Динаміка злочинності, пов’язаної зі здійсненням заборонених видів підприємницької діяльності в україні

Роки	Кількість злочинів	Кількість виявлених осіб
1997 1998 1999 2000	290 240 197 188	290 270 227 190

Рис. 4.1. Динаміка злочинності, пов’язаної із забороненими видами підприємницької діяльності в Україні за 1997—2000 роки

Лінії на рис. 4.1 показують, що в окремі роки кількість виявлених осіб значно перевищує загальну кількість злочинів, пов’язаних зі здійсненням заборонених видів підприємницької діяльності, а на початок і кінець періоду ці кількості майже повністю збігаються.

За допомогою лінійних графіків зображаються також ряди розподілу, побудовані за дискретною правовою ознакою. На осі абсцис відкладаються значення правової ознаки, на осі ординат — частоти або частки. Точки сполучаються відрізками. З крайніх точок опускаються пунктирні перпендикуляри. Під графіком наводиться його назва.

Побудуємо графік за даними табл. 4.4 (рис. 4.2).

Рис. 4.2. Полігон розподілу організованих злочинних груп за тривалістю їхньої діяльності 2000 року

Для порівняння динаміки і структури правових явищ застосовуються стовпчикові (стрічкові) діаграми. При цьому у прямокутній системі координат кожне значення правового показника зображується у вигляді вертикального прямокутного стовпчика. Ширина стовпчика довільна, але обов’язково однакова, а висота стовпчика залежить від значення правового показника. Стовпчики мають бути заштриховані.

Порядок побудови стрічкових діаграм такий самий, але масштаб правових показників розміщується по осі абсцис, а не по осі ординат.

Наприклад, побудуємо стовпчикову діаграму (рис. 4.3) кількості пожеж в Україні за даними табл. 4.9.

Таблиця 4.9

Динаміка кількості пожеж в україні

Роки	Кількість пожеж, тис. вип.
1995 1996 1997 1998 1999 2000	47,9 46,8 42,5 41,3 40,2 37,6

Стовпчикові діаграми застосовуються для графічного зображення рядів розподілу правових явищ з рівними та нерівними інтервалами. Такі діаграми називаються гістограмами. На осі абсцис відкладаються рівні відрізки, які відповідають ширині інтервалу, на осі ординат — частоти або частки. Оскільки правова ознака неперервна, то проміжки між стовпчиками відсутні.

Зобразимо у вигляді гістограми (рис. 4.4) розподіл адміністративних правопорушень за сумою накладеного штрафу, наведений у табл. 4.3.

Рис. 4.4. Гістограма розподілу правопорушень за сумою накладеного штрафу

Якщо інтервали групування не рівні між собою, то гістограма будується за щільністю розподілу. На осі Х на деякій відстані від початку координат відкладаються відрізки однакової довжини, які відповідають одиниці ширини інтервалу, а на осі Y — щільність розподілу. На відрізках, відкладених на осі Х, будуються прямокутники з висотою, пропорційною до щільностей розподілу. Тільки тоді прямокутники можна порівнювати між собою, а графічне зображення ряду розподілу стає наочним.

Гістограму легко перетворити на полігон, якщо визначити в кожному інтервалі його середину і позначити її на графіку. Сполучивши ці точки між собою відрізками і опустивши пунктирні перпендикуляри з крайніх точок на початок першого і кінець останнього інтервалу, дістанемо полігон відповідного розподілу (див. рис. 4.4).

На основі варіаційних рядів розподілу визначаються також кумулятивні частоти і кумулятивні частки. Це нагромаджені послідовні підсумки частот або часток у кожній групі за правовою ознакою. Для їх графічного зображення використовується кумулятивна крива — кумулята. На осі Х відкладаються окремі значення правової ознаки, середини інтервалів або відрізки, які їм відповідають, на осі Y — кумулятивні частоти або частки. Здобуті точки сполучаються плавною лінією. Наприклад, побудуємо кумуляту розподілу розглянутих у суді кримінальних справ за кількістю засуджених в одній справі (рис. 4.5), скориставшись даними табл. 4.10.

Таблиця 4.10