Література

1. Соціологія: Підручник /За заг. ред. проф. В.П.Андрущенка, проф. М.І.Горлача. – Київ – Харків, 1998. – 624 с.

2.Соціологія: Посібник для студентів вищих навчальних закладів /За ред. Городяненка В.Г. – К.: Академія. – 1999. – 384 с.

3. Фролов С.С. Социология. – 2-е. – М.: Логос. – 1996. – 360 с.

4. ЛутаєвВ.В., Циганчук А.С., Циганчук Л.А. Соціально-політичні цінності та життєві орієнтації студентської молоді. За матеріалами конкретно-соціологічного дослідження РДТУ . – Рівне: РДТУ, 1999. – 55 с.

Теми рефератів

1. Основні підходи до проблеми особистості в історії соціологічної думки.

2. Соціалізація – стрижень соціального життя.

3. Проблема ідентифікації особистості у сучасній соціології.

4. Соціальна адаптація та її об’єктивні та суб’єктивні виміри.

5. Рольові теорії особистості.

Тема 11. Соціологія освіти

11.1. Предмет і об’єкт соціології освіти

Проблеми соціології освіти почали виокремлюватися із загально-філософської і педагогічної проблематики і досліджуватися специфічними методами на межі ХІХ-ХХ ст. Після Другої світової війни з’являється особлива галузь вивчення форм і процесів освіти, яку все більше соціологів обирають як основну сферу своєї діяльності. При національних соціологічних асоціаціях створюються секції соціології освіти, видаються спеціальні журнали. Зростає увага до соціальних проблем освіти в діяльності Міжнародної соціологічної асоціації. З 1971 року при Міжнародній соціологічній асоціації діє дослідницький комітет “Соціологія освіти”.

Становлення соціології освіти в колишньому СРСР ускладнювалося негативним ставленням до соціології загалом, хоча поодинокі соціологічні дослідження проблем освіти ввійшли в практику в середині 60-х років. Поширеними були запевнення в неактуальності соціології освіти, оскільки проблеми освіти вивчає педагогіка.

Існує три підходи до тлумачення статусу соціології освіти [1. С. 183]. За першим вона тлумачиться як застосування методів емпіричного соціологічного дослідження для аналізу процесів у сфері освіти.

За другого підходу соціології освіти відводять суміжні проблеми: вплив освіти на економіку, соціальну структуру тощо.

Найраціональнішим є третій, соціокультурний підхід, за яким навчальний процес як вид соціокультурної діяльності належить до предметної сфери соціології освіти. При цьому соціологія освіти сприймається і як загальна теорія освіти, і як емпірична наука.

За соціокультурним підходом, предметом соціології освіти є стан і динаміка соціокультурних процесів у сфері освіти та закони, принципи, технології навчання; взаємодія сфери освіти з іншими сферами суспільного життя. Відповідно тлумачиться і поняття “соціологія освіти”.

Соціологія освіти – галузева соціологічна дисципліна, предметом якої є система освіти як соціокультурний інститут, його взаємодія з іншими інститутами і суспільством загалом, а також соціокультурні процеси у сфері освіти [1. с. 184].

Об'єктом соціології освіти постає сфера освіти, тобто соціальне середовище, у якому розгортається функціонування процесів освіти, діють суб’єкти освіти. Соціологія освіти є водночас фундаментальною, прикладною, теоретичною й емпіричною наукою.