- •Системи технологій (за видами діяльності)
- •Розділ 1. Промисловість України
- •1.1. Загальна характеристика промисловості
- •1.2. Одиниці виміру фізичних величин, фізичні властивості матеріалів і робочих агентів
- •1.3. Властивості сировини, кінцевих продуктів і робочих агентів
- •Розділ 2. Теоретичні засади технології
- •2.1. Основні технологічні поняття та визначення
- •2.2. Класифікація технологічних процесів та апаратів технології
- •2.3. Фізико-хімічні та біохімічні закономірності в технології
- •2.3.7. Закони зберігання маси та енергії в умовах рівноваги систем
- •2.3.2. Кінетика технологічних процесів
- •2.4. Технологічні закономірності технології
- •2.4.1. Використання законів фундаментальних наук
- •2.4.2. Принципи ресурса- ma енергозбереження в технології
- •2.4.3. Принцип інтенсифікації процесів
- •2.4.4. Принцип найкращого використання устаткування
- •2.4.5. Принцип оптимального варіанту
- •Контрольні запитання до 2-ї глави
- •Розділ 3. Технологічна лінія як система
- •3.1. Загальні уявлення про систему
- •3.2. Технологічна система
- •3.3. Система керування підприємством
- •3.3.1. Визначення системи керування
- •3.3.2. Виявлення і аналіз проблем та суперечностей
- •3.3.3. Структура управління
- •3.4. Моделювання систем керування (управління)
- •3.4.1. Загальна постановка завдань моделювання
- •3.4.2. Складання моделі для визначення собівартості продукції
- •3.5. Технічниий рівнь об'єктів технології
- •3.5.1. Показники якості технологічних процесів
- •3.5.2. Номенклатура показників якості технічних об'єктів
- •3.5.3. Методи визначення показників якості технічної продукції
- •3.5.4. Економічна оцінка технічного рівня
- •9. Економічна оцінка технічного рівня.
- •Розділ 4. Основні процеси, машини та апарати будь-якої технології
- •4.1. Класифікація процесів та апаратів в технології
- •4.2. Механічні процеси
- •4.2.1. Подрібнення
- •4.2.2. Класифікація подрібнювачів
- •4.3. Перемішування
- •4.4. Гідродинамічні процеси
- •4.4.1. Класифікація і характеристика неоднорідних систем
- •4.4.2. Осідання в гравітаційному полі
- •4.4.3. Фільтрування
- •4.4.4 Відцентрові методи розподілу неоднорідних систем
- •4.5. Теплові процеси
- •4.5.7. Теплопередача
- •4.5.2. Тепловіддача при зміні агрегатного стану речовини
- •4.5.3. Конструкції теплообмінників
- •4.5.4. Випарювання
- •4.4.5 Конденсація
- •4.6. Масообмінні процеси
- •4.6.1. Класифікація масообмінних процесів
- •4.6.2. Масопередача
- •Загальні відомості
- •Матеріальний баланс повітряної сушарки
- •4.6.4 Кристалізація
- •4.6.5. Перегонка і ректифікація
- •4.6.6. Сорбція
- •4.6.7. Екстрагування
- •4.7. Штучне охолодження
- •4.8. Хімічні та біохімічні перетворення
- •4.8.1. Хімічна кінетика
- •4.8.2. Кінетика мікробіологічних процесів
- •Контрольні запитання до 4-го розділу
- •Розділ 5. Металургійний комплекс
- •5.1. Загальна характеристика металургійного комплексу
- •5.2. Технологія чавуну
- •5.3. Характеристика, хімічний склад і класифікація чавуну
- •5.4. Виробництво сталі
- •5.4.1. Класифікація сталі та її технологія
- •Електричні печі
- •5.4.2. Безчавунне виробництво сталі
- •5.4.3. Рафінування та розливання сталі
- •5.4.4. Виготовлення виробів тиском
- •5.5. Технологія кольорових металів
- •5.5.1. Класифікація кольорових металів
- •5.5.2. Технологія міді
- •5.5.3. Технологія алюмінію
- •5.6. Технологія магнію і титану
- •5.25. Схема електролізера
- •5.7. Корозія та антикорозійні заходи
- •5.7.1. Причини виненкнення корозії
- •5.7.2. Захист металів від корозії
- •Контрольні запитання до 5 розділу
- •Розділ 6. Паливно-енергетичний комплекс
- •6.1. Загальна характеристика паливно-енергетичного комплексу
- •6.2. Паливо
- •6.3. Характеристика підприємств для вироблення електроенергії
- •6.4. Технологічна схема вироблення електроенергії
- •6.5. Паротурбінні (теплові) електростанції
- •6.6. Електрогенератори
- •6.7. Атомні електростанції
- •6.8. Гідроелектростанції
- •6.9. Електричні мережі
- •Контрольні запитання до 6-го розділу.
