Динаміка кількості розглянутих кримінальних справ у районних судах міста за два квартали

Район міста	І квартал		IV квартал			Кількість розглянутих справ, яка припадає на одного суддю			Структура чисельності суддів			Умовна кількість розглянутих кримінальних справ
	Кількість розг­лянутих справ	Чисельність суддів, чол.	Кількість розг­лянутих справ	Чисельність суддів, чол.	І квартал		IV квартал	І квартал		IV квартал
А	x0f0	f0	x1f1	f1	x0		x1	d0		d1	x0d1		x1d0
1 2 3	120 280 150	20 40 30	200 450 210	25 50 35	6 7 5		8 9 6	0,222 0,455 0,333		0,227 0,455 0,318	1,362 3,185 1,590		1,776 4,205 1,998
У цілому	550	90	860	110	6,11		7,82	1,000		1,000	6,137		7,779

За наведеними формулами — індекс змінного складу ; індекс фіксованого складу ; індекс структурних зрушень . Отже, середнє число розглянутих справ, яке припадає на одного суддю в цілому по місту в IV кварталі порівняно з першим збільшилось на 28,0 %. Це збільшення відбулося під впливом, по-перше, збільшення числа розглянутих справ, яке припадає на одного суддю в кожному районі міста — на 27,4 % і, по-друге, під впливом зміни розподілу чисельності судів між районами міста — на 0,5 %.

Абсолютна зміна середнього числа розглянутих справ, яке припадає на одного суддю у даному місті обчислюється за наведеною системою формул:

або

Таким чином, число кримінальних справ, яке припадає на одного суддю, в середньому по місту у поточному кварталі порівняно з базисним збільшилось на 1,71 справ, у тому числі за рахунок збільшення цього показника в кожному районі міста — на 1,68 справ, а за рахунок зміни розподілу чисельності суддів між районами міста — на 0,03 справи.

У разі відносного і абсолютного розкладання ефект взаємодії обох факторів — зміни якісного правового показника і зміни структури сукупності правових явищ — приєднався до оцінки зміни якісного правового показника. Якщо визначити вплив зміни якісного правового показника за структурою сукупності базисного періоду за допомогою індексу фіксованого складу , то порівняння його з попереднім індексом фіксованого складу дозволить виявити ефект спільного впливу досліджуваних факторів.

У наведеному прикладі, індекс фіксованого складу за базисною структурою чисельності суддів (див. табл. 8.5) становить і майже не відрізняється від індексу фіксованого складу за поточною структурою чисельності суддів (І_ф.с = 1,274). Отже, ефект взаємодії факторів виявився незначним і спрямованим на підвищення середнього числа розглянутих справ.