27. Господарські об'єднання: поняття, види, правове становище.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГК об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Залежно від порядку заснування об'єднання підприємств можуть утворюватися як:

- господарські об'єднання,

- державні господарські об'єднання,

- комунальні господарські об'єднання (ч. 1 ст. 119 ГК)

Господарське об'єднання - це об'єднання підприємств,

утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність. Господарські об'єднання діють на основі установчого договору та/або статуту, який затверджується їх засновниками. Господарські об'єднання - це договірні об'єднання.

Державне (комунальне) господарське об'єднання - це об'єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування .

Державні (комунальні) об'єднання - це статутні об'єднання.

Ч. 1 ст. 120 ГК встановлює такі організаційно-правові форми об'єднань підприємств:

асоціації, корпорації, консорціуми, концерни,

інші форми об'єднання інтересів підприємств, передбачені законом (союзи, спілки, асоціації підприємців тощо).

Асоціація - це договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації.

Корпорація - це договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління кор-

Консорціум - це тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо).

Концерн - це статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності.

28. Право державної власності та форми його реалізації.

Залежно від суб'єкта права власності розрізняють такі форми права власності:

право державної власності, суб'єктом якого є народ України, Українська держава, Автономна Республіка Крим;

право комунальної власності, суб'єктом якого є територіальні громади, які реалізують його через органи місцевого самоврядування;

право колективної власності, суб'єктом якого є господарські організації корпоративного типу та об'єднання громадян;

право приватної власності, суб'єктом якого є громадяни України, громадяни інших держав, особи без громадянства.

Залежно від ступеня персоніфікації суб'єкта права власності розрізняють:

• право публічної власності, суб'єктом якого є заздалегідь неви- значене і постійно змінюване коло (суб'єктом права державної

власності є народ України, а права комунальної власності - члени територіальної громади);

• право приватно-колективної власності, суб'єкт якого більш- менш чітко визначений - певне коло фізичних та/або юридичних осіб (право колективної власності) або певна фізична особа (право приватної власності).

Вказані види права власності мають спільні риси. Право державної та право комунальної власності мають генетичний зв'язок, оскільки друге виокремилося з першого. Відповідно до редакції Закону «Про власність» від 07.02.1991 р. комунальна власність розглядалася як вид державної і лише після прийняття 28.06.1996 р. Конституції України вони почали розглядатися як окремі форми власності.

Право державної власності на засоби виробництва в об'єктивному розумінні - це сукупність правових норм, що регулюють відносини державної власності щодо цього майна.

Право державної власності на засоби виробництва в суб 'єктив-ному розумінні - це юридично визначена і забезпечена можливість суб'єкта цього права використовувати належні йому засоби виробництва своєю владою в інтересах народу України.

Своєрідність права державної власності полягає в тому, що:

функції власника щодо об'єктів державної власності (засобів виробництва у тому числі) здійснюються вищими органами дер жавної влади: Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України і реалізуються через їх повноважен ня щодо визначення складу, структури, динаміки розвитку єдиного фонду державної власності, нормативно-правового регулювання відносин державної власності, а також щодо передачі окремих ча стин єдиного фонду державної власності в господарське управлін ня певних центральних органів виконавчої влади та встановлення порядку управління вказаними частинами;

суб'єкт права власності (держава) сам встановлює правові норми, що регулюють відносини державної власності;

реалізація права державної власності здійснюється за допо могою створених державою підприємств та організацій, які діють в певних правових формах.

Великий масив об'єктів права державної власності, специфіка правового статусу суб'єкта - держави, яка діє через систему органів, підприємств та організацій, зумовлює численність правових форм реалізації права державної власності у сфері економіки.

Правові форми реалізації права державної власності — це врегульовані правом, різні за призначенням та способом здійснення види діяльності державних органів і державних господарських організацій, пов'язані з використанням державного майна. Можна виділити кілька таких форм:

Загальне управління фондом державної власності, що здійс нюється вищими органами державної влади;

Господарське управління окремими частинами фонду стосов но засобів виробництва державної власності здійснюється головним чином господарськими міністерствами та відомствами, Фондом дер жавного майна України, державними господарськими об'єднаннями — в частині делегованих їм функцій відповідними господарськими мі ністерствами через такі повноваження: створення, реорганізація та ліквідація державних підприємств та організацій, визначення мети та предмета їх діяльності (затвердження статутів та положень), здійс нення контролю за ефективністю використання ними державного майна, встановлення підвідомчим підприємствам економічних лімітів та нормативів, розміщення державних замовлень тощо;

Корпоративні права: створення державних (національних) акціонерних товариств (холдингових компаній) та участь у госпо дарських організаціях корпоративного типу разом з іншими осо бами. Корпоратизація державних підприємств (перетворення дер жавних унітарних підприємств у відкриті акціонерні товариства) була започаткована Указом Президента від 15.03.1993 р. Низка пи тань, пов'язаних з корпоратизацією, регулюється Указом Прези дента від 11.05.1994 р. «Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації», а відносини, що виника ють у процесі створення змішаних ВАТ (за участю держави та осіб, які можуть бути покупцями в процесі приватизації") - Законом України «Про приватизацію державного майна», відповідно до якого на базі підприємств військово-промислового комплексу, що потре бують інвестування, можуть створюватися ВАТ із залишенням у власності держави контрольного пакета акцій (ч. З ст. 5 цього Закону). Основні засади управління державними корпоративними правами визначаються в главі 18 ГК України «Корпоративні права»;

Господарське відання державними засобами виробництва здійснюється державними підприємствами - суб'єктами цього права. Зміст права господарського відання державного підприєм ства становлять повноваження щодо володіння, користування та розпорядження закріпленим за підприємством майном з дотри манням вимог закону і статуту підприємства;

Оперативне управління державним майном здійснюється державними установами та казенними підприємствами - суб'єк тами цього права. Воно передбачає цільове володіння, користу вання та розпорядження державним майном з істотними обмежен нями законом, статутом та вказівками відповідного державного органу, до сфери управління якого входить дане підприємство;

Оренда державного майна здійснюється на підставі догово рів оренди, укладених з суб'єктами господарювання, які функціо нують на базі колективної та приватної власності; регулюється За коном «Про оренду державного та комунального майна».