- •Розділ 7. Будівельні матеріальні
- •7.2. Гіпсові в'яжучі матеріали
- •7.2.1. Виробництво гіпсових в'яжучих при низькотемпературному випалюванні
- •7.3. Повітряне вапно
- •7.3.1. Вапно-випалювальні печі
- •7.3.2. Фізико-хімічні основи процесу гасіння вапна
- •7.3.3. Мелене негашене вапно
- •7.3.4. Тверднення вапняного розчину
- •7.3.5. Властивості і застосування вапна
- •7.4. Технологія цементу
- •7.4.1. Сировина для цементу
- •7.4.2. Технологічна схема виробництва цементу
- •7.5. Цегла та черепиця
- •7.5.1. Сировина для виробництва цегли та черепиці
- •7.5.2. Формування цегли, та глиняно/черепиці
- •7.6. Керамічні вироби
- •7.6.1. Класифікація керамічних виробів
- •7.6.2. Керамічна плитка
- •7.7. Переробка деревини
- •7.8. Вироблеництво скла
- •Контрольні запитання до 7-го розділу
- •5. Технологія цементу.
- •7. Виробництво скла.
- •Розділ 8. Машинобудівний комплекс
- •8.1. Загальна характеристика машинобудівного комплексу
- •8.2. Конструкційні матеріали в машинобудуванні
- •8.3. Антифрикційні сплави
- •8.4. Матеріали на основі порошкової металургії
- •8.5. Композиційні матеріали
- •8.6. Мастильні матеріали та допоміжні матеріали
- •8.7. Антифрикційний чавун і його властивості
- •Контрольні запитання до 8 розділу
- •1. Загальна характеристика машинобудівного комплексу.
- •Розділ 9. Легка промисловість
- •9.1. Загальна характеристика легкої промисловості
- •9.2. Текстильна промисловість
- •9.3. Шкіряна і взуттєва промисловість
- •9.4. Швейна промисловість
- •9.5. Виробництво хімічних волокон
- •9.6. Виробництво паперу
- •9.6.1. Виробництво паперу та сировина для його виготовлення
- •9.6.2. Технологій виготовлення паперової маси
- •9.6.3. Виготовлення паперу
- •Контрольні запитання до 9-го розділу
- •1. Загальна характеристика легкої промисловості.
- •13. Виготовлення паперу.
- •Розділ 10. Хімічна промисловість
- •10.1. Загальна характеристика хімічної промисловості
- •10.2. Виробництво пластичних мас
- •10.2.1. Будова та структура пластичних мас
- •10.2.2. Пластмаси на основі продуктів ланцюгової полімеризації
- •10.2.3. Пластмаси на основі продуктів поліконденсації і ступеневої полімеризації
- •10.2.4. Пластмаси на основі природних полімерів
- •10.2.5. Переробка полімерів у вироби
- •10.3. Гума і гумові технічні вироби
- •10.4. Виробництво добрив
- •10.5. Виробництво миючих засобів
- •10.5.1. Миючі засоби
- •10.5.2. Сполуки і властивості миючих засобів
- •10.5.3. Класифікація миючих засобів
- •10.6. Процеси переробки нафти та нафтопродуктів
- •10.6.1. Фракційна переробка нафти
- •10.6.2. Фракційна переробка нафти
- •10.6.3. Високотемпературна переробка нафти
- •10.6.4. Коксування кам'яного вугілля
- •10.7. Виробництво кислот та лугів
- •10.8. Виробництво сірчаної кислоти
- •10.9. Виробництво хлору, водню та їдкого натру
- •10.10. Виробництво пеніциліну
- •10.11. Виготовлення лаку
- •Контрольні запитання до 10 розділу
- •Розділ 11. Загальна характеристика харчових виробництв
- •11.1. Харчування та харчові продукти
- •11.2. Сировина та асортимент харчових продуктів
- •11.3. Класифікація харчових виробництв
- •Контрольні запитання до 11-го розділу
- •Розділ 12. Технологія олії
- •12.1. Сировина для виготовлення олії і асортимент готової продукції
- •12.2. Технологічна схема виробництва олії
- •12.3. Екстрагування макухи
- •12.5. Гідрогенізація жирів
- •12.6. Технологія маргарину
- •Контрольні запитання до 12-го розділу
- •Розділ 13. Технологія кондитерських виробів
- •13.1. Сировина та асортимент кондитерських виробів
- •13.2. Технологія карамелі
- •13.3. Технології шоколаду
- •13.4. Технологія цукерок
- •13.5. Технологія мармеладу та пастили
- •13.6. Технологія мучних кондитерських виробів
- •Контрольні запитання до 13-ї глави
- •Розділ 14. Технологія молочних виробів
- •14.1. Склад та властивості молока
- •14.2. Технологія переробки молока
- •14.3. Виробництво морозива
