- •1. Теоретичні основи та концептуалын1 засади митної політики I митної справи в україні
- •1.1. Виникнення та становления державно! митної' служб и України
- •1.2. Визначення митної' політики України
- •1.3. Завдання та принципи митної' справи
- •1.4. Характеристика методів митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України
- •1.5. Принципова структура української митної' системи
- •2. Класифікація товарів як метод товарознавства в зовнішньоекономічних відносинах
- •2.1. Класифікація як метод товарознавства
- •2.2. Принципи створення класифікації
- •2.3. Основні класифікаційні ознаки товарів
- •2.4. Міжнародне сімейство економічних класифікацій
- •2.5. Єдина система міжнародних класифікацій оон і пов'язані з нею регіональні й національні класифікації
- •2.6. Класифікації видів економічної діяльності та продукції
- •2.7. Класифікації видів економічної діяльності
- •2. 7.2. Статистичш класифікація еидіе економічноїдіяльності е єс -naceRev.L
- •2.8. Кпасифікації продукції
- •2.8.1. Міжнародна класифікація основных продукте - срс
- •2.9 Український класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності
- •Діяльності уктзед
- •3. Товарознавство як інструмент митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •3.1. Роль товарознавства в системі митного регулювання
- •4. Митна експертиза товарів під час проведения митного контролю
- •4.1. Вимоги краї'н до якості та безпеки товарів
- •4.2. Роль експертизи в митній справі
- •4.3. Мета митної' експертизи під час проведения митного контролю
- •4.4. Порядок проведения митної' експертизи
- •4.5. Порядок здійснення приймальної експертизи одержуваної партіїтоварів за кількістю та якістю, а також за станом упаковки й маркування
- •4.6. Ідентифікація товарів під час митного контролю
- •4.7. Мито як податок на зовнішньоекономічну діяльність та види мита
2.7. Класифікації видів економічної діяльності
2 7.1. Міжнародш стандартна галузева класифікація - ISIC Rev. 3
Міжнародна стандартна галузева кпасифікація - ISIC Rev. 3 - це ієрархічно структурована класифікація видів економічної діяльності, складена ООН і рекомендована для використання в усьому світі. Перетянута втретє версія цієї системи була схвалена UNSD у лютому
48
Л. А. Чурсіна, О.М. Вербицький, СО. Калінський
iiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiii
1989 p. i видана через рік після цього. Вона є набагато більш детальною, ніж попередня.
Так, у секторі послуг актуальними є інновації, що відбивають зростання важливості деяких галузей:
поділ таких сфер, як виробництво програмного забезпечення, обробка даних і баз даних, ремонт офісної техніки та пристроїв обробки даних;
поділ оренди й лізингу;
поділ сфер досліджень і розвитку.
У сфері галузей, пов'язаних з виробництвом продукції, більш адекватне трактування одержали динамічні технологічні галузі (на-приклад, переробка).
ISIC Rev. 3 включає такі розділи:
A - Сільське господарство, полювання й лісівництво;
В - Риба та інші рибні продукти, послуги з лову риби;
С - Вироби гірської промисловості й розробка кар'єрів;
D - Промислові вироби;
Е - Електрична енергія, газ і водопостачання;
F - Будівництво;
G - Оптові й роздрібні торговельні послуги; послуги з ремонту автомобілів, мотоциклів, побутових приладів;
Н - Сервіс готелів і ресторанів;
I - Транспорт, складське господарство та зв'язок;
J - Фінансове посередництво й послуги;
К - Нерухомість, оренда; діяльність дослідницька й комерційна;
L - Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне стра-хування;
М - Освітні послуги;
N - Охорона здоров'я й соціальні послуги;
О - Інші комунальні, соціальні й персональні послуги;
49
Товарознавство та експертиза в митній справі
iiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiii
Р - Діяльність з ведения приватних домашніх господарств із на-йманим обслуговуючим персоналом;
Q - Діяльність екстериторіальних організацій та органів.
