- •Тема 7. Соціологія праці…………………………………………..99-109
- •Тема 8. Соціологія трудового колективу……………………….109-124
- •Тема 9. Соціологія шлюбу та сім’ї………………………………..124-144
- •Тема 10. Соціологія особистості……………………………………145-157
- •Тема 11. Соціологія освіти…………………………………………..157-169
- •Тема 12. Соціологічне дослідження, принципи
- •Тема 13. Методи збирання первинної
- •Тематичний план та розподіл навчального часу
- •Передмова
- •Програма нормативного навчального курсу „Соціологія”
- •Тема 1. Соціологія як наука.
- •Тема 2. Історія зародження та розвитку соціології.
- •Тема 3. Соціальна структура суспільства.
- •Тема 4. Соціально-територіальна (поселенська) структура суспільства.
- •Тема 5. Соціально-демографічна структура суспільства. Соціологія молоді.
- •Тема 6. Соціально-етнічні відносини як предмет етносоціології.
- •Тема 7. Соціологія праці.
- •Тема 8. Соціологія трудового колективу.
- •Тема 9. Соціологія шлюбу та сім’ї.
- •Тема 10. Соціологія особистості.
- •Тема 11. Соціологія освіти.
- •Тема 12. Соціологічне дослідження, принципи його організації та проведення.
- •Тема 13. Методи збирання первинної соціологічної інформації.
- •Розділ 1. Загальні питання історії й теорії соціології. Суспільство як соціальна система.
- •Тема 1. Соціологія як наука.
- •1.1. Предмет соціологічної науки.
- •1.2. Структура I функції соціології.
- •1.3. Зв’язок соціології з іншими науками.
- •Література.
- •Теми рефератів
- •Тема 2. Історія зародження та розвитку соціології.
- •2.1. Передумови зародження соціології.
- •2.2. Соціологія в хіх-хх ст.
- •2.3. Передумови виникнення соціологічної думки в Україні.
- •2.4. Початок української соціології.
- •2.5. Розвиток вітчизняної соціології у XX столітті.
- •Література.
- •Теми рефератів.
- •Тема 3. Соціальна структура суспільства.
- •3.1. Сутність соціальної структури суспільства та її складові елементи.
- •3.2. Сучасні концепції соціально-класової структури суспільства.
- •3.3. Тенденції розвитку соціальної структури в Україні.
- •Література.
- •Теми рефератів.
- •Тема 4. Соціально-територіальна (поселенська) структура суспільства.
- •4.1. Соціально-територіальні спільності: сутність та різновиди.
- •4.2. Соціологія міста і села.
- •4.3. Сутність та проблеми міграції.
- •Література.
- •Теми рефератів.
- •Тема 5. Соціально-демографічна структура суспільства. Соціологія молоді.
- •5.1. Поняття соціально-демографічної структури суспільства, її основні компоненти та тенденції.
- •5.2. Демографічна політика.
- •5.3. Сутність і завдання соціології молоді.
- •5.4. Соціальні проблеми молоді та основні
- •Література
- •Теми рефератів.
- •Тема 6. Соціально-етнічні відносини як предмет етносоціології.
- •6.1.Етносоціолгія та предмет її дослідження.
- •6.2. Етнічна структура і міжнаціональні відносини в Україні.
- •6.3. Сучасна етнополітика Української держави.
- •Література.
- •Теми рефератів
- •V. Що із названого нижче найбільш повно складає об’єкт соціології?
- •Соціально-територіальна спільність – це:
- •Етнос – це:
- •Розділ іі. Спеціальні соціологічні теорії. Методика і техніка соціологічних досліджень.
- •Тема 7. Соціологія праці.
- •7.2. Індустріальна соціологія – початок сучасного етапу розвитку соціології праці.
- •7.3. Сучасні світові тенденції розвитку сфери праці.
- •Література
- •Теми рефератів
- •Тема 8. Соціологія трудового колективу.
- •8.1. Поняття, структура та закономірності розвитку трудового колективу.
- •8.2. Соціальне управління трудовим колективом: сутність та функції.
- •8.3. Методи соціального управління колективом.
- •8.4. Соціальне управління колективом і менеджмент.
