериває сансару — безкінечність народжень. Цікавою є онтологічна конструкція буддизму. Він є одним з небагатьох вчень, що заперечують субстанційну модель світу і розглядають суще як процес, безперервне становлення. Все суще складається з психічних і матеріальних елементів (дхарм), які постійно перебувають у стані буття —небуття, в стані пульсації між цими полюсами. На цій підставі буддизм заперечує існування душі як окремої сутності.Джайнізм виник водночас з буддизмом, має спільні з ним мотиви. Вважає, що перервати карму (долю, прокляття) сансари можна аскетичним життям.