Розподіл кримінальних справ за кількістю обвинувачених

Кількість обвинувачених	Кількість кримінальних справ	Загальна кількість обвинувачених
1 2 3 4 5	25 40 20 10 5	25 80 60 40 25
У цілому:	100	230

обвинувачених. Отже, у середньому на одну кримінальну справу припадає 2,3 обвинувачених.

Обчислення середньої арифметичної на основі інтервальних рядів розподілу мають деякі особливості. У правовій статистиці інтервальні ряди застосовуються частіше за дискретні. Це розподіл засуджених за віком, за строком покарання; розподіл кримінальних або цивільних справ за строком розслідування чи судового розгляду і т. ін.

За умови рівномірності розподілу елементів сукупності в межах інтервалу як варіанти в інтервальних рядах використовуються середини інтервалів х, які обчислюються як півсума двох меж кожного з них: . При цьому ширина відкритого інтервалу вважається такою, як і сусіднього замкненого інтервалу (другого — для першого і передостаннього — для останнього). Розрахунок середньої арифметичної здійснюється за формулою:

Наприклад, обчислимо середній строк покарання засуджених, скориставшись даними табл. 5.2.

Таблиця 5.2

Розподіл засуджених в україні на кінець 2000 року за строком покарання

Строк покарання, років х	Кількість засуджених, осіб f	Середина інтервалу за строком покарання	Загальний строк покарання , років
До 1 року 1—2 2—3 3—5 5—8 8—10 10—15 Понад 15	3135 12 816 28 501 56 918 41 031 15 035 14 360 243	0,5 1,5 2,5 4,0 6,5 9,0 12,5 17,5	1567,5 19 224,0 71 252,5 22 767,2 266 701,5 135 315,0 179 500,0 4252,5
У цілому:	172 039	х	700 580,2

Середину першого інтервалу обчислимо за другим, тому вона становитиме півроку, а середину останнього — за передостаннім, за яким максимальний строк покарання 20 років, а середина років. Обчислюючи середину першого і останнього інтервалів, можна звернутися до Кримінального кодексу, в якому встановлено мінімальний і максимальний строк покарання.

року. Отже, середній строк покарання засуджених в Україні на кінець 2000 року становив 4,1 року.

У правовій статистиці для обчислення середньої величини досить часто не обов’язково знати кожне індивідуальне значення правової ознаки. У зведених звітах правоохоронних органів є багато сумарних показників, здобутих із документів первинного обліку. Наприклад, у звіті районного суду вказано, що за звітний період було розглянуто 150 цивільних справ, які вели 6 суддів. Отже, в середньому одним суддею було розглянуто 25 справ (150 : 6 = 25). Якщо, скажімо, на транспорті виявлено 3526 тис. адміністративних правопорушень, за скоєння яких стягнуто 61 105,7 тис. грн штрафу, тоді штраф за скоєння одного адміністративного правопорушення становитиме 17,3 грн (61 105,7 : 3526 = 17,3).

5.3. Середня гармонійна

Інколи характер первинних статистичних даних виключає застосування середньої арифметичної. Це буває, коли узагальненню підлягають не значення правової ознаки, а обернені до них числа, тобто зв’язок між значеннями ознаки та її обсягом обернений. Тоді середнє значення правової ознаки обчислюється за допомогою середньої гармонійної: простої або зваженої.

Середня гармонійна проста — це відношення кількості варіант до суми обернених до них значень. Вона обчислюється за формулою:

,

де х — окремі значення ознаки; n — їхня кількість.

Обчислюють середню гармонійну зважену за формулою:

,

де z = xf. По суті це перетворена середня арифметична зважена, яка застосовується, коли відсутній показник, що є вагою f, і його треба додатково визначити на основі відомих значень ознаки х та обсягу цієї ознаки xf.

Середня гармонійна достатньо поширена в аналізі господарської діяльності, але у правовій статистиці практично не застосовується.

5.4. Мода і медіана

Поряд із середньою арифметичною до характеристик центра розподілу належать також особливі середні — мода і медіана. Іноді їх називають порядковими середніми. Але на відміну від абстрактного середнього значення вони є конкретними середніми, які в упорядкованій сукупності правових явищ посідають певне середнє місце. В одних і тих самих сукупностях мода і медіана можуть збігатися, а частіше вони не збігаються.

Модою М₀ називається значення правової ознаки, яке найчастіше повторюється в упорядкованій сукупності правових явищ.

Визначення моди залежить від виду варіаційного ряду розподілу. У дискретному ряду модою є варіанта, якій відповідає найбільша частота або частка. Наприклад, у розподілі кримінальних справ за кількістю обвинувачених (табл. 5.3) модою буде 2 обвинувачених, бо в найбільшій кількості кримінальних справ (150) проходила саме така кількість обвинувачених.

Таблиця 5.3