- •8.5. Керівник у системі управління трудовим колективом
- •Соціального - дотримання громадянських прав і свобод відповідно до діючого чинного законодавства і моралі;
- •Службового – чітка регламентація професійно-кваліфікаційних прав та обов’язків працюючих, справедлива оцінка їх ділових якостей;
- •Особистісного – визнання і повага працівника як особистості, його характерологічних якостей, досягнення задоволеності своїми неофіційними стосунками.
- •8.6. Проблема конфлікту в трудових колективах.
- •Література
- •Теми рефератів
- •Тема 9. Соціологія шлюбу та сім’ї.
- •9.1. Шлюб як об’єкт соціологічного дослідження.
- •9.3. Альтернативні форми шлюбу.
- •9.4. Сім'я як соціальний інститут.
- •9.5. Типи сімей.
- •9.6. Соціальні функції сім’ї
- •9.7. Внутрішньосімейні відносини. Конфлікти в сім’ї. Розлучення та їх наслідки.
- •Число розлучень на 1000 чоловік населення в країнах
- •Література
- •Теми рефератів
- •Тема 10. Соціологія особистості
- •10.1. Основні поняття соціології особистості
- •10.2. Структура особистості
- •10.3. Формування і розвиток особистості
- •10.4. Соціалізація особистості
- •10.5. Виховання особистості.
- •10.6. Типологія особистостей
- •Література
- •Теми рефератів
- •Тема 11. Соціологія освіти
- •11.1. Предмет і об’єкт соціології освіти
- •11.2. Структура соціології освіти
- •11.3. Соціальні функції та соціальні принципи освіти
- •11.4. Стан і проблеми світової та вітчизняної освіти на сучасному етапі.
- •11.5. Модернізація вищої технічної освіти в Україні.
- •11.6. Перспективи розвитку системи освіти в ххі ст.
- •Література
- •Теми рефератів
- •Тема 12. Соціологічне дослідження, принципи його організації та проведення.
- •12.1. Поняття та види соціологічного дослідження.
- •12.2. Програма соціологічного дослідження.
- •12.3. Вибірка у соціологічному дослідженні.
- •Література
- •Теми рефератів
- •Тема 13. Методи збирання первинної соціологічної інформації
- •13.1. Поняття методу в соціології
- •13.2. Опитування
- •Анкетне опитування. Серед розповсюджених методів опитування респондентів важливе місце посідає метод анкетного опитування.
- •13.3. Аналіз документів
- •Класифікація документів
- •13.4. Спостереження
- •13.5. Соціальний експеримент як метод збирання соціологічної інформації
- •13.6. Метод експертної оцінки
- •13.7. Соціометричне опитування
- •Література.
- •Теми рефератів
- •Плани семінарських занять
- •Короткий термінологічний словник
2.5. Розвиток вітчизняної соціології у XX столітті.
Історія світової цивілізації свідчить про те, що розвиток науки, техніки та культури в тій чи іншій країні можливий лише за певних умов. Такими перш за все є економічна база, соціально-політичний устрій та його спрямованість, наявність кваліфікованих кадрів тощо. Саме вони, ці умови, незавжди були сприятливими для розвитку соціології в Україні.
Перші роки післяжовтневого періоду збіглися з періодом прискорення інтелектуалізації соціології. В цей час створювалися соціологічні наукові заклади, проводилися теоретичні, прикладні дослідження. Наукова і науково-видавнича діяльність по вивченню соціологічних проблем у 20-ті роки майже повністю зосередилась у Всеукраїнській академії наук /ВУАН/. З трьох її відділів саме соціально-економічний мав спеціальну кафедру соціології, очолювану у 1918-1920 рр. Б.Кістяківським.
Опосередкований характер щодо проблем соціології мала також діяльність комісії по вивченню соціального руху, яка зібрала значний емпіричний матеріал, досліджувала залежність продуктивності праці від заробітної плати та інших чинників. Кафедра соціальної політики, що також входила до названого відділу, досліджувала вплив народногосподарських процесів на інтереси робітників і селян. Деякі питання теоретичної соціології розроблялися співробітниками семінарів, що вивчали суспільне життя, відділом соціальної філософії, кафедрою історії і філософії права. У цих підрозділах активно співробітничав академік О. Гіляров, що досліджував психологію натовпу, співвідношення культури і цивілізації, межі застосування принципів та методів природознавства до вивчення соціального життя та інше.
