5. Зміст програми за темами лекцій

Розділ 1. методологія КРИМІНАЛІСТИки

Тема 1 Методологічні й наукознавчі засади криміналістики

Поняття, предмет криміналістики та закономірності об’єктивної дійсності, що вивчаються нею.

Система науки криміналістики та однойменної навчальної дисципліни. Основні криміналістичні поняття, категорії та класифікації: загальна теорія криміналістики, криміналістична техніка, криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів, криміналістичний засіб, прийом, рекомендація, слідча ситуація, тактичний ризик, тактичне рішення. Вивчен­ня криміналістикою закономірностей, що характеризують процес роз­криття злочинів.

Місце криміналістики в системі наукового знання і юридичних наук. Її взаємозв’язок із суспільними, природно-технічними, юридичними галузевими та спеціальними науками. Співвідношення криміналістики і теорії оперативно-розшукової діяльності.

Загальні і спеціальні завдання науки криміналістики на сучасному етапі. Роль криміналістичних знань у розкритті, розслідуванні та попередженні злочинів. Основні принципи і закони розвитку криміналістики.

Методологічні основи криміналістики. Поняття, сутність методів криміналістики як науки та їх співвідношення з методами практичної діяльності органів дізнання, слідства, судової експертизи та судових установ.

Система (класифікація) загально-наукових і спеціальних методів (власне криміналістичних та методів інших наук), використовуваних криміналістикою, та критерії їх допустимості у розслідуванні злочинів.

Нетрадиційні засоби і методи одержання інформації, значимої для розслідування злочинів. Нетрадиційні криміналістичні знання і методи як такі, що не дістали достатнього визнання в теорії криміналістики та впровадження в практику, але є перспективними для застосування та використання в практиці розслідування злочинів.

Проблема допустимості в кримінальному судочинстві поліграфа як методу інструментальної діагностики емоційної напруги людини з метою з’ясування її причетності до розслідуваного злочину. Технічний, процесуально-тактичний і етичний аспекти детекції емоційного стану людини за її психофізіологічними реакціями на дію словесного подразника; кінесики (Body Language – мова жестів, яка вивчає міміку, пози, жести, рукостискання, погляди, вибір відстані під час спілкування людей) як методу “детекції брехні”, що дозволяє контролювати передачу підсвідомих сигналів за допомогою жестів про власні емоції, думки та наміри.

Проблема використання в процесі розслідування злочинів голографії як методу отримання інформації полів світла або не видимих коливань та перетворення інформації про об’єкти на хвильові поля; телепатії як методу передачі та прийому думок на відстані за допомогою псі-енергії; біолокації як методу визначення місця знаходження чого-небудь за допомогою біологічних індикаторів; яснобачення, як методу сприйняття фактів, яке виникає поза аналізу певної інформації; гіпнозу як засобу посилення спогадів очевидців про події кримінального характеру; та ін.

Історія криміналістики і криміналістичних установ України. Виникнення, історія, основні етапи розвитку і сучасний стан науки криміналістики в Україні. Етапи розвитку вітчизняної криміналістики як науки.

Видатні українські вчені-криміналісти. Криміналістичні установи, кафедри криміналістики в юридичних навчальних закладах.

Криміналістика в зарубіжних країнах. Поняття і предмет зарубіжної криміналістики.

Сучасний стан криміналістичної науки в зарубіжних країнах: Австрії, Англії, Німеччині, США та ін.

Видатні вчені-криміналісти зарубіжжя. Криміналістичні установи, кафедри криміналістики у провідних юридичних навчальних закладах зарубіжжя. Підготовка кадрів за межами України.

Механізм учинення злочину та виникнення криміналістичної (доказової) інформації. Злочин як процес взаємодії і відображення (слідоутворення). Елементи механізму злочинної діяльності. Поняття та різновиди способу вчинення і приховування злочинів. Об'єктивні й суб’єктивні чинники, що визначають спосіб учинення злочину.

Поняття криміналістичної інформації, її різновиди та відмінність від інформації, одержаної шляхом проведення оперативно-розшукових заходів.

Поняття, види і загальна характеристика джерел криміналістичної (процесуальної, доказової) інформації.

Використання даних щодо способу вчинення і приховування злочину у розв’язанні конкретних завдань міліцією та іншими правоохоронними органами України.