4.5.1 Ураження рухомих цілей під час стрільби батареєю (взводом)

Ураження рухомих танків (БМП, БТР) стрільбою батареєю (взводом) здійснюють з розподілом цілей між гарматами. Кожна гармата веде стрільбу самостійно за загальними правилами.

Для ураження рухомої піхоти намічають на шляху руху рубіж та точку прицілювання. Вирахувану установку прицілу та поправку напрямку визначають так само, як і під час стрільби по нерухомих цілях; інтервал віяла призначають не більше 50 м.

Стрільбу на дальностях прямого пострілу і менше в усіх випадках ведуть на постійній установці прицілу, який відповідає дальності прямого пострілу, зменшеній на 200 м (якщо стрільба ведеться із систем типу Т-12 бронебійними снарядами – на 300 м).

Якщо можливо, установки для стрільби перевіряють поодинокими пострілами основної гармати та, якщо потрібно, вводять загальні для усіх гармат коректури.

Вогонь відкривають у момент підходу цілі до наміченого рубежу. Стрільбу ведуть на одній установці прицілу і кутоміра серіями швидкого вогню по 2…4 снаряди на гармату.

Коректури вводять за результатами спостережень розривів кожної серії вогню, а також коли ціль виходить із зони розривів.

Дальність коректують зміною точки прицілювання за висотою. Отримавши недоліт, якщо ціль рухається на гармату, або переліт, якщо ціль рухається від гармати, точку прицілювання не змінюють. Отримавши недоліт (переліт), якщо ціль рухається на гармату (від гармати), змінюють точку прицілювання за висотою на половину висоти цілі.

Стрільбу ведуть снарядами з дистанційним підривником (трубкою), осколково-фугасними снарядами з ударним підривником з установкою на осколкову або сповільнену (для отримання рикошетів) дію.

Під час підходу рухомої піхоти на 400…500 м до ВП їх ураження здійснюють снарядами з дистанційною трубкою. Стрільбу ведуть з установкою трубки на „К”. Вогонь починають за нульовими установками прицілу і відбивача панорами. За точку прицілювання беруть верхній зріз цілі.

Стрільбу ведуть серіями швидкого вогню, призначаючи по 2…4 снаряди на гармату.

4.6 Ураження цілей стрільбою птрк

Стрільбу ПТрк, як правило, ведуть по цілях, які підвищуються над рівнем землі не менше як на 1 м. Перед запуском ракети по нерухомій цілі перехрещення візиру наводять у намічену точку цілі (центр цілі, амбразуру вогневої споруди та ін.).

Під час стрільби по рухомій цілі, якщо її рух фронтальний, перехрещення візира сполучають з центром цілі і здійснюють запуск ракети. За фланговим або рухом цілі під кутом наведення здійснюють так, щоб ціль була помітна на краю поля зору та рухалася до центру поля зору візира.

4.6.1 Стрільба пткр у ручному режимі управління

Під час стрільби по нерухомій цілі після сходу ракети з напрямної подають команди за тангажем або курсом залежно від значення і характеру відповідного відхилення ракети. Якщо є великі відхилення ракети, а також під час стрільби на невеликі відстані команди за тангажем і курсом подають одночасно.

Під час стрільби на дальність до 1000 м ракету вводять у контур цілі безпосередньо після появи її в полі зору візира. У решті випадків після виходу ракети на лінію візування і досягнення стійкого керування, враховуючи положення цілі та рельєф місцевості, поступово, невеликими повільними командами вводять ракету в контур цілі (не пізніше як за 400...700 м до цілі) й утримують у ньому до ураження цілі.

Під час стрільби по рухомих цілях, якщо їх рух фронтальний, перехрещення візиру суміщають із центром цілі і здійснюють запуск ракети. За фланговим або рухом цілі під кутом наведення здійснюють так, щоб ціль була помітна на краю поля зору з боку її руху та рухалася до центру поля зору візира.

Керування ракетою під час стрільби по рухомих цілях здійснюють так само, як і під час стрільби по нерухомій цілі.

Під час стрільби на дальність, яка не перевищує половину максимальної, ракету вводять у контур цілі з боку, в який рухається ціль.

На дальностях стрільби, які перевищують половину максимальної, ракету вводять у контур цілі з того боку, з якого вона рухається (навздогін), а ціль утримують у центральній частині поля зору візира механізмами наведення.

Стрільбу на дальності до 1000 м з переносного комплексу та з виносним пультом управління дозволяється вести без використання візира.

Під час стрільби на дальності більше 1000 м з переносного комплексу та з виносним пультом управління візир використовують після досягнення стійкого польоту ракети.

Стрільбу по освітлених цілях ведуть за загальними правилами, для цього після вводу ракети в поле зору візира її наводять у верхній зріз цілі і утримують на цій висоті до моменту вводу в контур цілі.

Польотний час ПТРК до рубежу цілі може складати 10 с і більше. За цей час атакуючий танк (БМП, БТР) може переміститись на 100...500 м. В той же час на полі бою можуть бути не уразливі ділянки місцевості, тобто зони, знаходячись в яких ціль повністю захована від спостереження. Пуск ракети не проводять , коли ціль знаходиться на межі цієї зони.

Під час стрільби по надводних цілях ракету вводять у контур цілі безпосередньо після її появи в полі зору візира і утримують у ньому до ураження цілі.

Під час стрільби по цілі, яка має невеликі розміри за висотою, ракету наводять у центр верхньої половини цілі; якщо ціль має великі розміри, то ракету наводять у центр цілі.