У 1923-30-их роках видавалися "Записки соціально-економічного відділу". Окремі публікації порушували проблеми соціології, зокрема, статті М.Туган-Барановського, С.Дністрянського, О. Гілярова, праці А.Звоницької, О. Строніна та ін.
Значних зусиль до розвитку вітчизняної соціології доклав М. Грушевський /1866-1934/. Він вперше почав застосовувати в українській історіографії історико-соціологічний метод. Коло соціологічних інтересів вченого — фактори соціальної еволюції, закони суспільного розвитку, суть соціології. Вчений обгрунтував неможливість моністичного розуміння історії. Соціальний прогрес у цілому, на думку Грушевського, характеризується певним ритмом, тенденціями, формами. Йому також належить розробка курсу "генетичної соціології", який він читав з 1919 по 1921 рр. в Українському соціологічному інституті, що перебував у Відні. Центральною ідеєю генетичної соціології є теоретичне обгрунтування законів трансформації людського суспільства. За Грушевським, основною рушійною силою соціальної революції є постійне протиборство індивідуалістичних та колективістських тенденцій. В історії людства вчений виділив три стадії, які відповідають: 1) родоплемінному устрою, 2) класовому устрою і виникненню держави, 3) розвитку нових колективістських тенденцій, що знаменують собою перехід до народної демократичної держави. Перебуваючи за кордоном, він у 1919 р. організовує Український соціологічний інститут, який згодом прописався у Празі, а в 1921— у Відні.
Повернувшись у 1921 році в Україну, М.Грушевський очолив науково-дослідницьку кафедру з історії України, що мала секцію методології та соціології, якою керував Й. Гермайзе. Функцію інституту (про це мріяв М. Грушевський) фактично почала виконувати утворена наприкінці 1925 р. асоціація культурно-історичного досліду. У 1926-1927 рр. асоціація провела 24 засідання, де було виголошено 51 доповідь щодо соціологічного методу. Розвитку соціології в Україні сприяла і діяльність історичної секції ВУАН. У її органі — “Україна” — публікувалися статті соціального характеру, а також рецензії на праці Вебера, Вундта, Фрезера й інших авторів, на зарубіжні соціологічні видання. Багато уваги соціологічним питанням присвятили також ряд інститутів у межах ВУАН.
Після 1930 року соціологія як наука поступово втрачає свій самостійний статус. Соціально-економічний відділ АН УРСР за період 1937-1946 рр. не видав практично жодної вагомої праці соціологічного характеру. Наукова тематика із соціальних та національних питань була передана створеному у 1947 р. інститутові філософії АН УРСР.
У 1958 році виникла Радянська соціологічна асоціація. Через два роки в інституті філософії АН УРСР був створений перший соціологічний підрозділ-сектор дослідження нових форм праці і побуту, пізніше перетворений на відділ конкретних соціологічних досліджень. У 1968 році утворюється інститут конкретних соціологічних досліджень. Перший науковий підрозділ соціологічного профілю — відділ конкретних соціологічних досліджень Інституту філософії АН України — почав функціонувати у 1969 році.
60-ті роки ознаменувалися проведенням різних соціологічних досліджень на підприємствах України, пов'язаних з умовами життя, залежністю способу життя від соціально-побутових і соціально-демографічних чинників.
У 80-ті роки соціологія відновлює свій статус самостійної науки. Відкриваються нові дослідницькі центри. Розвиток соціології стає нагальною потребою України. Яскравим виявом цієї тенденції України було відкриття восени 1990 року Інституту соціології Академії наук України, створення Української соціологічної асоціації, в університетах почали працювати факультети та відділення для підготовки професійних соціологів, започатковуються соціологічні видання, утворюються спеціалізовані ради по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата та доктора соціологічних наук, — починає виходити журнал “Філософська та соціологічна думка”. Соціологія стає універсальною академічною дисципліною, основи якої вивчають у всіх вузах республіки. Все це є важливою передумовою створення дійсно української соціологічної школи.
І все ж для того, щоб соціологія посіла належне їй місце в нашій науці і практичному житті потрібен певний час, продовжуваність якого багато в чому залежить від реальних соціально-економічних та політичних умов в країні.