- •14.4. Технологія сиру
- •14.4.1. Класифікація сирів
- •14.4.2. Технологія твердих сичужних сирів
- •14.5. Виробництво кисломолочного сиру (творогу)
- •14.6. Виробництво вершкового масла
- •6 Проміжний банк, 8 — сепаратор для одержання високожирних
- •Контрольні запитання до 14 глави:
- •Розділ 15. Технологія м'ясних виробів
- •15.1. Сировина для виробництва м'ясних виробів та асортимент продукції
- •15.2. Технологічна лінія виробництва ковбаси
- •15.3. Технологія сирокопчених ковбас
- •Контрольні запитання до 15 розділу
- •Розділ 16. Переробка, плодоовочевої сировини
- •16.1. Асортимент продукції при переробці овочів та плодів
- •16.2.Технологічна схема консервування, основні операції та устаткування
- •16.3. Технологічна лінія "Комплекс" для виробництва зеленого горошку
- •16.4. Контроль виробництва консервів
- •16.5. Квашення плодів і ягід
- •Контрольні запитання до 16-го розділу.
- •Розділ 17. Зберігання та переробка зерна
- •17.1. Загальні відомості про зерно та продукти його переробки
- •17.2. Технологічна лінія та устаткування для зберігання зерна
- •17.3. Сушіння та активне вентилювання зерна
- •17.4. Контроль та керування процесом зберігання зерна
- •Контрольні запитання до 17 розділу
- •Розділ 18. Технологія борошна
- •18.1. Сировина та асортимент продукції
- •Контрольні запитання до 18—їглави
- •Розділ 19. Технологія крупів
- •19.1. Асортимент крупів та сировина для їх виробництва
- •19.2. Хімічний склад крупів та норми виходу продукції
- •19.3. Підготовка зерна для переробки в крупи
- •19.4. Загальні принципи переробки зерна в крупи
- •Контрольні запитання до 19-го розділу
- •Розділ 20. Технологія хліба і макаронів
- •20.1. Сировина для виготовлення хліба і макаронів та асортимент продукції
- •20.2. Основні технологічні операції виробництва хліба
- •20.3. Технологічна схема виробництва хліба та основне устаткування
- •20.4. Контроль та керування технологічним процесом хлібопекарського виробництва
- •20.5. Технологічна схема виробництва макаронів
- •20.6. Пакування та зберігання макаронних виробів
- •20.7. Контроль та управління макаронним виробництвом
- •Контрольні запитання до 20 розділу
- •Розділ 21. Виробництво етилового спирту
- •21.1. Загальна характеристика бродильних виробництв
- •21.2. Сировина для виробництва спирту, показники якості сировини і готової продукції
- •21.3. Виробництво етилового спирту з крохмалевмісної сировини
- •21.4. Розварювання сировини
- •21.5. Зброджування оцукреної маси
- •21.6. Вилучення спирту
- •21.7. Особливості виробництва спирту із меляси
- •21.8. Контроль та управління технологічним процесом
- •Контрольні запитання до 21-го розділу
- •Розділ 22. Виробництво пива та безалкогольних напоїв
- •22.1. Сировина для виробництва пива, показники якості сировини і готової продукції
- •22.2. Технологічна схема виробництва пива
- •5__Змішувач для одержанні суспензії; 6— фільтр;
- •22.3. Виробництво безалкогольних напоїв
- •Контрольні запитання до 22-го розділу
- •Розділ 23. Виробництво вина
- •23.1. Сировина для виробництва вин
- •23.2. Технологічний процес виробництва виноградних вин
- •23.3. Особливості виробництва ігристих вин
- •23.4. Особливості виробництва кон'яку
- •23.5. Лінії первинного та вторинного виноробства
- •Контрольні запитання до 23-го розділу
- •Розділ 24. Технологія цукру
- •24.1. Сировина для виробництва цукру
- •24.2. Технологічна схема цукробурякового заводу
- •24.3. Контроль та керування технологічним процесом бурякоцукрового виробництва
- •Контрольні запитання до 24-го розділу
- •Розділ 25. Виробництво крохмалю і крохмальної патоки
- •25.1. Сировина для виробництва крохмалю, показники якості сировини і готової продукції
- •25.2. Технологічна схема виробництва крохмалю
- •25.3. Технологічна схема виробництва крохмальної патоки
- •25.4. Контроль і керування технологічним процесом виробництва патоки
