- •1 Економ теорія та ії місце в сист економ наук
- •3 Предмет економ теорії та еволюцц цого визнач
- •4. Метода пізнання економ проц. І явищ,класифік
- •5 Економ категорії і закони
- •6 Функції економ теорії
- •7 Економічні потреби, їх класифікація. Закон зростання потреб.
- •8. Економічні інтереси.
- •10. Економічна система: сутність, структурні елементи.
- •11. Типи економ сист та критерії ії класифік.
- •12. Перехідна економ сист
- •17 Сучасні тенденції в розвитку відносин власн
- •19 Сутність і структура сусп. Вироб-ва
- •20 Основні фактори суспільного вироб
- •Сучасні економічні школи виділяють такі фактори виробництва:
- •21. Суспільний продукт
- •Розрізняють:
- •22. Сист нац. Рахунків
- •24. Валовий випуск та ввп
- •Розрізняють:
- •Статистика:
- •25 Намінальн та реальні показники
- •26 Суспільн добробут та пробл його визнач
- •27 Нові економ показники результат сусп. Вироб
- •30. Форми організації сусп. Вироб-ва
- •31. Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості
- •32. Альтернативні теоріх варт товару
- •33 Закон вартості, його сутність та функції.
- •Показники грошової маси (грошові агрегати).
- •42 Сутність, умови виникн ринк екон.
- •43 Класифікац ринків за різними ознаками
- •44 Переваги та недоліки ринк економ
- •45 Суть попиту та фактори. Закон попиту
- •46 Пропозиція:зміст і фактори
- •47 Еластичність попиту за доходом, ціною,перехрест еластичн
- •Еластичність попиту за доходами
- •48 Еластичність пропоз за ціною
- •49 Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага
- •50 Необхідн та наслідки державн регулюв цін
- •51 Обєктивна не обхід державн регулюв
- •52 Зміст,цілі,інструменти економ політ держ
- •53 Сутність, елементи та функт інфраструктури ринку
- •Організаційно-технічна.
- •55 Фондова біржа
- •56 Конкуренція як основопложн атрибут
- •57 Досконала конкуренція
- •58 Недосконала конкурент
- •65 Нові види підр-ої діяльн
- •66 Проблеми та персп розв підпр в Укр
- •67 Основний капітал підпр
- •68 Оборотн капітал
- •69 Показники ефективн використ основн і оборотн капіталу
- •70 Витрати виробництва: суть та класифікац
- •71 Прибуток підприємства та його види. Норма прибутку.
- •72 Соціально-трудові відносини
- •73. Мотивація трудової діяльності, її види та напрямки
- •74 Заробітна плата
- •75 Необхідність,зміст,структура та функції фін.
- •76 Сутність та принц побудови бюджетн сист
- •77 Бюджетн дефіцит
- •79 Податкова сист держ.
- •80 Основні види та функт податків
- •81 Фіскальна політ держ
- •82 Кредит
- •83 Кредитна сист держ
- •84 Небанківські кредит установи
- •85 Центральн банк країни
- •86 Грошово-кредитна політ в Укр
- •87 Комерціні банки
- •88. Проблеми розвитку банківської системи в Україні
- •89. Сутність, фактори та показники економічного зростання
- •90.Теорії економічного зростання
- •91. Економічна нестабільність. Типи економ. Потрясінь та їх наслідки
- •92. Характеристика економ. Кризи. Види
- •94. Теорії циклів
- •95. Державне анти циклічне регулювання та його протиріччя
- •96. Сутність, причини і показники вимірювання безробіття
- •97. Види безробіття та їх специфіка
- •98. Соц.-економ. Наслідки безробіття
- •99. Форми та методи держ врегулювання та впливу на безробіття
- •106. Глобалізація як закономірний процес світогосподарського розвитку
5 Економ категорії і закони
Економічна теорія, пізнаючи об'єктивну економічну реальність, відкриває і формулює економічні категорії, закони і принципи.
Економічні категорії — абстрактні, логічні, теоретичні поняття, які в узагальненому вигляді виражають родові ознаки певних економічних явищ і процесів. Наприклад: товар, власність, капітал, прибуток, ринок, попит, заробітна плата, робоча сила та ін.
Економічні закони відображають найсуттєвіші, стійкі, такі, що постійно повторюються, причинно-наслідкові взаємозв'язки і взаємозалежності економічних процесів і явищ. Закони виражають сутність економічних відносин.
Економічні принципи — теоретичні узагальнення, що містять допущення, усереднення, які відображають певні тенденції розвитку економічної системи.