2. 7.2. Статистичш класифікація еидіе економічноїдіяльності е єс -naceRev.L
Статистична класифікація видів економічної діяльності в ЄС -NACE Rev. 1 - це класифікація видів економічної діяльності, що від-повідає ISIC Rev. 3 на європейському рівні (так би мовити, європейсь-ка копія ISIC). Вона набула чинності в 1990 p.
Європейська комісія призначила нову класифікацію NACE для компіляції та надання статистичних даних всіма державами-членами європейської статистичної системи.
2.8. Кпасифікації продукції
2.8.1. Міжнародна класифікація основных продукте - срс
Міжнародна класифікація основних продуктів, розроблена ООН, без сумніву, найбільш істотний результат роботи з розвитку об'єднаної системи класифікації видів економічної діяльності та про-дукції [7]. Веде класифікацію UNSD. Одиницею класифікації є про-дукція (товари та послуги). До її появи міжнародне співтовариство не мало ніякої класифікації, що охоплювала б і товари, і послуги.
СРС забезпечує можливість для порівняння багатьох різних ви-дів статистики товарів і послуг. її мета не замінити інші класифікації продукції, а, скоріше, погодити останні таким чином, щоб дані могли бути переміщені у відповідні категорії СРС. СРС при цьому є засобом гармонізації на міжнародному й національному рівні.
Охоплення СРС не обмежується тільки виробами, а включає та-кож землю, будинки й нематеріальні активи (наприклад, патенти, лі-
50
Л. А. Чурсіна, О.М. Вербицький, СО. Калінський
iiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiii
цензії, торговельні марки, авторські права), що походять з юридично обов'язкових контрактів. Мета такого охоплення СРС полягає в тому, щоб створити систему класифікації, категорії якої можуть використо-вуватися для реєстрації угод на національному й міжнародному рів-нях. Ці категорії, що стосуються активів, чітко ідентифіковані й можуть досить легко бути диференційовані від «чистих» категорій виро-бів. Подальший опис СРС має відношення тільки до категорій виробів.
Критерій, відповідно до якого СРС класифікує вироби, - це їх «матеріальний склад і природа (властивості)». Під цим розуміють, на-приклад, тип використовуваної сировини, процес виробницгва, мету, для якої товари призначені, і т. ін. Поряд із сировинним принципом, СРС також використовує принцип класифікації за економічним похо-дженням. Скажімо, певні зусилля були прикладені до того, щоб на найнижчому рівні так багато угруповань продукції, як тільки можливо, могли бути зіставлені з однією единою категорією ISIC Rev. 3. Що стосується товарів, СРС використовує товарні позиції й субпозиції HS як будівельні блоки, тобто кожен заголовок на найнижчому рівні СРС точно відповідає товарній позиції чи субпозиції HS або блоку з декількох товарних позицій чи субпозицій HS. Це, без сумніву, важ-ливий крок у розвитку об'єднаної системи класифікацій. HS довгі роки використовувалася в багатьох країнах для митниці й цілей статистики зовнішньої торгівлі. Це означає, що HS є широко відомою системою, яка повинна зробити більш легким подання товарів у кодах СРС. Оскі-льки не всі заголовки HS відповідають критерію економічного похо-дження, заголовки СРС можуть включати товари, економічне похо-дження яких відрізняється.
СРС має свою власну систему кодування, що є незалежною від ISIC. Кодування СРС базується на десятковій системі; числовий код,
51
Товарознавство та експертиза в митній справі
iiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiii
що мае максимум п'ять цифр, відповідає кожному з п'яти ієрархічних рівнів класифікації.
На найнижчому ієрархічному рівні СРС має 1811 заголовків. Частка транспортабельних товарів становить понад 60%, а частка послуг трохи перевищує 30%. Настільки мала кількість послуг ніяким чином не применшує важливості послуг. Справа в тому, що СРС базуегься на HS, а в ній послуги не класифікуються. Звичайно, недостатньо чітко визна-чені й диференційовані послуги створюють значні проблеми для статистики (на титульному аркуші публікації ООН відносно СРС заявлено, що СРС мае поки ще тимчасовий характер, особливо щодо послуг).
Вищими класифікаційними угрупованнями СРС є такі:
Сільське господарство, лісівництво й продукти рибальства.
Руди й корисні копалини; електрика, газ і вода.
