4. 1. Джерела та фактори виробничих небезпек.

Попередження нещасних випадків, професійних захворювань та ава-рій повинно закладатись вже на етапі планування виробництва і забезпе-чуватись на всіх його стадіях.

В ході виробничого процесу відбувається взаємодія людей з ото­чую-чим їх виробничим середовищем. У широкому розумінні вироб­ниче сере-довище включає в себе комплекс виробничих споруд з усіма їх елемента-ми (стіни, підлога, стеля, східці, вікна), знаряд­дя праці (машини, меха-нізми, інструмент, прилади), сировину, напівфабрикати, матеріали, енергоносії, повітряне середовище, а також людей і являє собою певне джерело небезпеки.

Виробниче середовище, де люди, технологічні процеси, облад­нання, ме-ханізми та виробничі приміщення є складовими частинами, які можуть впливати на безпеку та успішне виконання роботи або поставленої за-дачі.

Кожен з цих елементів може додавати деяку міру ризику на людей або обладнання у процесі виконання роботи. Люди, наприклад, можуть бути небезпечні для себе та оточуючих у проми­словому або технологічному середовищі. Неуважність, недостатня професійна підготовка, недоречні жарти, стомленість, стреси, образи та особисті проблеми (одруження, фі-нансові проблеми тощо) - все це так звані людські або соціальні чинни-ки, які являються перешкодою оптимальному або бажаному рівню вико-нання робіт людьми. Так само, деякі види машин та устаткування мо-жуть являти небезпеку, навіть якщо вони працюють так, як треба, без збоїв (наприклад, транс­порт, преси, ручний інструмент). Не точно скла-дена або непра­вильно виконана технологічна інструкція також може спричинити небезпеку під час технологічного процесу.

Небезпеки класифіку­ються за критеріями:

1. Сфера походження.

2. Час прояву.

3. При­рода матеріального носія.

4. Наслідки від реалізації небезпек.

За сферою походження небезпеки мають природний, техно­генний та соціальний характери.

Відхилення параметрів технологічних процесів від норми та вихід їх з-під контролю людини призводять до різноманітних аварій, по­жеж, ка-тастроф. Такі небезпеки мають техногенний характер.

За часом прояву небезпеки можуть бути імпульсними та куму­лятив-ними.

Імпульсні небезпеки реалізуються миттєво або за корот­кий проміжок часу.

Кумулятивні небезпеки характеризуються знач­ною тривалістю, і, мож-ливо, тому психологічно вони сприймаються як менш небезпечні, ніж імпульсні, хоча за негативними наслідками вони можуть бути співроз-мірними. Часто кумулятивні небезпеки мають імпульсне завершення.

За при­родою матеріального носія кожна потенційна небезпека має свого матеріального носія. Матеріальний носій потенційної небезпеки прийнято називати не­безпечними або шкідливими чинниками. Небез-печні чинники за пев­них умов призводять до травм (порушення ціліс-ності тканин ор­ганізму), а в окремих випадках - до летальних наслідків. Шкідливі чинники за певних умов спричиняють перевтому або хворобу.

Небезпечні та шкідливі чинники за видом енергії, якою вони во­лодіють поділяють на групи:

1. Механічні - характеризуються запасом кінетичної чи по­тенціаль-ної енергії (усі рухомі об'єкти чи рухомі елементи машин; об'єкти та їхні елементи, які знаходяться над по­верхнею землі).

2. Термічні - мають певний запас теплової енергії та ано­мальну тем-пературу (нагріті та охолоджені об'єкти, во­гонь, параметри клімату й мікроклімату).

3. Електричні - характеризуються запасом електричної енергії (елек-тричний струм, електростатичне поле, елект­ричний заряд).

4. Електромагнітні - характеризуються запасом енергії елек­тромаг-нітних хвиль (радіохвилі, видиме світло, ульт­рафіолетове, інфрачервоне, лазерне, іонізуюче та інші ви­промінювання).

5. Ядерні - мають запас ядерної енергії (природні та штучні радіонук-ліди).

6. Хімічні - володіють високою хімічною спорідненістю із тканинами організму людини та речовинами довкілля (їдкі, отруйні, пожежо- і вибу-хонебезпечні та інші речови­ни).

7. Біологічні - становлять сукупність макро- та мікроор­ганізмів і продуктів їхньої життєдіяльності (хворобо­творні мікроби, паразити, гризуни).

8. Психофізіологічні - їхню дію пов'язують із наявністю біое­нергетич-них полів, психофізіологічними особливостями людини (біоритми, енер-гетичний вампіризм).

9. Пасивно-активні - їхня дія проявляється за рахунок енергії людини (гострі нерухомі предмети; нерівні або ду­же гладкі поверхні).

10. Пасивні - впливають на людину опосередковано через де­градацію властивостей матеріалів (виявляються у руйну­ваннях, вибухах).

Дія кожного чинника на організм людини характеризується інтенсив-ністю, якістю, часом та протяжністю в просторі.

Інтенсивність дії будь-якого чинника є кількісною оцінкою можливої шкоди для здоров'я людини. Цілком очевидно, чим вища інтенсивність дії того чи іншого чинника, тим більшої шкоди слід очікувати, але ліній-ної залежності при цьому не спостерігається. Шкода для здоров'я від дії будь-якого чинника визначається дозою дії чинника, яка рівна добутку інтенсивності дії на час дії.