- •Розділ 26. Викиди в довкілля
- •26.1. Утворення шкідливих викидів на підприємствах та в побуті
- •26.2. Води в промисловості
- •26.5. Очищення газових (повітряних) викидів
- •26.6. Знешкодження твердих побутових відходів
- •26.6.1. Проблеми тпв в Україні
- •26.6.2. Варіанти утилізації тпв
- •Контрольні запитання до 26-го розділу
14.3. Виробництво морозива
Морозиво — це продукт, який одержують заморожуванням і збиванням суміші натурального молока, вершків, згущеного або сухого незбираного та знежиреного молока, різних смакових і ароматичних речовин та стабілізатора. Добрі смакові якості морозива доповнюються його високою поживною цінністю.
Складові частини морозива в процесі виробництва практично не змінюються, тому воно засвоюється на (95...98)%. Морозиво на молочній основі, містять молочний жир — до 15%, білки (З...6)%, цукри від 14 до 32%, мінеральні речовини, вітаміни А, групи В, Д, К. Плодово-ягідне морозиво і морозиво з плодово-ягідними наповнювачами багате на вітамін С.
589
Рис. 14.2. Функціональна схема виробництва сухого молока
590
З усіх харчових жирів молочний жир є найбільш корисним. Він унікальний за складом, відрізняється особливим смаком та високою засвоєністю. До його складу входять більше 60 різних жирних кислот. Білки в морозиві на молочній основі представлені окрім білків оболонок жирових кульок в основному казеїном, оскільки сироваткові білки, альбумін та глобулін, коагулюють при пастеризації суміші. Білки морозива є повноцінними та засвоюються краще інших харчових білків.
Вуглеводи в морозиві представлені сахарозою і молочним цукром, вони є суттєвими джерелами енергії для організму людини. Молочний цукор, що міститься в морозиві на молочній основі у кількості 5%, для більшості людей вживається найбільш корисним та необхідним.
Суттєво підвищують харчову цінність морозива мінеральні речовини, що переходять до його складу з молочних продуктів. Морозиво містить такі важливі макроелементи як натрій, калій, кальцій, фосфор, магній, залізо та інші. Енергетична цінність 100 г морозива від 100...240 ккал, чи 420...1000 кДж.
Морозиво корисне дітям та дорослим, особливо тим які мають потребу в посиленому харчуванні. Споживати морозиво можуть хворі при шлункових кровотечах та після операцій в порожнині шлунку, коли вони не можуть приймати твердої їжі, при мо-локрів'їта виснаженні. Морозиво протипоказано при цукровому діабеті, хворобах печінки та підшлункової залози, при хронічних захворюваннях горла (запалення мигдалин), при ожирінні. При атеросклерозі припустимо лише помірне споживання молочного та фруктово-ягідного морозива.
В Україні споживання морозива знаходиться в межах (1... 1,5) кг на людину в рік, в той час як в багатьох країнах світу воно перевищує 10 кг.
Суміші молока, вершків та інших молочних продуктів, різних смакових і ароматичних добавок та стабілізатора виробляють згідно з технологічними інструкціями.
В основі виробництва морозива лежать такі процеси, як фри-зування суміші та загартування готового продукту.
Фризуванням називають процес часткового заморожування води і одночасного збивання суміші. При цьому утворюється структура морозива, яка остаточно формується в процесі його загартування. Структура морозива визначається розмірами кристалів.
591
При фризуванні суміші необхідно одержувати невеликі кристалики льоду — не більше 10 мкм. Кристали льоду більших розмірів надають морозиву грубої консистенції. Утворенню невеликих кристалів сприяє підвищений вміст жиру та сухих речовин в суміші, її гомогенізація, правильно проведений процес фізичного визрівання, введення якісних стабілізаторів у суміш для морозива. Невеликі повітряні пухирці повітря, які пронизують суміш, перешкоджають утворенню великих кристалів льоду. Фризуван-ня закінчують після досягнення сумішшю морозива температури (-4,5...-6) °С. При цьому близько 50% води перетворюється у лід.
