1. Природне освітлення.

Система природного освітлення. Природне освітлення – освітлення приміщень світ-лом неба, прямим або відображеним, проникаючим через світлові отвори в зовнішніх за-хищаючих конструкціях.

Природне освітлення може бути:

1. Боковим (одно- та двостороннім). Бокове природне освітлення, це природне світлення приміщення через світлові отвори в зовнішніх стінах;

2. Верхнім. Верхнє природне освітлення це природне освітлення приміщення через ліхтарі, світлові отвори в покритті, а також через отвори в стінах в місцях перепаду висот будівлі;

3. Комбінованим (верхнє разом з боковим). Комбіноване природне освітлення це поєдна-ння верхнього і бічного природного освітлення.

Нормування природного освітлення. Як було зазначено виш природне освітлення нор-мується згідно СНиП II. 4. 79. «Естественное и искусственное освещение. Нормы проектиро-вания». Цих норм необхідно дотримуватися при проектуванні освітлення приміщень будин-ків, що знову споруджуються і реконструюються, і споруджень різного призначення, робо-чих місць поза будинками, площадок промислових і сільськогосподарських підприємств.

Нормування освітленості на робочих місцях здійснюється з урахуванням ха­рактеру зоро-вої роботи, що визначається величиною найменшого об'єкта роз­різнення, контрастом об'єкту розрізнення з фоном (великий, середній, малий) і характеристикою фону (темний, середній, світлий).

У залежності від величини найменшого об'єкта розрізнення всі зорові роботи поділяються на VIII розрядів зоровій праці, (таблиця №1, СНиП II. 4. 79.):

Перший розряд – щонайвищій точності.

Другий розряд – дуже високій точності.

Третій розряд – високій точності.

Четвертий розряд – середній точності.

П’ятий розряд – малій точності.

Шостий розряд – груба (дуже мала точні­сть).

Сьомий розряд – робота з матеріалами та виробами що світяться у га­рячих це-хах.

Восьмий розряд – зальне спостереження за ходом виробничого процесу:

• постійне;

• періодичне при постійному перебуванні людей в приміщенні;

• періодичне при періодичному перебуванні людей в приміщенні.

При нормуванні освітленості, що створюється природним або поєднаним освітленням, враховується тільки розряд зорової роботи, тобто величина наймен­шого об'єкта розрізнення, та приймаються згідно таблиці №1 СНиП II. 4. 79. «Естественное и искусственное ос-вещение. Нормы проектирования». Розряд зорової роботи встановлюють при розташуванні об'єк­та роз-різнення від очей працюючого на відстані не більше 0,5 м. При збільшенні цієї відстані розряд зорової роботи варто встановлювати з урахуванням кутових розмірів об'єкта розрізнення, виз-начення яких проводиться шляхом ділення ве­личини об'єкта розрізнення на відстань його від очей працюючого.

Приклад. Об'єкт розрізнення відноситься до II розряду зорових робіт, тому що його вели-чина дорівнює 0,2 мм, але деталь, що оброблюється, знаходиться на відстані 1 м від очей пра-цюючого.

Тоді 0,2 :1000 = 0,0002 чи 0,2 х 10 ^-3, що за таблицею №1 СНиП II. 4.79. варто віднести до першого розряду робіт.

При односторонньому боковому освіт­ленні нормується мінімальне значення коефіцієнту природної освітленості (КПО (е_мін)) у точці, розташованій на відста­ні 1 м від стіни, найбільш віддаленої від світлових прорізів.

При двосторонньому боковому освітленні е_мін нормується в точці посередині приміщення. При цьому враховується світловий клімат України (IV і V пояси світлового клімату).

Коефіцієнт природної освітленості (КПО) це відношення природної освітленості, створюваної в деякій точці заданої площини усередині приміщення світлом неба (безпосе-реднім або після віддзеркалень), до одночасного значення зовнішньої горизонтальної ос-вітленості, створюваної світлом повністю відкритого небозводу; виражається у відсотках.

Геометричний коефіцієнт природної освітленості (е) це відношення природної освіт-леності, створюваної в точці заданої площини, що розглядається, усередині приміщення світлом, що пройшло через незаповнений світловий отвір і витікаючим безпосередньо від рівномірно яскравого неба до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітлено-сті під відкритим повністю небозводом, при цьому участь прямого сонячного світла в створенні тієї і іншої освітленості виключається; виражається у відсотках.

Світловий клімат - сукупність умов природного освітлення в тій або іншій місцевості (освітленість і кількість освітлення на горизонтальній і різно орієнтованих по сторонах го-ризонту вертикальних поверхнях, створюваних розсіяним світлом неба і прямим світлом сонця, тривалість сонячного сяйва і альбедо підстилаючої поверхні; за період більше деся-ти років.

При верхньому і комбінованому природному освітленні (верхнє разом з бо­ковим) визнача-ється і нормується середнє значення КПО (е_сер) у точках, розта­шованих на перетині вертика-льної площини характерного розрізу приміщення і умовної робочої поверхні або підлоги, за формулою:

есер ₌ е1+е2+е3+еп _/ п

Де:

е₁ е₂ е_п - значення КПО в окремих точках приміщення, що знаходяться на рівних від-станях одна від одної;

п - кількість точок (не менше 5), в яких ви­значається КПО. Перша і остання точки при та-кому визначенні повинні знахо­дитися на відстані 1 м від поверхні стін чи перегородок.

