Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lektsiyi_Kuryepina.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
14.08.2019
Размер:
1.12 Mб
Скачать

1. Горіння та пожежнонебезпечні властивості

речовин і матеріалів.

Умови процесу горiння. Пожежа - це неконтрольоване горiння, яке наносить ве-ликi матерiальнi збитки, а iнколи призводить до загибелi людей. Для ефективної бо-ротьби з вогняною стихiєю необхiдно знати теоретичнi основи процесу горiння.

Горiння - це фiзико-хiмiчний процес, для якого характернi наступнi ознаки:

  • хімічне перетворення;

  • видiлення тепла;

  • випромiнювання свiтла.

Цими ознаками процес горiння вiдрiзняється вiд iнших характерних явищ.

Для виникнення горiння необхiднi три основнi умови:

  • наявнiсть горючої речовини;

  • наявнiсть окислювача;

  • наявнiсть джерела запалювання.

Цi основнi умови виникнення горiння дiстали назву «Трикутник горiння».

Горючою речовиною може бути будь яка речовина, в певному агрегатному станi (рiдкому, твердому, газоподiбному), спроможна горiти при наявностi окислювача i джерела запалення. Найбiльш поширеними горючими речовинами є вироби з дерева, паливномастильнi матерiали, горючi гази (пропан, бутан, метан).

Окислювачем може бути кисень, який є складовою частиною повiтря.

Джерелом запалення, як правило, може бути: вiдкритий вогонь; нагрiтий метал; iскри при електрогазозварювальних роботах i т. iнш.

Вiдсутнiсть будь якої складової умов горiння не дає можливостi процесу горiння виникати. Для виникнення процесу горiння необхiдно горючу речовину i окислювач нагрiти до певної температури джерелом запалення.

При горiннi речовин i матерiалiв постiйним джерелом запалення є зона горiння. Зона горiння - це та область, де проходить фiзико-хiмiчна реакцiя з видiленням тепла i свiтла. Для утворення i проходження процесу горiння горюча речовина i окислю-вач повиннi знаходитись в певному кiлькiсному спiввiдношеннi.

Так, при горiннi будь-якої речовини, концентрацiя кисню в повiтрi повинна бути не нижче необхiдної величини (16-18%), тому що процес горiння не буде проходити через вiдсутнiсть окислювача. Якщо, в процесi горiння, зменшити кiлькiсть окис-лювача (до 10%), горiння припиниться.

Класифікація будівельних речовин і матеріалов по походженню, призначенню, займистості. По походженню будівельні матеріали можна розподілити на дві гру-пи: природні і штучні.

Природними називають такі матеріали, що зустрічаються в природі в готовому виді і можуть використовуватися в будівництві без істотного опрацювання.

Штучними називають будівельні матеріали, що не зустрічаються в природі, а ви-готовляються з застосуванням різноманітних технологічних процесів.

По призначенню будівельні матеріали розділяються на такі групи:

1. Матеріали, призначені для будівництва стін (цеглина, дерево, метали, бетони, залізобетоні; в’яжучі матеріали (цемени, вапно, гіпс), застосовувані для одержання безвипалювальних виробів, цегляної кладки і штукатурки;

  1. Теплоізоляційні матеріали (піно- і газобетони, войлок, мінеральна вата, піно-пласти і т.п.)

  2. Опоряджувальні та облицювальні матеріали (керамічні плитки, кам'яні поро-ди, різноманітні пластики, деревностружкові та деревноволокнисті і древесноволок-нисті плити, «вагонка», лінолеум та ін.);

  3. Покрівельні і гідроізоляційні матеріали (шифер, черепиця, покрівельне залізо, руберойд і ін.)

По горючості (займистості) будівельні матеріали підрозділяються на три групи: не горючі (неспалені), важкогорючі (важкосгораємі) і пальні (спаленні).

Негорючи матеріали, це матеріали що не горять, не жевріють і не обвуглюються під впливом відкритого полум'я або високої температури. Важкогорючи матеріали, це матеріали що загоряються і горять тільки при впливі на них відкритого вогню. Горючи матеріали, це матеріали, горіння яких продовжується після видалення дже-рела вогню, яким вони були підпалені.

