2. Класифікація товарів як метод товарознавства в зовнішньоекономічних відносинах

2.1. Класифікація як метод товарознавства

Товар - це багатомірне поняття, що складається із сукупності багатьох властивостей. Товар є матеріальною цінністю й розподіля-ється шляхом купівлі та продажу.

Товар як предмет комерційної діяльності є об'єктом особливої наукової дисципліни - товарознавства.

Товарознавство - це комплексна наукова дисципліна, яка за-ймається цілеспрямованою діяльністю з вивчення споживчої вартос-ті товарів, формування асортиментів та якості товарів, забезпечення умов їхнього зберігання.

Завдання товарознавства досить тісно пов'язані з основними завданнями митної служби - здійсненням ефективного контролю за ввезенням і вивезенням товарів із країни. Під час ввезення на тери-торію України або вивезення товарів з її території здійснюється то-варознавча експертиза, мета якої полягає у визначенні відповідності товарів супровідній документації, веденні статистики, захисті еко-номіки держави та прав споживачів.

Постійно зростаючі обсяги перевезень та номенклатура товарів ускладнюють роботу митних органів. Щоб уникнути плутанини з ідентифікацію товарів, їх поділяють на групи за певними ознаками, класифікують.

Класифікація - це поділ безлічі об'єктів на підмножини за по-дібністю або відмінністю відповідно до прийнятих методів.

32

Л. А. Чурсіна, О.М. Вербицький, СО. Калінський

iiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiii

2.2. Принципи створення класифікації

Відомо, що основна мета (і головна корисна функція) класифі-кації - забезпечення однозначного місця для кожного з класифіко-ваних об'єктів, яке легко визначається. Слід зазначити, що ця функ-ція повинна однаково добре виконуватися при двох основних видах використання класифікації: розміщенні нового об'єкта в класифіко-ваному масиві та знаходженні конкретного об'єкта в цьому масиві. Усе це потребує особливої ретельності у виборі принципів, підстав логічного розподілу, які повинні однозначно розумітися як люди-ною, що наповнює класифікацію новими об'єктами, так і тим, хто розшукує потрібний об'єкт у класифікаційному масиві.

Дамо визначення основним поняттям:

Класифікатор - це система осередків і зв'язків між ними, що в сукупності є базовою для систематизації всіх варіантів об'єктів роз-поділу по цих осередках.

Класифікування - це процес наповнення класифікатора зміс-том, тобто описами конкретних об'єктів.

Розрізняють два різновиди методу класифікації:

1. Ієрархічний метод - послідовний поділ множини об'єктів на підлеглі класифікаційні угруповання. Відмінна риса цього методу - це тісний зв'язок між окремими класами. При ієрархічному методі об'єкти поділяються на угрупування за основними спільними озна-ками. Поділ виконується за рівнями, де кожен рівень класифікації об'єднує чи відокремлює об'єкти за спільністю або відмінністю ознак. Розходження між угрупованнями полягає в різних ознаках.

Кількість ознак та рівнів визначає глибину класифікації. Гли-бина класифікації теоретично нескінченна, але на практиці така кла-сифікація може бути надто громіздкою й заплутаною. Зазвичай кі-лькість рівнів класифікацій при ієрархічному поділі не перевищує

33

Товарознавство та експертиза в митній справі

iiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiii

10-ти, а на нижніх рівнях спостерігається дублювання за ознаками. Переваги ієрархічного методу: можливість виділення об'єктів за спільністю й подібністю ознак на одному та різних рівнях, висока інформаційна насиченість. Недоліки - при великій глибині: надмір-на громіздкість, високі (іноді не обґрунтовані) витрати, складність застосування; при невеликій глибині: інформаційна недостатність, неповне охоплення об'єктів та ознак.

2. Фасетний метод - паралельний поділ множини об'єктів на незалежні класифікаційні угруповання. Особливістю цього методу є те, що різні ознаки не пов'язані між собою. Фасетна система відріз-няється гнучкістю, можливістю обмежувати кількість ознак й угру-повань, що створює певну зручність при її використанні. Разом з тим її інформаційна ємність може бути збільшена шляхом виділення загальних і окремих класифікаційних угруповань.

Переваги фасетного методу - гнучкість системи, зручність ви-користання, можливості обмеження кількості ознак без втрати дос-татності охоплення об'єктів. До недоліків відноситься неможливість виділення спільних і відмінних характеристик об'єктів у різних кла-сифікаційних угрупованнях.