Продовольчі продукти, напої та тютюн; текстиль, одяг і шкіряні вироби.
Інші транспортабельні товари, крім металевих виробів, машин та устаткування.
Металеві вироби, машини та устаткування.
Будівельні роботи й будівлі; земля.
Торговельні послуги; готельний і ресторанний сервіс.
Транспортування, зберігання та комунікаційні послуги.
Ділові послуги; послуги сільського господарства, видобутку й ви-робницгва.
Суспільні, соціальні та персональні послуги.
2.8.2. Статистичш класифікація продукціїза видами діяльності-СРА
Це європейська версія СРС, застосовувана для тих самих цілей, що й СРС. СРА встановлює класифікацію продукції за видами діяль-ності для забезпечення порівнянності статистичних даних між націо-
52
Л. А. Чурсіна, О.М. Вербицький, СО. Калінський
iiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiii
нальними рівнями й рівнем ЄС [8]. Однак якщо СРС - це класифіка-ція, що просто рекомендусться, то СРА юридично обов'язкова в ЄС. Одиницями класифікації є транспортабельні та нетранспортабельні товари й послуги. Веде класифікацію Євростат.
Хоча СРА - це європейська копія СРС, вона відрізняється більш глибокою деталізацією та структуруванням. 3 погляду європейського рівня центральна класифікація продукції повинна бути структурована відповідно до критерію економічного походження й базуватися на видах економічної діяльності, відбитих в NACE. На найнижчому іє-рархічному рівні СРА має 2303 заголовки.
Оскільки елементи СРА базуються на елементах СРС, між СРА й HS існує такий же зв'язок, як між СРС i HS. Так само як можливі націо-нальні версії NACE, можливі й національні версії СРА.
2.8.3. Гармониоваш система опису та кодуеання тоеаріе -HS
Система HS відіграє важливу роль у розвитку й перегляді міжна-родної системи економічних класифікацій, оскільки вона є основою для центральних класифікацій продукції.
Так само як і багато країн світу, ЄС із 1988 р. використовує HS з метою митної тарифікації й статистики зовнішньої торгівлі. HS - це ієрархічно структурована класифікація товарів. Вона розділена на 96 груп, кожна з яких ідентифікується кодом із двох цифр. Ці групи об'єднані в 21 розділ, закодований римськими цифрами. Групи поді-ляються на 4-значні товарні позиції, а товарні позиції - на 6-значні субпозиції.
Хоча HS охоплює переважно товари, тобто вироби, які мають матеріальне вираження, вона включає також і електрику. її структура така, що будь-який товар може бути однозначно віднесений до пев-ної субпозиції в межах системи. HS не охоплює послуги, але дуже
53
Товарознавство та експертиза в митній справі
iiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiii
виразно охоплює фізичні «прояви» послуг (наприклад, архітектурні плани, дискети з програмним забезпеченням тощо).
2.8.4. Комбіноваш номенклатура - CN
Ця класифікація використовується в межах ЄС для цілей зовні-шньої торгівлі. Вона була розроблена в 1988 р. разом з HS, але забезпе-чує більш глибокий ступінь деталізації, ніж остання. Заголовки в CN ідентифіковані за допомогою числового коду з вісьмома цифрами [6].
Велика кількість субпозицій у межах CN обумовлена вимогами митниці та статистики зовнішньої торгівлі. CN переглядається щоро-ку і є обов'язковою для застосування в державах-членах ЄС.
2.8.5. Стандартнаміжнародна торговельна класифікація -SITC Rev.3
SITC - це міжнародна торговельна класифікація, видана ООН. Веде класифікацію UNSD. Переглянута втретє версія SITC набула чинності в той самий час, коли була представлена HS (1986 р.) [10]. До прийняття HS единою торговельною класифікацією, що дозволяла здійснити порівняння у всесвітньому масштабі, залишалася SITC. Тепер, коли фактично увесь світ використовує HS, значимість SITC зменшилася.
Товарні угруповання SITC характеризують:
матеріали, використовувані у виробництві;
стадію обробки;
практику маркетингу й використання виробів;
значения товарів у світовій торгівлі;
технологічні зміни.
