- •Розділ 3. Система показників правової статистики
- •Розподіл засуджених за вироками судів, що набрали законної чинності, за окремими видами злочинів у 2002 році в україні
- •Динаміка злочинів, пов’язаних з наркотиками, в україні за 1990—2002 роки
- •Фактори, що послаблювали суспільство протягом 1990—2001 років
- •Розподіл засуджених і чисельності населення за віковими групами в 1990 та 2002 роках
- •Розподіл кількості осіб, на яких накладено стягнення, та суми накладеного штрафу за видами адміністративних правопорушень у 2001 та 2002 роках
- •Кількість зареєстрованих злочинів та кількість засуджених по регіонах україни у 2002 році
- •Розділ 4. Зведення і групування матеріалів статистичного спостереження
- •Склад осіб, які вчинили злочини в організованих злочинних групах в україні 2000 року за ступенем співучасті
- •Кількість та склад осіб, взятих під варту, за терміном утримання у слідчих ізоляторах в україні за 1995 і 2000 роки
- •Розподіл виявлених осіб, підозрюваних у скоєнні хабарництва за його видами в україні за 1996 і 2000 роки
- •Розподіл організованих злочинних груп в україні за тривалістю їх діяльності за 1998 і 2000 роки
- •Ряд розподілу адміністративних правопорушень за сумою накладеного штрафу
- •Розподіл засуджених в україні за строком покарання за 1995 і 2000 роки
- •Макет статистичної таблиці
- •Розподіл осіб, які вчинили злочини у складі організованих злочинних груп, в україні 2000 року за соціальною категорією та ступенем співучасті
- •Динаміка злочинності, пов’язаної зі здійсненням заборонених видів підприємницької діяльності в україні
- •Динаміка кількості пожеж в україні
- •Розподіл кримінальних справ за кількістю засуджених в одній справі
- •Структура контингенту колоній за режимами утримання на кінець 1995—2000 років
- •Розподіл засуджених за віком у 2000 році
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Розділ 5. Узагальнюючі характеристики статистичної сукупності правових явищ
- •Розподіл кримінальних справ за кількістю обвинувачених
- •Розподіл засуджених в україні на кінець 2000 року за строком покарання
- •Розподіл кримінальних справ за числом обвинувачених
- •Розподіл засуджених за хуліганство за віком
- •Відхилення строку позбавлення волі 10 засуджених
- •Розподіл районних судів регіону за кількістю незакінчених кримінальних справ
- •Розділ 6. Статистичне вивчення причинно-наслідкових зв’язків правопорушень
- •Дані для розрахунку параметрів лінійного рівняння регресії залежності кількості хуліганств від споживання алкоголю на душу населення
- •Загальний вигляд таблиці для обчислення коефіцієнта асоціації к. Пірсона
- •Критичні значення
- •Розподіл засуджених, яким визначено за вироком суду примусове лікування, за статтю
- •Розподіл загиблих і поранених в дтп за причинами наїзду
- •Критичні значення коефіцієнтів рангової кореляції спірмена і кендала при
- •Дані для розрахунку коефіцієнта рангової кореляції спірмена
- •Дані для розрахунку коефіцієнта рангової кореляції кендала
- •Розподіл осіб, вчинивших злочини у складі організованих злочинних угруповань, за ступенем співучасті та соціальним станом
- •Розділ 7. Статистичне вивчення динаміки суспільно-правових процесів
- •Динаміка загальної кількості зареєстрованих злочинів органами внутрішніх справ та кількості господарських злочинів за 1995—2001 роки
- •Динаміка кількості взятих під варту жінок та неповнолітніх, які утримувались в слідчих ізоляторах на кінець 1995—2000 років
- •Індекси сезонності кількості виявлених осіб, скоївших злочини в м. Києві
- •Структура кількості зареєстрованих посадових злочинів в україні за 1990—2000 роки
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Розділ 8. Особливості застосування індексів у правовій статистиці
- •Кількість зареєстрованих злочинів та покарання за злочини проти індивідуальної власності в україні за 1995—2000 роки
- •Динаміка окремих видів злочинів, зареєстрованих в україні за 1990—2000 роки
- •Динаміка кількості засуджених за деякі види злочинів в україні в 1990—2000 роках
- •Динаміка характеристики деяких видів адміністративних правопорушень за два квартали
- •Динаміка кількості розглянутих кримінальних справ у районних судах міста за два квартали
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Розділ 9. Статистичне вивчення економічної злочинності і основні завдання її статистичного вивчення
- •Структура кількості зареєстрованих ї економічних злочинів та спричинених ними матеріальних збитків за формами власності
- •Структура кількості осіб, засуджених за скоєння злочинів за мірами кримінального покарання
- •Склад засуджених, які відбувають покарання в установах по виконанню покарань за строком покарання
- •Питання і завдання для самоконтролю
Індекси сезонності кількості виявлених осіб, скоївших злочини в м. Києві
Місяць |
Кількість виявлених осіб |
Індекси сезонності, % |
|
|
Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень |
161 279 210 169 151 260 108 140 215 160 128 178 |
91,5 158,5 119,3 96,0 85,8 147,7 61,4 79,5 122,2 90,9 72,7 101,1 |
8,5 58,5 19,3 4,0 14,2 47,2 38,6 20,5 22,2 9,1 27,3 1,1 |
72,3 3422,3 372,5 16,0 201,6 2227,8 1490,0 420,3 492,8 82,8 745,3 1,2 |
У цілому |
2116 |
100,0 |
270,5 |
9544,9 |
Середньомісячний рівень дорівнює осіб, а індекс сезонності для січня , для лютого і т. д.