Питания: «Чи є межа глибини класифікатора, скільки ступенів або етапів логічного розподілу має бути реалізовано в класифікато-рі?» - має глибокий практичний зміст. Кількісна межа активного сприйняття й аналізу користувачем масиву об'єктів (зокрема, маси-ву осередків класифікатора) - сім; при п'ятьох об'єктах мозок пра-цює комфортно, зовсім без напруги (без утоми й помилок); при трьох об'єктах операція вибору відбувається майже автоматично, тобто без особливих розмірковувань. Враховуючи те, що навігація в класифікаторі зводиться саме до операції вибору на кожному з ета-пів логічного розподілу, можна сформулювати просте правило: на кожному рівні ієрархічного класифікатора повинно бути від трьох

34

Л. А. Чурсіна, О.М. Вербицький, СО. Калінський

iiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiii

до семи осередків, тобто кожна з операцій поділу повинна «розкла-дати» родове поняття на 3-7 видових. У такому класифікаторі легко працювати як операторові, так і користувачеві.

Ця кількісна умова може здатися важкою для реалізації, однак легко переконатися, що на практиці масив будь-яких об'єктів, кіль-кість яких перевищує 7-15, нескладно розділити на дві-три групи за легко визначуваними загальними ознаками, тобто реалізувати логіч-ний поділ цього масиву.

У більшості випадків вихідною позицією під час створення класифікатора є наявність масиву несистематизованих варіантів певного об'єкта (членів нижнього поверху майбутньої класифікації) та усвідомлення узагальненої назви об'єкта класифікації (тобто верхнього рівня класифікатора). Інакше кажучи, є вершина класифі-катора й неорганізована маса варіантів об'єкта, що класифікується. Втім, часто ця неорганізована маса містить ще й багато стороннього для даної класифікації матеріалу. Стороннім може виявитися варіант будь-якої з її підсистем. Тому фільтруючим питаниям для кожного з конкретних варіантів є: «Чи є варіант частиною системи або це щось інше?» Відсіявши всі об'єкти, які не відносяться до даної класифіка-ції, відсіяну множину, що залишилася, можна використати для по-будови класифікації.

Так історично склалося, що класифікування об'єктів зазвичай здійснюється за допомогою ієрархічного методу. Більшість відомих класифікаторів, зокрема й усі товарні, мають саме ієрархічну будо-ву. Проте всі товарні класифікатори мають лише більшою мірою іє-рархічну будову, на нижніх рівнях класифікаторів часто наявний фасетний поділ, і це дещо ускладнює роботу з класифікаторами. Пе-рехід на нижніх рівнях класифікацій до фасетного методу зумовле-ний постійним збільшенням кількості найменувань товарів, а одноз-начне віднесення їх до певної групи не завжди є можливим. Тому на

35

Товарознавство та експертиза в митній справі

iiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiii

нижніх рівнях резервують місця для нових позицій товарів. Для то-варів, які мають ознаки декількох груп, вибирають головну ознаку чи найбільш вагому, у примітках наводяться пояснения, чому дані товари внесені саме в цю трупу. Верхні рівні класифікатора залишаються незмінними, тобто структура залишається жорстко ієрархічною.

Товарна номенклатура - це сукупність найменувань товарів, з якими під час виконання своїх обов'язків працюють митні служби та суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності. Номенклатура (від ла-тинської - «перелік») - це система (сукупність) найменувань назв, термінів, що використовуються в будь-якій галузі суспільних взає-мовідносин, тобто це система абстрактних та умовних символів, яка має створити максимальні зручності, з практичної точки зору, для характеристики предметів.

Оскільки товар є предметом зовнішньоторговельної діяльності, яка реєструється митними органами, товарна номенклатура зовніш-ньоекономічної діяльності (ТНЗЕД) є дуже важливою системою в митній справі. ТНЗЕД - це класифікатор товарів, які є цікавими для певної кількості держав у їх зовнішньоторгівельних відносинах. У товарному класифікаторі кожному товару відведено конкретне місце та присвоений індивідуальний код, який складається з цифр, літер або цифрово-літерних комбінацій. Класифікування товарів за допо-могою товарної номенклатури дає можливість: кодувати товари, здійснювати митні економічні операції, а також досліджувати това-рну структуру зовнішньої торгівлі.

Детальний перелік товарів у товарній номенклатурі (товарному класифікаторі) розподіляється залежно від мети класифікування та за особливими ознаками поділу.

36

Л. А. Чурсіна, О.М. Вербицький, СО. Калінський

iiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiii

Ознаки класифікації - це властивості або характеристики това­ру, за якими характеризується класифікація (призначення; сировин-ні, технологічні, рецептурні, компонентні, структурні ознаки).