Переглянута втретє версія використовує основні елементи HS як будівельні блоки. SITC має ієрархічну структуру з п'ятьма рівнями із числовим кодуванням.
54
Л. А. Чурсіна, О.М. Вербицький, СО. Калінський
iiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiii
Уся ієрархічна структура версії складається з 10 секцій, 67 роз-ділів, 261 групи, 1033 підгруп, 3121 пункту.
Секції SITC:
SITC - 0 Продукти харчування й живі тварини.
SITC - 1 Hanoi' та тютюн.
SITC - 2 Сирі матеріали, неїстівні, крім палива.
SITC - 3 Мінеральне паливо, мастила й аналогічні матеріали.
SITC - 4 Тваринні масла та рослинні олії, жири й воски.
SITC - 5 Хімічні й аналогічні продукти.
SITC - 6 Промислові товари, що класифікуються в основному за матеріалом.
SITC - 7 Машини та транспортне устаткування.
SITC - 8 Різні промислові вироби.
SITC - 9 Товари й угоди, що не класифікуються в іншому місці в SITC.
2.8.6. Класифікація за широкими економічними категориями-ВЕС
Класифікація за широкими економічними категоріями визначена в термінах SITC Rev. 3 [11].
Статус у сімействі міжнародних класифікацій - похідна.
Мета: класифікація призначена для об'єднання торговельної статистики у великі економічні класи предметів споживання й надання підсумкових даних, що компілюються на основі секцій SITC.
Одиниця класифікації - категорія транспортабельних товарів для кінцевого використання.
Структурними рівнями класифікації є:
категорії (з однією цифрою);
підкатегорії (із двома та з трьома цифрами).
55
Товарознавство та експертиза в митній справі
iiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiii
UNSD, визнаючи зростаючу потребу в міжнародній торговельній статистиці, проаналізованій за широкими економічними категоріями, рекомендувала на своїй 13-й сесії, щоб дані про великі економічні кла-си предметів споживання, окремі види продовольства, промислових за-пасів, капітального устаткування, споживчих товарів тривалого й коро-ткострокового користування компілювалися для кожної країни й для основних світових регіонів так, щоб скласти підсумкові дані, компільо-вані вже на основі угрупувань SITC [11].
На основі цієї рекомендації Статистичне бюро Секретаріату ООН розробило проект Класифікації міжнародної торгівлі за широкими еко-номічними категоріями, що забезпечує таку компіляцію.
Класифікація ВЕС була призначена стати засобом перетворення зовнішньоторговельних даних, компільованих на основі SITC, у кін-цеві категорії використання, які є значущими в межах структури сис-теми національних рахунків (SNA). Це об'єднання дозволяє викорис-товувати зовнішньоторговельну статистику разом з іншими видами за-гальної економічної статистики (такими як статистика національних ра-хунків та індустріальна статистика) для економічного аналізу национального, регионального або світового рівня.
Класифікація ВЕС включає 19 основних категорій. Категорії ВЕС утворені перестановкою й об'єднанням основних заголовків SITC Rev. 3, що відбивають кінцеве використання предметів, охопле-них кожним основним заголовком SITC. Розподіл за категоріями здій-снено на основі головного кінцевого використання предметів у кожному основному заголовку SITC, хоча визнано, що багато предметів, призначених для промислового або домашнього споживання, можуть використовуватися як для промислового, так і для домашнього споживання.
56
Л. А. Чурсіна, О.М. Вербицький, СО. Калінський
iiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiii
2.8.8. Список продущіїЄС-PRODCOM
Нова система статистики ЄС у сфері гірської промисловості та товарів (крім послуг) базується на единому списку виробів PRODCOM. Ця система була прийнята державами-членами ЄС. Список PRODCOM складається щороку Комітетом PRODCOM.
Заголовки списку PRODCOM отримані з HS або CN, що позволяв здійснювати порівняння статистики виробництва та статистики зовнішньої торгівлі. Заголовки PRODCOM закодовані числовим кодом з вісьма цифрами, перші шість цифр якого ідентичні відповідно-му коду СРА, тому список PRODCOM пов'язаний і сполучений із центральною класифікацією продукції.