Крім величин кристалів льоду, на якість морозива впливає ступінь його збивання. Недостатнє збивання суміші спричиняє утворення щільної консистенції готового продукту, а надто високе призводить до утворення пухкої снігоподібної структури. Збитість суміші зростає у результаті підвищення в її складі вмісту сухих речовин та наявності стабілізаторів, знижується — від збільшення вмісту жиру та цукру. Гомогенізація та фізичне визрівання суміші в свою чергу сприяє підвищенню збивання морозива.
Збитість молочного морозива повинна досягати не менше 50%, вершкового і пломбіру—не менше 60%.
Загартуванням називається заморожування води з метою досягнення достатньої твердості морозива і його стійкості останній при зберіганні. При загартовуванні температура морозива знижується до -(12... 15) °С і близько 25% вологи перетворюється в кристали льоду. Для одержання невеликих кристалів загартування необхідно провести у відносно короткий строк при температурі (-28...-40) °С залежно від типу апаратів (гартувальних камер).
Середній розмір кристалів у морозиві не повинен перевищувати (60...80) мкм.
Сировина, яку використовують для виробництва морозива, повинна відповідати вимогам діючих стандартів і технічних умов.
Молоко і молочні продукти. При виготовленні морозива, використовують молоко коров'яче незбиране, вершки, молоко згущене незбиране з цукром, молоко знежирене згущене з цукром, какао та каву із згущеним молоком, сухе незбиране і знежирене молоко, вершки згущені з цукром, вершки сухі з цукром та без цукру, масло коров'яче.
Цукор і цукристі речовини. Для надання морозиву солодкого смаку і забезпечення ніжної структури та пониження температури замерзання використовують в основному цукор-пісок, в якому
592
повинно бути не менше 99,75% сахарози і не більше 0,15% вологи.
Буряковий цукор частково може бути замінений кукурудзяним цукром (глюкоза), медом, декстрозою, карамельною патокою тощо. Повна заміна бурякового цукру наведеними цукристими речовинами небажана, оскільки і глюкоза і мед значно знижують температуру замерзання морозива, що негативно впливає на консистенцію готового продукту.
Яйця та яєчні продукти. У виробництві морозива з метою підвищення поживної цінності продукту, поліпшення його структури та консистенції використовують курячі яйця та яєчний порошок (суміш жовтка і білка). До складу яєчного порошку входить 45% білка, 35% — жиру і близько 3,4% мінеральних речовин. Він повинен бути світло-жовтим, порошкоподібним, із притаманним для яйця смаком і запахом.
Стабілізатори. Для поліпшення консистенції морозива і підвищення його опірності проти таяння застосовують стабілізатори. Вони здатні зв'язувати вільну вологу і підвищувати в'язкість суміші морозива. Стабілізатори зумовлюють підвищену збитість морозива й запобігають утворенню кристалів льоду великих розмірів. Як стабілізатори використовують желатин, агар і агароїд, крохмаль, борошно пшеничне, метилцелюлозу, казеїнат натрію.
Желатин — продукт тваринного походження, який випускають у вигляді прозорих аркушиків, пластинок або порошку. Характеризується високою здатністю набухати при температурі (16...20) °С, він поглинає 12...15-кратну кількість води і перетворюється в холодець.
Агар і агароїд харчові — продукти рослинного походження, які одержують із морських водоростей у вигляді порослих пластинок, плівок, крупок, пластівців або порошку. Вони набухають у воді, зв'язуючи її 6...10-кратну кількість.
Метилцелюлоза — синтетичний стабілізатор у вигляді волокнистої маси білого кольору, яка характеризується високою желе-утворюючою здатністю. У результаті застосування метилцелюлози можна одержати практично будь-яку збитість морозива.
Крохмаль харчовий (желатинізуючий) та пшеничне борошно мають меншу драглеутворюючу здатність і значно поступаються іншим стабілізаторам.
Казеїновий натрій — розчинна сіль казеїну у вигляді порошку білого кольору, яку широко застосовують у виробництві морозива через значний вплив на підвищення збитості суміші.
593
Смакові та ароматичні речовини. Ці речовини вносять у суміш морозива для надання готовому продукту характерних смаку та аромату.
