1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.

Згідно статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець пови-нен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професій-них захворювань і аварій відповідно до положення, що затвер­джується Ка-бінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськи­ми об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування роботодав­ець зобов'язаний скласти відповідний акт, один примірник якого необхід­но видати потерпілому або ін-шій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення роз-слідування.

В Україні діє Порядок розслідування та ведення обліку неща­сних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений Постано-вою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1112 від 25 серпня 2004 р. «Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» розслідування проводиться у разі рап-тового погіршення стану здоров'я працівника або особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, одержання ними поранення, травми, у тому числі внас-лідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професій-ного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання теплового удару, опіку, обмороження, у разі утоплення, ураження електрик-ним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакту з представниками тваринного і рос-линного світу, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, у разі зникнення праців-ника під час виконання ним трудових обов'язків, а також у разі смерті пра-цівника на підприємстві.

Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його вия-вив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому.

У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт (упов-новажена особа підприємства) зобов'язаний:

1. Терміново організувати подання першої медичної допомоги потерпі-лому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профі-лактичного закладу.

2. Повідомити про те, що сталося, роботодавця, керівника первинної ор-ганізації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену наймани-ми працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є чле-ном профспілки.

3. Зберегти до прибуття комісії з розслідування (комісії із спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та устат-ковання у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.

Лікувально-профілактичний заклад повинен про кожне звернення потер-пілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві без направлення підприємства передати протягом доби з використанням засобів зв'язку екст-рене повідомлення за формою підприємству, де працює потерпілий.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок зобов'я-заний негайно:

1. Повідомити з використанням засобів зв'язку про нещасний випадок:

- робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням під-приємства за встановленою Фондом формою;

- підприємство, де працює потерпілий, - якщо потерпілий є працівником ін-шого підприємства;

- органи державної пожежної охорони за місцезнаходженням підприєм-ства - у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі;

- установу державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, - у разі виявлення гострого професійного захворювання (отру-єння);

2. Утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування.

До складу комісії не може включатися керівник робіт, який безпосеред-ньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок.

Потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, не включається до складу комісії, але має право:

1. Брати участь у її засіданнях, висловлювати свої пропозиції.

2. Додавати до матеріалів розслідування документи, що стосуються не-щасного випадку, давати відповідні пояснення, в тому числі викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин нещасного випадку.

3. Одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розс-лідування.

Члени комісії мають право одержувати письмові та усні пояснення від роботодавця, посадових осіб та інших працівників підприємства, а також проводити опитування потерпілих та свідків нещасного випадку.

Комісія зобов'язана протягом трьох діб:

1. Обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб.

2. Визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавс-тва про охорону праці.

3. З'ясувати обставини і причини нещасного випадку.

4. Визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом.

5. Установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам.

6. Скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у трьох примірниках, акт за формою Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з вироб-ництвом у шести примірниках, акт за формою НПВ якщо цей нещасний ви-падок не пов'язаний з виробництвом у шести примірниках і передати їх на затвердження роботодавцю.

У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'я-заного з виробництвом, крім акта форми Н-1 скласти також у чотирьох при-мірниках карту обліку професійного захворювання (отруєння) за формою

П-5.

Акти форми Н-5, Н-1, НПВ підписуються головою і всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом зазначених актів член комісії письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта форми Н-5 і є його невід'ємною частиною, про що робиться запис в акті форми Н-5.

Визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівни-ками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період:

1. Перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття.

2. Підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, пере-сування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення.

3. Проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємс-тву, або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем.

4. Використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця в установленому роботодавцем порядку.

5. Виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до трудових обов'язків працівника (подання необхідної допомоги ін-шому працівникові, дій щодо запобігання аваріям або рятування людей та майна під-приємства, інших дій за розпорядженням або дорученням роботодавця).

6. Ліквідації аварії, наслідків надзвичайної ситуації техногенного і природного харак-теру на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємст-вом.

7. Подання необхідної допомоги або рятування людей, виконання дій, пов'язаних із запобіганням нещасним випадкам з іншими особами у процесі виконання трудових обов'язків.

8. Надання підприємством шефської допомоги.

9. Перебування у транспортному засобі або на його стоянці під час змінного відпо-чинку, якщо настання нещасного випадку пов'язане з виконанням потерпілим трудових обов'язків або з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища.

10. Прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердже-ними маршрутами або до будьякого об'єкта за дорученням роботодавця.

11. Прямування до/чи з місця відрядження згідно з установленим завданням.

Не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з праців-никами:

1. За місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ.

2. Під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, машин, меха-нізмів, устатковання, інструментів, що належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності).

3. Унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйни-ми речовинами, а також унаслідок їх дії (інсульт, зупинка серця тощо), за наявності відповідного медичного висновку, якщо це не пов'язане із застосуванням таких речовин у виробничих процесах чи порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспор-тування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи нар-котичного сп'яніння, до нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного до-говору.

4. У разі підтвердженого відповідним медичним висновком алкогольного, токсич-ного чи наркотичного сп'яніння, не зумовленого виробничим процесом, яке стало ос-новною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних при-чин його настання.

5. Під час скоєння ними злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду.

6. У разі смерті або самогубства (крім випадків, зазначених у пункті 15 «Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві»).

Нещасні випадки реєструються у журналі роботодавцем.

Примірник акта форми Н-5, Н-1, карти форми П-5, матеріалами розсліду-вання підлягає зберіганню на підприємстві протягом 45 років.

У разі реорганізації підприємства - передаються правонаступникові, який бере на облік цей нещасний випадок, а у разі ліквідації підприємства - до державного архіву.

Нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено безпосеред-нього керівника чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата пра-цездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку, коли він стався).

Нещасний випадок, що стався на певному підприємстві з працівником іншого підприємства під час виконання ним завдання в інтересах свого під-приємства, розслідується комісією підприємства, на якому стався нещасний випадок, за участю представників підприємства, працівником якого є потер-пілий. Такий випадок береться на облік підприємством, працівником якого є потерпілий.