3. Тести

1. Звичайні у мови договору страхування:

а) є необхідними для договорів певного виду. Вони визнаються такими у відповідних законодавчих актах, зокрема у страховій практиці: об'єкт страхування, страхова сума, строк дії договору страхування, порядок внесення змін в договір, тощо;

б) це умови, які є в будь-якому договорі та передбачені законодавством на той випадок, якщо сторони не захочуть встановити інше. Це відомості про місце укладання договору, форму договору та ін.;

в) прописуються сторонам законодавством для узгодження. У договорах страхування це, наприклад, реквізити сторін, умови оплати, строк початку страхового захисту та ін.;

г) вносяться в договір за бажанням сторін. Законодавством дозволено встановлювати в договорі за взаємною згодою будь-які, але такі, що не суперечать закону, умови, що сприяє максимальному врахуванню побажань сторін.

2. Залежні страхові агенти:

а) представляють інтереси тільки одного страховика. Зазначені агенти властиві європейській практиці продажу страхових послуг через страхових агентів;

б) можуть представляти інтереси двох або більше страхових компаній по просуванню страхових продуктів, втому числі й однакових продуктів різних страхових організацій. Зазначені агенти властиві американській практиці просування страхових послуг через страхових агентів;

в) все вірно.

3. Прямі страховики — це:

а) юридичні особи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені на підставі угоди зі страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник;

5) страхові компанії, які продають страхувальникам страхові

послуги;

в) громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані зі здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань;

г) юридичні особи або громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник.

4. Суміщення інструментів банківського страхування та ассюрфінанс:

а) метод, який дозволяє банку залучити додаткові кредитні ресурси та ті специфічні послуги, які він сам не надає. Цей метод підходить для реалізації полісів страхування ризиків, що витікають з іпотечного кредитування, полісів страхування життя, зокрема, кредитного страхування життя, полісів страхування від нещасних випадків та інших;

б) інструмент, який передбачає надання страховиком фінансових послуг;

в) відображає сучасну тенденцію розмиття меж як між банками і страховими компаніями, так і між усіма суб'єктами, які надають фінансові послуги.

5. Основна функція страхового агента:

а) продаж страхових продуктів;

б) оформлення страхової документації;

в) інкасація страхової премії;

г) здійснення страхової виплати.

6. До основних сегментів страхового ринку відносять:

а) ринок страхування життя, ринок загального страхування, перестрахувальний ринок;

б) ринок загального страхування, ринок страхування життя;

в) ринок загального страхування, ринок страхування життя, ринок посередницьких послуг;

г) ринок агентських і брокерських послуг, перестрахувальний ринок.

7. Договір страхування набирає чинності:

а) з моменту укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування;

б) з моменту подання заяви про страхування, якщо інше не передбачено договором страхування;

в) з моменту підписання договору, якщо інше не передбачено договором страхування;

г) з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

8. Страхова виплата здійснюється:

а) тією валютою, яка передбачена договором страхування, якщо інше не передбачено законодавством України;

б) національною валютою України;

в) для страхувальників-резидентів - у національній валюті України, а для страхувальників-нерезидентів - у іноземній вільно конвертованій валюті;

г) все вірно.

9. Чи дає ліцензія на страхування одночасно і право на здійснення перестрахування за цим видом страхування:

а) так;

б) ні;

в) так, лише із страхування життя:

г) так, лише із видів страхування інших, ніж страхування життя.

10. Суб'єктами інфраструктури страхового ринку є:

а) сюрвейєри;

б) актуарії;

в) аудитори, консультанти;

г) все вірно.

11. Суттєві умови договору страхування:

а) є необхідними для договорів певного виду. Вони визнаються такими у відповідних законодавчих актах, зокрема у страховій практиці: об'єкт страхування, страхова сума, строк дії договору страхування, порядок внесення змін в договір, тощо;

б) це умови, які є в будь-якому договорі та передбачені законодавством на той випадок, якщо сторони не захочуть встановити інше. Це відомості про місце укладання договору, форму договору та ін.;

в) прописуються сторонам законодавством для узгодження. У договорах страхування це, наприклад, реквізити сторін, умови оплати, строк початку страхового захисту та ін.;

г) вносяться в договір за бажанням сторін. Законодавством дозволено встановлювати в договорі за взаємною згодою будь-які, але такі, що не суперечать закону, умови, що сприяє максимальному врахуванню побажань сторін.

12. Страховик (перестраховик) України має право приймати ризики в перестрахування лише:

а) з тих видів добровільного страхування, на здійснення яких він отримав ліцензію;

б) з тих видів обов'язкового страхування, на здійснення яких він отримав ліцензію;

в) з тих видів добровільного та обов'язкового страхування, на здійснення яких він отримав ліцензію;

г) зі страхування життя.

13. Брокер виступає агентом:

а) страховика;

б) страхувальника;

в) перестрахувальника;

г) страхового посередника.

14. Факт укладання договору страхування посвідчується:

а) страховим свідоцтвом;

б) страховим полісом;

в) страховим сертифікатом;

г) все вірно.

15. Ринок страховика:

а) коли попит на страхові послуги значно перевищує їх пропозицію;

б) коли пропозиція страхових послуг значно перевищує їх попит;

в) коли попит і пропозиція на страхові послуги рівні між собою.

16. Незалежні страхові агенти:

а) властиві європейській практиці продажу страхових послуг;

б) властиві американській практиці пролажу страхових послуг;

в) все вірно.

17. Обов'язками страхувальника є:

а) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування;

б) повідомити про інші діючі договори страхування щодо цього об'єкта страхування;

в) відшкодувати витрати при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовам договору;

г) все вірно.

18. Обов'язкові умови договору страхування:

а) є необхідними для договорів певного виду. Вони визнаються такими у відповідних законодавчих актах, зокрема у страховій практиці: об'єкт страхування, страхова сума, строк дії договору страхування, порядок внесення змін у договір, тощо;

б) це умови, які є в будь-якому договорі та передбачені законодавством на випадок, якщо сторони не захочуть встановити інше. Це відомості про місце укладання договору, форму договору та ін.;

в) встановлені сторонам законодавством для узгодження. У договорах страхування це, наприклад, реквізити сторін, умови оплати , строк початку страхового захисту, тощо;

г) вносяться в договір за бажанням сторін. Законодавством дозволено встановлювати в договорі за взаємною згодою будь-які, але такі, що не суперечать закону, умови, що сприяє максимальному врахуванню побажань сторін.

19. Чи повинен брокер гарантувати платоспроможність страховика та нести відповідальність за сплату збитків і повернення премій:

а) так:

б) ні:

в) так, лише зі страхування життя;

г) так, лише з ризикових видів страхування.

20. Чи існують законодавчі обмеження по максимальному строку страхування за одним договором:

а) так;

б) ні;

в) так, лише на окремі види.