- •Міністерство освіти і науки України
- •Бойова робота протитанкових підрозділів артилерії
- •Розділ 1 загальні положення
- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Обов’язки посадових осіб підрозділів протитанкової артилерії
- •2.2 Розвідка і визначення танконебезпечних напрямків
- •Вибір і підготовка вогневих позицій
- •2.3 Призначення рубежів відкриття вогню
- •2.4 Технічна підготовка
- •2.5 Визначення та облік поправок на відхилення умов стрільби від табличних
- •2.6 Визначення установок для стрільби
- •2.7 Організація стрільби та управління вогнем
- •Розділ 3 поводження з гарматою і боєприпасами на вогневій позиції
- •3.1 Поводження з гарматою
- •3.2 Поводження з боєприпасами
- •4.2 Вибір, підготовка та зайняття вогневої позиції (рубежу розгортання)
- •4.3 Правила подачі команд
- •Правила подачі команд командиром протитанкового підрозділу
- •4.4 Правила виконання команд під час стрільби по нерухомих цілях
- •4.4.1 Ураження нерухомих цілей під час стрільби батареєю (взводом)
- •4.5 Правила виконання команд та стрільба по рухомих цілях
- •4.5.1 Ураження рухомих цілей під час стрільби батареєю (взводом)
- •4.6 Ураження цілей стрільбою птрк
- •4.6.1 Стрільба пткр у ручному режимі управління
- •4.6.2 Стрільба птрк у напівавтоматичному режимі управління
- •4.7 Особливості стрільби прямою наводкою в горах
- •4.8 Особливості стрільби прямою наводкою вночі
- •4.9 Особливості ураження надводних цілей прямою наводкою
- •4.10 Залишення вогневої позиції
- •Розділ 5 заходи безпеки
- •5.1 Загальні положення
- •5.2 Заходи безпеки на вогневій позиції під час стрільби із 100-мм протитанкової гармати мт-12
- •5.3 Заходи безпеки у ході підготовки птрк до пуску, під час пуску та якщо пуск нездійснений
- •Закінчення
- •Продовження додатка 1
- •Склад гарматної обслуги 100-мм протитанкової гармати мт-12
- •Продовження додатка 6 розпорядження старшого офіцера батареї щодо організації безпосередньої охорони та самооборони вогневих взводів на позиції
- •Розпорядження старшого офіцера батареї щодо інженерного обладнання та маскування вогневої позиції
- •Розпорядження старшого офіцера батареї на підготовку вогневих взводів до ведення вогню вночі
- •Додаток 7
- •Додаток 9 запис стрільби командира 1-ї гармати
- •Додаток 12 дії обслуги 100-мм протитанкової гармати мт-12 виконання команд „розчіпляй” та „до бою”
- •Виконання команд „встановити нічний приціл”
- •Дії гарматного розрахунку під час ведення вогню прямою наводкою*
- •Виконання команди „зняти нічний приціл”
- •Переведення в бойове положення бм 9п148
- •Заходи безпеки
- •Підготовка пускової установки до стрільби та походу
- •Заряджання та розряджання напрямних
- •Автоматичний режим
- •Додаток 16 ттх протитанкових засобів
- •Додаток 17 польове екіпірування
- •Список літератури
- •Бойова робота протитанкових підрозділів артилерії
4.4 Правила виконання команд під час стрільби по нерухомих цілях
Під час стрільби по нерухомій цілі навідник після отримання цілевказання „Ціль така-то” – з’ясовує ціль, установлює отримані з команди установки на прицільних пристроях, з’ясовує точку прицілювання, наводить гармату.
Навідник повторює команди щодо установок прицільних пристроїв перед першим пострілом, надалі - лише при зміні установок.
Після наведення гармати навідник доповідає: „Готов”.
Заряджання для кожного пострілу виконують за командами, що вказують тип снаряда й установку підривника, або за першою командою, коли на ВП є снаряди тільки одного типу і підривника до них з однією установкою. У подальшому під час ведення вогню гармату заряджають снарядами того самого типу безпосередньо після кожного пострілу до знищення цілі або команди „Стій”. Командир гармати перевіряє правильність наведення для першого пострілу і подає команду „Вогонь”.
Під час стрільби по нерухомій цілі за точку прицілювання вибирають центр цілі або найбільш уразливе місце. Перший постріл виконують на розрахованих установках.
Якщо снаряд не влучив у ціль, тоді оцінюють відхилення розриву від цілі по дальності в метрах і по напрямку в поділках кутоміра, вводять в установки прицільних пристроїв коректури, які дорівнюють отриманим відхиленням, взятим з протилежними знаками, і виконують наступний постріл. Щоб помилки визначення коректури були незначними, відхилення розривів від цілі повинні вимірюватися безпосередньо від гармати (на відстані не більше 10 м).
Приклад. Отримано спостереження: переліт 100, вправо 10. Команда: “Приціл менше два, лівіше 0-10, вогонь”.
За сприятливих умов (під час стрільби по цілях, розташованих на схилах, обернених у бік гармати, а також при значному перевищенні вогневої позиції над ціллю) дальність і напрямок коректують відмічанням по розриву. Якщо розрив спостерігається, подають команду: “Відмітитись по розриву”. Навідник після з’ясування місця падіння снаряда поновлює наведення після пострілу, а потім:
-
діючи механізмами прицілювання і бокових поправок, суміщає вершину центральної марки з місцем падіння снаряда і на отриманих установках наводить гармату у попередню точку прицілювання;
-
якщо оптичний приціл не має механізмів кутів прицілювання і бокових поправок, то навідник вимірює по сітці прицілу відхилення розриву від точки прицілювання по напрямку і по висоті і змінює точку прицілювання на величину виміряних відхилень у бік, протилежний відхиленню розриву;
-
під час роботи на панорамному прицілі – навідник діє барабаном кутоміра і відбивача, наводить перехрестя панорами у центр розриву та на отриманих установках кутоміра і відбивача механізмами наведення гармати наводить її у попередню точку прицілювання.
Коректування вогню відмічанням по хмарі розриву не допускається, тому що хмара має великий об’єм, швидко змінюється у розмірах і переміщується зі швидкістю вітру. Внаслідок цих причин визначення коректур супроводжується великими помилками. Тому за відсутності видимості розриву (точок падіння снарядів) необхідно переходити до коректування вогню за спостереженням знаків розривів.
У разі неможливості визначення відхилення розриву за дальністю в метрах (позначками по розриву) оцінюють знак розриву і змінюють приціл у бік цілі на значення, що дорівнює 100 м. Так діють до влучення в ціль або отримання спостереження протилежного знака. Отримавши протилежний знак, змінюють приціл у бік цілі на значення, що дорівнює 50м, і продовжують стрільбу, запроваджуючи, якщо необхідно, коректури зміною точки прицілювання за висотою.
Коли бокове відхилення одночасне зі зміною установки прицілу, командують коректуру у бік цілі або змінюють точку прицілювання на значення отриманого відхилення.
Якщо бокове відхилення (траси) від цілі не виміряне, то командують коректуру 0-02 у бік цілі або змінюють точку прицілювання за напрямком на половину фігури цілі.
По цілях, що знаходяться на небезпечній відстані від своїх військ, розрахований приціл збільшують на 200 м.
Отримавши переліт, наближають розрив до цілі відмічанням по розриву (місцю падіння снарядів) або послідовними стрибками прицілу в 100 м для усіх систем. Захопивши ціль у вилку, продовжують стрільбу за загальними правилами.