З групи пальних виділяють легкозаймисті речовини і матеріали. Легкозаймис-тими називають пальні речовини і матеріали, спроможні воспламенятися від корот-кочасного впливу джерела запалювання з низькою енергією (полум'я сірника, іскра, що жевріє сигарета)

Залежно від агрегатного стану й особливостей горіння різних горючих речовин і матеріалів, пожежі за ГОСТ 27331-87 поділяються на відповідні класи та підкласи:

клас А - горіння твердих речовин, що супроводжується (підклас А1) або не суп-роводжується (підклас А2) тлінням;

клас В - горіння рідких речовин, що не розчиняються (підклас В2) У воді;

клас С - горіння газів;

клас Д - горіння металів легких, за винятком лужних (підклас Д1), лужних (під-клас Д2), а також металовмісних сполук (підклас ДЗ):

клас Е - горіння електроустановок під напругою.

Основні властивості будівельних речовин і матеріалов.

Властивості будівельних матеріалів поділяються на: теплофізичні і механічні.

Теплопровідність - молекулярне перенесення тепла в суцільному середовищі, зу-мовлене наявністю градієнту температури. Дана властивість враховується при вибо-рі матеріалів для конструкцій будинків, призначених для зберігання тепла в помеш-каннях і в розрахунках конструкцій на вогнестійкість.

Теплоємність - фізична величина, рівна відношенню кількості теплоти, що погли-нається системою при нескінченно малій зміні її температури, до цієї зміни.

Теплоємність, як і теплопровідність не є фізичною константтою матеріалу, тому що вона змінюється в залежності від температури.

Пористість - ступінь насиченості матеріалу повітряними включеннями у виді пір. З пористістю пов'язані такі властивості матеріалів як міцність, теплопровідність, звуконепроникність і ін. Пористість будівельних матеріалів змінюється від 0 (сталь, скло) до 85% ( поропласт, пінобетон).

Теплове розширення - збільшення геометричних розмірів зразка, викликане змі-ною його температури при постійному тиску.

Жаростійкість - спроможність матеріалу в умовах тривалого впливу температур у межах від 2000С до 20000С зберігати або незначно змінювати свої фізичні або ме-ханічні властивості; визначається температурою, при якій матеріали в умовах трива-лого нагрівання і наступного охолодження починають руйнуватися або переходити в пластичний стан.

Вогнетривкість - властивість матеріалу протистояти, не плавитися, впливу висо-ких температур.

Вогнестійкість - спроможність матеріалу зберігати фізикохімічні властивості під дією вогню; характеризується тривалістю опору впливу вогню до втрати міцності.

Термостійкість - спроможність матеріалу витримувати різні коливання темпера-тур, не руйнуючись, визначається числом поперемінних нагрівань і охолоджень у проточній воді.

Міцність - спроможність матеріалу чинити опір руйнуванню від дії напруг, що виникають у ньому під впливом прикладеного навантаження.

Твердість - властивість матеріалу чинити опір деформуванню або руйнуванню при місцевому силовому впливі; характеризується проникненням у нього іншого, більш твердого матеріалу.

Пружність - властивість матеріалу змінювати під дією навантаження свою фор-му та об’єм без ознаки руйнування та відновлювати їх після припинення дії сил, що деформують.

Пластичність - властивість матеріалу змінювати без руйнації форму і розміри під впливом навантаження або внутрішніх напруг, стійко зберігаючи утворену форму та розміри, під дією навантаження або внутрішніх напруг, стійко зберігаючи утворену форму і розміри після припинення цього впливу.

Істинна густина - маса одиниці об'єму матеріалу в абсолютно щільному стані. Густина більшості будівельних матеріалів більше одиниці. Винятком є деревина, пластики.

Середня густина - маса одиниці об'єму матеріалу, включаючи пори і порожнини.

Залежно від густини та пористості середня маса будівельних матеріалів зміню-ється від 20 кг/м3 (для деяких легких теплоізоляційних матеріалів) до 7850 кг/м3 (для сталей)

Термін служби - період часу від початку експлуатації виробу до моменту виник-нення граничного стану, зазначеного в технічній документації.

Старіння - зміна фізико-хімічних, механічних властивостей та структури мате-ріалів при експлуатації або тривалому збереженні, що відбувається в матеріалах із підвищеним рівнем внутрішньої енергії.

Деформованість - властивість твердих матеріалів змінювати форму або об’єм під дією механічного навантаження, Власної маси, температури, намагнічування, ефект-ричного заряду; визначається рівнем пружних і залишкових деформацій при заданих зовнішніх впливах.

Електричний опір - властивість матеріалу перешкоджати проходженню електричного струму.

Електропровідність - властивість матеріалу проводити електричний струм під впливом незмінного в часі електричного поля.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]