Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ответы ГПУ.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
06.08.2019
Размер:
834.56 Кб
Скачать
  1. Господарсько-правові норми: поняття та види.

Господарсько-правові норми — це встановлені компетентними органами в офіційному порядку і зафіксовані в спеціальних правових документах індивідуально не персоніфіковані правила у сфері господарювання.

Різноманітність господарсько-правових норм зумовлює доцільність їх класифікації, зокрема, за критерієм структури норми на: (1) норми з традиційною структурою (гіпотеза, диспозиція і санкція) і (2) норми з неповною структурою. Останні (серед господарсько-правових норм вони становлять більшість), своєю чергою, поділяються на:

- норми-заборони (наприклад, заборона здійснення підприємницької діяльності органам державної влади та органам місцевого самоврядування (ч. 4 ст. 43 ГК), а також посадовим особам цих органів (ч. 2 ст. 64 Конституції України; ч. 4 ст. 43 ГК);

норми-принципи (загальні принципи господарювання - ст. 6 Господарського кодексу України; принцип свободи підприємницької діяльності - ст. 44 ГК, принципи зовнішньоекономічної діяльності - ст. 2 Закону “Про зовнішньоекономічну діяльність” від p.; принципи приватизації державного майна - ст. 2 Закону України “Про приватизацію державного майна”);

- норми-визначення (більшість прийнятих протягом останніх 4-х років законів має спеціальну статтю “Визначення термінів”, в якій розкривається зміст основних термінів, що застосовуються у відповідному законі, - ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992 р. (в ред. Закону від 30.06.1999 р.; ст. З Закону України від 15.03.2001 р. “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”; ст. 2 Закону “Про кооперацію” від 10.07.2003 р.;

- компетенцию норми (наприклад, про компетенцію: Антимонопольного комітету - статті 7-8 Закону “Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993 p., Національного банку України - статті 6, 7, 9, 15, 19 Закону України від 20.05.2000 р. “Про Національний банк України”, інститутів спільного інвестування - Закон України від 15.03.2001 р. “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди” (зокрема, ст. 4), Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку — статті 6-8 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, страхових організацій - Закон України від 07.03.1996 р. (в ред. 04.10.2001 р.) “Про страхування” та ін.);

- техніко-економічні норми (визначають порядок здійснення певних технологічних процесів, параметри і вихідні величини господарської діяльності: норми амортизаційних відрахувань, державні стандарти, державні будівельні норми та правила, технічні умови тощо);

- норми-рекомендації (не будучи юридично обов'язковими для суб'єктів господарювання, орієнтують їх на бажану для суспільства (держави) поведінку у сфері господарювання): примірні статути, примірна договори тощо.

  1. Поняття та зміст господарських правовідносин.

Господарські правовідносини - це врегульовані нормами права відносини між господарюючими суб'єктами (юридичними особами та фізичними особами - підприємцями), між господарюючими суб'єктами та органами управління, які складаються в процесі організації та здійснення господарської діяльності.

Особливу увагу необхідно приділити розмежуванню понять «господарсько-правові відносини» та «господарські відносини», оскільки студенти досить часто плутають ці поняття.

Господарські правовідносини, як і будь-які інші правовідносини, складаються з таких елементів: суб'єкта, об'єкта, змісту (суб'єктивних прав та обов'язків його учасників). Господарські правовідносини виникають, змінюються та припиняються на підставі юридичних фактів.

Господарськими відносинами називають суспільні відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання:

Відповідно до ст.3 Г'КУ можна виділити такі види господарської діяльності: господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

ГК України поряд з поняттям «господарські відносини» використовує поняття «відносиниу сфері господарювання». Друге поняття дещо ширше, оскільки поряд з власне господарськими відносинами передбачає й відносини іншого характеру.

Відповідно й коло учасників відносин у сфері господарювання є ширшим, аніж коло суб 'єкгпів господарювання. До учасників відносин у сфері господарювання належать: суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, надшенігосподарсьюю компетенцією, атакож громадяни, громадські та інші організації, які є засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.