Ванілін — тверда кристалічна речовина з міцним запахом. Його вносять у суміш для морозива в дуже малих кількостях, щоб надати готовому продукту характерного аромату.
Какао-порошок— продукт, одержаний із какао-бобів, яких попередньо піддали ферментації, потім обсмажили і дрібно змололи, його використовують у виробництві шоколадного морозива. Цей порошок не повинен мати крупинок, а також гіркого або пліснявого присмаку.
Горіхи на виробництві морозива використовують такі: фундук, волоський, земляний, фісташки та ін. Вони надають готовому продукту приємного смаку і запаху, підвищують поживну цінність, оскільки багаті на жир і білок.
Плоди та ягоди надають морозиву приємного смаку та аромату, збагачуючи його вуглеводами і вітамінами. В основному застосовують свіжі, заморожені та іноді сухі фрукти і ягоди (яблука, груші, айву, горобину, шипшину, персики, сливи, аличу, вишні, плоди цитрусових тощо). Вони повинні бути зрілими, без гнилі та плісняви. Часто використовують свіжовиготовлене аби консервоване плодове пюре, в якому міститься до 20% сухих речовин. Схему виробництва морозива наведено на рис. 14.3.
Класифікація та асортимент морозива
Морозиво класифікується за такими ознаками: термічний стан; вид основної сировини; види добавок та їх співвідношення; вміст жиру, цукру, сухих речовин; наявність або відсутність глазурі; вид глазурі (в глазурованому); призначення.
В залежності від особливостей глазурі морозиво буває шоколадне, шоколадно-горіхове, вершково-кремове, помадне та інші.
За термічним станом морозиво поділяється на загартоване, м'яке і домашнє. В залежності від складу загартоване морозиво ділять на основні та любительські види.
Основні види. До основних видів відноситься морозиво на молочній основі, плодово-ягідне та ароматизоване.
Морозиво на молочній основі ділять на молочне, вершкове та пломбір. Вони відрізняються вмістом жиру та сухих речовин. Виготовляють морозиво на молочній основі без наповнювачів та з наповшовачами чи добавками. Наповнювачі, на відміну від доба-
594
Рис. 14.3. Технологічна схема виготовлення морозива на молочній основі
595
вок, утворюють з основними складовими однорідну масу (сиропи, шоколад, кава). До різновидів морозива з наповнювачами відносять шоколадне, кавове, горіхове, крем-брюле, з плодами та ягодами, з карамеллю, з цукатами, з ізюмом. В окрему підгрупу морозива на молочній основі виділяють "Ескімо", яке виробляють на паличці у вигляді циліндра, зрізаного конуса або паралелепіпеда.
Плодово-ягідне морозиво виготовляють з плодів та ягід або продуктів їх переробки. Залежно від особливостей сировини воно буває вишневе, полуничне, малинове, яблучне тощо.
Ароматизоване морозиво виробляють на основі цукрового сиропу з додаванням харчових ароматичних есенцій та олій, органічних кислот, барвників та стабілізаторів. Воно отримує назву в залежності від харчової ароматичної есенції, що застосовується: лимонне, вишневе, полуничне та інші.
М'яке морозиво є різновидністю основних видів. На відміну від твердого воно має більш багаті смакові якості, ніжну консистенцію, схожу на збиті солодкі вершки. Його виготовляють безпосередньо в місцях споживання (кафетеріях, барах, ресторанах) з попередньо підготовлених сумішей. Після фризування продукт не загартовують, а реалізують при температурі (-5,5...-6,5) °С. Ступінь збивання морозива біля 50%. У замороженому стані є тільки від 50 до 60% води.
До м'якого морозива належить молочне, вершкове, вершково-шоколадне. Вміст цукру в м'якому морозиві складає до 15%. Його реалізують переважно з добавками ягід, горіхів, шоколаду тощо. Кількість добавок становить (10.. .40)% від маси морозива.
Любительські види морозива виготовляються в незначних обсягах. До них відносяться спеціальні різновиди морозива, які за набором сировини та хімічним складом відрізняються від основних видів. Воно буває на молочній та плодово-ягідній основах; з додаванням білків курячих яєць; спеціального призначення; торти та тістечка. До морозива на молочній основі належать: "Сніжинка", яке виготовляють з додаванням кукурудзяного крохмалю; "Холодок" — додають молочну сироватку та кукурудзяний сироп; "Аромат чаю" — виготовляють з додаванням екстракту чаю; "Кава з вершками" — застосовують значну кількість кави для екстракту.
596