Графічно сезонні коливання зображаються у вигляді сезонної хвилі (рис. 7.2).
Рис. 7.2 Сезонна хвиля кількості осіб, скоївших економічні злочини в м. Києві
При цьому на осі Х відкладаються місяці, а на осі Y — індекси сезонності. На рівні 100 % проводиться лінія паралельно осі Х, яка дає змогу чітко виділяти піки та спади правового показника протягом року.
Рисунок сезонної хвилі кількості виявлених осіб, скоївших економічні злочини показує, що піки цього показника припадають на лютий, червень і вересень, а спади — на травень, липень і листопад, причому найвищий рівень спостерігається в лютому, а найнижчий — у липні.
Місячні дані за один рік недостатньо надійні для виявлення сезонних коливань. Тому використовуються місячні показники за декілька років, найчастіше за три. Індекси сезонності обчислюються за тими самими формулами, але на основі середньомісячних рівнів правового показника за три роки: . Загальний середньомісячний показник дорівнює сумі всіх фактичних місячних показників за три роки, поділені на кількість місяців, тобто на 36: .
Спочатку можна визначити також індекс сезонності для кожного року з трьохрічного періоду часу, а потім обчислити середньомісячні індекси сезонності для кожного місяця (січня, лютого, березня і т. д.):
і т. д.
Результати цих розрахунків повністю збігатимуться з попередніми.
Узагальнювальними характеристиками сезонності є:
розмах сезонності ;
лінійний коефіцієнт сезонності ;
квадратичний коефіцієнт сезонності .
Квадратичний коефіцієнт сезонності використовується для порівняння інтенсивності сезонних коливань правових показників. Чим більший квадратичний коефіцієнт сезонності, тим інтенсивніші сезонні коливання.
Продовжуючи наведений приклад можна встановити, що амплітуда сезонних коливань (розмах сезонності) кількості виявлених осіб, скоївших економічні злочини становить: п. п.; лінійний коефіцієнт сезонності п. п., а квадратичний п. п. Це означає, що індекси сезонності кількості виявлених осіб, скоївших економічні злочини змінюються в межах 97,1 п. п., а індекс сезонності цього показника в окремому місяці відрізняється від середньомісячного рівня (узятого за 100 %) в середньому на 28,2 п. п.
На основі індексів сезонності та середньомісячних показників можна обчислити очікувані значення правових показників в кожному місяці. Для цього достатньо середньомісячні показники помножити на відповідні індекси сезонності. Можна побудувати також сезонну хвилю правових показників на найближчий рік.
За наявності інформації можливе визначення сезонних коливань і за коротші, ніж місяць періоди часу (тижні, дні, години протягом доби), що має важливе значення для організації оперативної роботи правоохоронних органів.
7.6. Аналіз структурних зрушень в правових процесах
Структура будь-якого правового явища динамічна. Змінюється з часом, наприклад, склад злочинів за видами, статево-віковий, соціальний, освітній склад правопорушників, склад засуджених за видами злочинів або мірами покарання. Зміна часток окремих складових частин правового явища — це наслідок структурних зрушень.
Структурні зрушення оцінюються за допомогою абсолютних і відносних характеристик динаміки:
абсолютного приросту j-тої частки у відсоткових пунктах: ;
темпу зростання j-тої частки: , де — частка j-ї складової правового явища у поточному періоді; — частка j-ї складової правового явища у базисному періоді.
Для узагальнювальної характеристики інтенсивності структурних зрушень правових явищ застосовуються лінійний і квадратичний коефіцієнти. Вони обчислюються на основі абсолютних приростів часток :
лінійний коефіцієнт ;
квадратичний коефіцієнт , де n — кількість складових правового явища.
Розглянемо приклад розрахунку показників структурних зрушень у складі посадових злочинів (табл. 7.5).
Таблиця 7.5