4. 3. Небезпечні та шкідливі виробничі чинники.

Шкідливи виробничи фактори. Шкідливий виробничий фактор – неба-жане явище, яке супрово­джує виробничий процес і вплив якого на працюючого може призвести до погіршення самопочуття, зниження працездатності, зах-ворю­вання, виробничо зумовленого чи професійного, і навіть смерті, як резуль-тату захворювання.

Захворювання - це порушення нормальної життєдіяльності орга­нізму, зумовлене функціональними та/або морфологічними змінами.

Виробничо зумовлене захворювання - захворювання, перебіг якого усклад-нюється умовами праці, а частота якого перевищує частоту його у працівни-ків, які не зазнають впливу певних професій­них шкідливих факторів.

Професійне захворювання (профзахворювання) - це захворю­вання, що ви-никло внаслідок професійної діяльності та зумовлюється виключно або перева-жно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, по-в'язаних з роботою.

Небезпечний виробничий фактор - небажане явище, яке супро­воджує ви-робничий процес і дія якого за певних умов може призвести до травми або ін-шого раптового погіршення здоров'я працівника (гос­трого отруєння, гострого захворювання) і навіть до раптової смерті.

Виробнича травма - пошкодження тканин, порушення анатоміч­ної ціліс-ності організму людини або його функцій внаслідок впливу виробничих факто-рів. Як правило, виробнича травма є наслідком нещасного випадку на вироб-ництві.

Шкідливими виробничими факторами є:

1. Фізичні фактори:

- мікроклімат: температура, вологість, швидкість руху повітря, теплове випромінювання;

- неіонізуючі електромагнітні поля і випромінювання: електростатичні поля, постійні магнітні поля (в т.ч. геомагнітне), електричні і магнітні поля промислової частоти (50 Гц), електромагнітні випромінювання радіочастотно-го діапазону, електромагнітні випромінювання оптичного діапазону (у т.ч. ла-зерне та ультрафіолетове);

- іонізуючі випромінювання;

- виробничий шум, ультразвук, інфразвук;

- вібрація (локальна, загальна);

- освітлення - природне (відсутність або недостатність), штучне (недос-татня освітленість, пряма і відбита сліпуча блискість, пульсація освітленості).

2. Хімічні фактори:

- речовини хімічного походження;

- деякі речовини біологічної природи, що отримані хімічним синтезом, та/або для контролю яких використовуються методи хімічного аналізу.

3. Біологічні фактори:

- мікроорганізми-продуценти;

- живі клітини і спори, що містяться в препаратах;

- патогенні мікроорганізми.

4. Фактори трудового процесу:

- важкість праці - характеристика трудового процесу, що відображає пе-реважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи ор-ганізму (серцево-судинну, дихальну), що забезпечують його діяльність.

Важкість праці характеризується фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальним числом стереотип-них робочих рухів, розміром статичного навантаження, робочою позою, ступе-нем нахилу корпусу, переміщенням в просторі.

- напруженість праці - характеристика трудового процесу, що відобра-жає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника.

До факторів, що характеризують напруженість праці, відносяться: інтеле-ктуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.

Небезпечний виробничий фактор. Це фактор середовища і трудового процесу, що може бути причиною гострого захворювання, раптового різкого погіршення здоров'я або смерті. Залежно від кількісної характеристики рівнів і тривалості дії окрем шкідливі виробничі фактори можуть стати небезпечними.

Вплив температури. Установлено, що токсичність отруї у визначеному температурному діапазоні є найменшою, підсилюючись як при підвищенні, так і при зниженні температури повітря. Головною причиною цього явища є зміна функціонального стану організму: порушення терморегуляції, утрата води при посиленому потовиділенні, зміна обміну речовин і прискорення біохімічних процесів. Прискорення подиху і посилення кровообігу приводять до збільшен-ня надходження отрути в організм через органи подиху. Розширення судин шкіри і слизистих підвищує швидкість усмоктування шкідливих речовин через шкіру і дихальні шляхи. Посилення токсичної дії при підвищених температу-рах повітря відзначено для летучих отрут: парів бензину, ртуті, окислів азоту й ін. Низькі температури підвищують токсичність бензолу, сірковуглецю.

