Зустрічатися, траплятися, попадатися, бувати, натрапити, надибати

Ми часто вдаємось до слова зустрічатися, коли, власне, ніякої зустрічі нема й не може бути: «Край поля зустрічалися старі пні», – пише письменник-початківець; «Серед сільської молоді тепер багато зустрічається добрих спортсменів», – читаємо в районній газеті; «Такі види рослин зустрічаються тільки на півдні країни», – запевняє в статті науковець, і навіть у поважній рецензії бачимо: «У підручнику зустрічаються подекуди невдалі приклади».

Дієслово зустрічатися (зустрітися) має вужче значення, ніж відповідне російське встречаться, його слід ставити там, де справді йдеться про зустріч когось із кимось: «Павлюк зустрівся з ним на партзборах» (О. Копиленко); «По десятьох роках розлуки ми, нарешті, зустрілися» (з живих уст). Тільки такого значення надавала цьому слову й наша класика: «Думав, доля зустрінеться, спіткалося лихо» (Т. Шевченко).

Коли треба шукати українського відповідника до російського слова встречаться в значенні дієслів попадаться, наталкиваться, тоді слід уживати інших наших дієслів. Ось вони: траплятися («Села траплялися все рідше, а далі перед ними розіслався широкий степ». – І. Нечуй-Левицький), попадатися («Чи газета попадається, чи книжка – біда неписьменному». – А. Головко), бувати («Бувають і в нас такі дурила, що нап'ється на копійку, а нашкодить на карбованця». – З живих уст), натрапити («Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей». – Ганна Барвінок), надибати («Чудові були пущі. Тепер таких і не надибаєш, бо таких уже нема». – Марко Вовчок). Тритомний Російсько-український словник АН УРСР так само не дає дієслова зустрічатися в значенні російських встречаться, попадаться.

З цього видно, що й у наведених на початку реченнях треба було написати: «траплялися (або попадалися) старі пні», «трапляється (буває) багато добрих спортсменів» (або «можна натрапити на багатьох добрих спортсменів»), «такі різновиди рослин трапляються (попадаються)», «в підручнику трапляються (або можна натрапити на) невдалі приклади».

Іти назустріч, сприяти, посприяти, допомогти, підмогти

За аналогією до російського вислову в переносному значенні идти навстречу в наших періодичних і неперіодичних виданнях трапляються такі вислови: «Завком пішов їй назустріч: улаштував дітей у заводських яслах, а їй самій дав путівку на курорт»; «Якби правління колгоспу пішло нам назустріч, ми б самі зробили спортивний майданчик».

В українській мові вислів іти назустріч буває тільки в прямому значенні: «Жодна підвода не йшла назустріч, на схід» (О. Гончар), – а відповідно до російського идти (пойти) навстречу українською мовою треба вживати слів сприяти (посприяти), допомагати (допомогти, підмогти). Отож, у наведених вище фразах треба було написати: «Завком посприяв їй»; «Якби правління колгоспу посприяло (або допомогло, підмогло)».

Кидатися в очі, упадати в очі ( в око), убирати очі

«Кидається в очі низька успішність учнів з алгебри й геометрії та англійської мови», – читаємо в протоколі обстеження одної школи. Тут виділений вислів скальковано з російського бросаться в глаза. Але в цьому не було ніякої потреби, бо є природний український – упадати (упасти) в очі: «Вона мені й тоді ще в око впала, що яке то молоде й хороше, та нещасливе» (Ганна Барвінок); «Коли раптом упала мені в очі невелика пожовкла і пошарпана книжечка» (Леся Українка); «Щоразу впадали йому в око поодинокі берізки...» (П. Загребельний); «В око ще одна купецько-чиновнича прикмета впадала...» (О. Ковінька).

Є ще близький до попереднього вислів убирати очі: «Кожух такий, що очі вбирає» (С. Руданський); «Червоне поле в білих розводах очі вбирало» (К. Гордієнко). Цей вислів виступає тільки в позитивному плані, тимчасом як перший – упадати в очі – може мати позитивне й неґативне забарвлення: «упадає в очі низька успішність».