Принципи пов'язані з економічними законами, але на відміну від них об’єктивно у природі не існують. Вони спеціально створюються у процесі систематизації економічних знань і виступають у вигляді певних постулатів, які можна розглядати як форму реалізації, використання економічних законів. Принципи мають менш стійкий і менш обов'язковий характер, ніж закони.
Економічні закони у своїй сукупності створюють систему економічних законів (рис. 1.10), яка включає всезагальні, загальні і специфічні закони. Всезагальні закони вважають законами соціально-економічного прогресу, оскільки вони виражають фундаментальні основи та послідовність розвитку людського суспільства на всіх етапах.
Система економічних законів:
Всезагальні — функціонують у всіх економічних системах (закон зростання продуктивності праці, закон зростання потреб, закон нагромадження, закон відтворення та ін.)
Загальні — функціонують у кількох економічних системах, де існують для них відповідні економічні умови (наприклад, закони ринкової економіки: попиту і пропозиції, конкуренції, грошового обігу та ін.)
Специфічні — функціонують лише у межах однієї економічної системи
Специфічні економічні закони, з одного боку, розкривають сутність соціально-економічних відносин у певній економічній системі в процесі її розвитку, з другого, — окремі її сфери.
Економічні закони мають як спільні, так і відмінні риси порівняно із законами природи.
Загальні властивості:
Економічні закони, як і закони природи, мають об'єктивний характер, тобто виникають та існують незалежно від волі і свідомості людей. Вони зумовлюються наявними соціально-економічними умовами.
Економічні закони:
— є законами господарської діяльності людей і поза нею не існують;
— мають історично минущий характер;
— відкриттю та використанню їх людиною протидіють сили суспільства, що сходять з історичної арени
Закони природи:
— є законами природи і можуть діяти поза людським суспільством (наприклад, закон всесвітнього тяжіння);
— діють довічно і завжди;
— відкриття та використання відбуваються відносно спокійно, не викликаючи суттєвих соціально-економічних суперечностей
6 Функції економ теорії
У процесі становлення і розвитку економічної теорії як науки були сформовані і її основні функції: пізнавальна, методологічна, практична, прогностична, виховна.
Пізнавальна (евристична) функція. Реалізується через дослідження сутності економічних процесів і явищ. Розкриваючи і формулюючи економічні категорії і закони, економічна теорія тим самим збагачує знання людей, примножує інтелектуальний потенціал суспільства, розширює науковий світогляд людей, сприяє науковому передбаченню економічного розвитку суспільства.
Методологічна функція полягає в тому, що економічна теорія виступає теоретико-методологічною базою для цілої системи економічних наук, оскільки розкриває основоположні базові поняття, економічні закони, категорії, принципи господарювання, які реалізуються в усіх галузях і сферах людської діяльності.
Практична функція економічної теорії зводиться до наукового обґрунтування економічної політики держави, розробки рекомендацій щодо застосування принципів і методів раціонального господарювання.
Економічна політика — це цілісна система заходів держави, спрямованих на розвиток національної економіки в інтересах усіх соціальних груп суспільства. Вона має визначати оптимальні варіанти вирішення економічних проблем.
Між економічною теорією і практикою існує тісний взаємозв'язок. Будь-яка теорія без зворотного зв'язку з практикою втрачає цінність і сенс. Практика формує замовлення на теоретичні дослідження, дає матеріал для наукового аналізу та виносить остаточну оцінку життєвості будь-якої теорії. Практика — критерій істинності економічних знань. Вона веде до знання, знання — до передбачення, передбачення — до раціональних дій, дія — до вдосконалення практики. Такий цикл зв'язків постійно повторюється, щоразу піднімаючись на вищий рівень.
Прогностична функція економічної теорії виявляється у розробці наукових основ передбачення перспектив соціально-економічного розвитку країни в майбутньому. По суті, вона зводиться до розробки прогнозів довгострокових програм розвитку суспільного виробництва з урахуванням майбутніх ресурсів, витрат і можливих кінцевих результатів.
Виховна функція — полягає у формуванні в громадян економічної культури, логіки сучасного ринкового економічного мислення, аналітичних здібностей, які забезпечують цілісне уявлення про функціонування економіки на національному і загальносвітовому рівнях і дають їм можливість виробити грамотну господарську поведінку в умовах ринкової системи. Вона виховує у них усвідомлення того, що досягти професійних успіхів і вищого життєвого рівня можна лише оволодівши глибокими знаннями, в результаті наполегливої праці, прояву підприємливості та ініціативи, прийняття та обґрунтування рішень і здатності брати на себе відповідальність за свої господарські дії в умовах конкуренції.
Економічне мислення — це сукупність поглядів, уявлень та суджень людини про реальну економічну дійсність, які визначають її господарську поведінку. Є два види економічного мислення: буденне і наукове.