Допускається розподіл приміщення на зони з бічним освітленням (зони, примикаючи до зовнішніх стін з вікнами) і зони з верхнім освітленням; нормування і розрахунок природ-ного освітлення в кожній зоні проводиться незалежно.

Проектні величини КПО зіставляються з вимогами СНиП ІІ. 4.79. Керую­чись цим доку-ментом, варто пам'ятати, що для приміщень з боковим освітленням нормується мінімальне, а з верхнім чи комбінованим - середнє значення КПО.

Розрахунок природного освітлення приміщень слід виконувати відповідно до додатку № 5., СНиП ІІ.4.79.

Значення КПО, що наводяться в СНиП ІІ.4.79., нормовані для будинків, роз­ташованих в III поясі світлового клімату колишнього СРСР (Московська, Мінська, Свердловська об-ласть,).

Для території на якої розташована Україна (ІV, V пояси) нормовані значення КПО слід визначати за формулою:

е_п^IV,V= е_п^{ІІІ х} т ^х С (%)

Де:

е_п^ІІІ - значення КПО з таблиці № 1, СНиП II. 4. 79. «Естественное и искусственное освеще-ние. Нормы проектирования»;

т – коефіцієнт світлового клімату, враховуючий особливості світлового клімату, (таб-лиця №4, СНиП ІІ.4.79.);

Таблиця №4, СНиП ІІ.4.79.

Значення коефіцієнта світлового клімату в залежності від пояс світлового клімату.

Пояс світлового клімату.	Коефіцієнт світлового клімату.
ІV	0,9
V	0,8

С - коефіцієнт сонячного клімату, (таблиця №5, СНиП ІІ.4.79.).

Коефіцієнт сонячного клімату це коефіцієнт, враховуючий додатковий світловий потік, проникаючий через світлові отвори в приміщення за рахунок прямого і відображеного від підстилаючої поверхні сонячного світла протягом року.

Отримані по формулі значення слід округляти до десятих часток.

Нерівномірність природного освітлення не нормується для приміщень з бічним освітле-нням; виробничих приміщень, в яких виконуються роботи VII і VIII розрядів при верх-ньому або при верхньому і бічному освітленні; допоміжних приміщень і приміщень сус-пільних будівель III і IV груп (п. 1.2 СНиП ІІ.4.79.).

Загальний підхід до проектування систем природного освітлення. Оцінка правильно-сті обраної в проекті освітленості проводиться шляхом зі­ставлення запроектованих розряду і під розряду робіт з вимогами СНиП II.4.79. При цьому, враховуючи розміри і колір об'єктів зо-рового розрізнення, фарбування робочих поверхонь, коефіцієнту відбиття фону, контрасту де-талі з фоном, слід брати до уваги також тривалість і безперервність напруженої зорової роботи, не­безпеку травматизму.

Проектне рішення природного освітлення виробничих приміщень повинне бути предста-влене в наступних матеріалах:

1. Генеральному плані підприємства.

2. Плані і розрізі всіх приміщень з нанесеними на них пристроями для природно­го освіт-лення (вікна, світло аераційні ліхтарі).

3. Пояснювальній записці.

4. Зведеній таблиці світлотехнічного розрахунку освітлення і кривих мінімальних значень КПО.

Ці проектні документи обов’язково забов`язані пройти санітарну експертизу. Основним завданням санітарної експертизи проекту природного освітлення приміщень є гігієнічна оцін-ка вирішення наступних питань:

1. Розрахунковий рі­вень освітленості.

2. Ступінь нерівномірності освітленості.

3. Спрямованість світлових потоків.

4. Заходи захисту від надлишкового теплового та світлового впливу пря­мих сонячних променів.

5. Кількісне співвідношення між яскравістю робочих по­верхонь і яскравістю стін, стелі, обладнання.

У методичному відношенні вирішення цього завдання складається з трьох частин:

1. Використання вимог санітарного законодавства до природного освіт­лення приміщення, що проектується.

2. Визначення основних показників при­родного освітлення приміщення (проектне рішен-ня).

3. Оцінка проекту і оформ­лення висновку.

Необхідно оцінювати правильність вибору системи природного освітлен­ня (бокове, верхнє чи комбіноване), обґрунтування розряду, норм і величин ко­ефіцієнта природного освітлення, улаштування світлових прорізів, розрахунки щодо визначення величини КПО.

Слід звертати увагу також на конструктивні особливості вікон для можливого використання їх для припливу зовнішнього повітря, а також безпечного і зручно­го виконання робіт з ремон-ту засклення та очищення скла з обох боків.

Забороняється для опалювальних будівель передбачати площу світлових отворів більш ніж потрібен по справжніх нормах, за винятком площі вітрин з експозиційними майданчи-ками.

Нерівномірність природного освітлення приміщень виробничих і суспільних будівель з верхнім або з верхнім і бічним природним освітленням і основних приміщень для дітей і підлітків при бічному освітленні не повинна перевищувати 3:1.

Сонцезахисні пристрої слід передбачати для виробничих приміщень з постійним пере-буванням працюючих, де виконуються роботи І - ІV розрядів, на промислових підприємс-твах, проектованих для будівництва в III і IV кліматичних районах.

Допускається при техніко-економічному обгрунтовуванні передбачати сонцезахисні пристрої для виробничих будівель, проектованих для інших кліматичних районів. Сонце-захисні пристрої в суспільних і житлових будівлях слід передбачати відповідно до глав СНіП по проектуванню цих будівель.