Підвищена вологість повітря. Збільшує небезпеку отруєнь, особливо дратівними газами. Причиною цього є посилення процесів розчинення отрут з утворенням слабких розчинів кислот і лугів, що значно підсилює їхню дратів-ну дію і підвищує затримку отруї на поверхні слизуватих оболонок.

Зміна барометричного тиску. Впливає на токсичний ефект. При підви-щеному тиску посилення токсичного ефекту відбувається внаслідок двох при-чин:

По - перше, найбільшого надходження отруї через ріст парціального тис-ку газів і парів в атмосферному повітрі і прискореному переході їх у кров.

По - друге, за рахунок зміни функцій подиху, кровообігу, ЦНС і аналіза-торів.

Зниження барометричного тиску підсилює вплив таких отрут, як бензол, алкоголь, окисли азоту, але послабляє токсичну дію озону.

Пилогазові композиції. Частіше зустрічаються в безлічі сполучень несп-риятливих факторів у навколишнім середовищі. Гази осаджуються на поверхні часток пилу й утримуються усередині їхніх скупчень. Токсичність аерозолем часто залежить від газів, що містяться в них. Якщо аерозоль проникає в диха-льні шляхи глибше, ніж інший компонент суміші, то відзначається посилення токсичності.

Сумісну дію несприятливих факторів фізичної і хімічної природи. При високих рівнях впливу спостерігаються такі ефекти, як потенціювання (поси-лення дії), антагонізм (ослаблення дії) і незалежний ефект. При низьких рівнях впливу частіше спостерігається адитивний (підсумковий) ефект. Відоме поси-лення ефекту токсичної дії свинцю і ртуті, бензолу і вібрації, карбофосу й ульт-рафіолетового випромінювання, шуму і марганцевоутримуючих аерозолів.

Шум і вібрація. Завжди підсилюють токсичний ефект промислових отрут. Причиною цього є зміна функціонального стану центральної нервової і сердеч-но-судинної систем. Шум підсилює токсичність оксиду вуглецю (чадного га-зу), крекінггазу. Вібрація, змінюючи реактивність організму, підвищує його чутливість до інших факторів, наприклад, до кобальту, кремнієвим аерозолям, діхлоретану, чадному газу.

Ультрафіолетове випромінювання (УФВ). Впливає на взаємодію газів в атмосферному повітрі і сприяє утворенню смогу. При УФВ можлива сенсибілі-зація організму до дії деяких шкідливих речовин, наприклад, відзначається роз-виток фотодерматиту (захворювання шкіри) при забрудненні шкіри пековим пилом. Разом з тим, УФВ може знижувати чутливість організму до окремих от-рут, підсилюючи окисні процеси в організмі і сприяючи більш швидкому його знешкодженню. Так, наприклад, токсичність оксиду вуглецю при УФВ знижує-ться.

Комбінований вплив іонізуючого випромінювання і хімічного фактора на навколишнє середовище. Особливо злободенні два аспекти цієї проблеми:

Перший аспект – зменшити дію проникаючої радіації, що руйнує, за до-помогою шкідливої речовини, використовуючи явище антагонізму.

Наприклад, установлено, що гострий вплив отрут, що викликає в організ-мі гіпоксію (зниження кисню в тканинах) і одночасна і послідовна дія іонізу-ючої радіації супроводжується ослабленням ваги радіаційної поразки, тобто сприяє більшої радіаційної стійкості організму. Такі речовини називають радіо-протекторами. Цей ефект замічений при дії оксиду вуглецю, аніліну, ціанідів. Захисна дія гіпоксії і деяких речовин найбільш виражена при впливі гама, рент-генівського і нейтронного випромінювання, а також при опроміненні важкими ядрами.

Другий аспект – посилення ефекту дії внаслідок синергізму радіаційного впливу і теплоти, радіації і кисню.

До числа радіо сенсибілізуючих засобів відносяться ртуть і її з'єднання, формальдегід. Цей ефект використовується при лікуванні деяких видів злоякіс-них пухлин.

Важка фізична праця супроводжується підвищеною вентиляцією легень і посиленням швидкості кровоточу, що приводить до збільшення кількості отру-ти, що поступили в організм. Крім того, інтенсивне фізичне навантаження мо-же приводити до виснаження механізмів адаптації з наступним розвитком зах-ворювань.