- •Плани щодо України:
- •Позиції українців щодо воюючих сторін Західна Україна
- •Воєнні дії на території України
- •Початок російської адміністрації Галичини
- •Перебіг воєнних дій на території України в 1915 – 1917 рр.
- •Соціально-економічне становище населення
- •На західній Україні
- •Поняття та терміни
- •Створення Центральної Ради
- •Українізація армії ( цим займалися самостійники):
- •Проголошення автономії. I Універсал
- •II Універсал Центральної Ради
- •Тимчасова інструкція
- •Корніловський заколот
- •З’їзд поневолених народів Росії
- •Демократична нарада в Петрограді
- •Події кінця вересня – початку листопада 1917 року
- •Більшовицький переворот. Боротьба за владу в Києві в листопаді 1917 року.
- •III Універсал Центральної Ради
- •Внутрішня та зовнішня політика цр
- •Ультиматум рнк
- •Встановлення радянської влади в Харкові
- •Похід більшовиків на Київ
- •IV Універсал цр
- •12 (25) Січня 1918 – IV універсал
- •Політика більшовиків у Києві
- •Вибори до Українських національних установчих зборів
- •Терміни й поняття
- •Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918 – 1920 рр.) Брестський мирний договір
- •Вступ німецько-австрійських військ на Україні
- •Гетьманат
- •Більшовики в листопаді 1918 р.
- •11 Листопада 1918 – Комп’єнське перемир’я, завершення Першої світової війни Директорія унр
- •Більшовицька агресія проти унр
- •Війська Антанти на Півдні України
- •Активізація військових дій радянської Росії проти унр
- •Причини поразки Директорії:
- •Зунр (Західноукраїнська народна республіка)
- •Польсько-український конфлікт
- •Причини поразки зунр
- •Політика радянського уряду в Україні 1919 року.
- •Поглинання пн Буковини, Бессарабії та Закарпаття іноземними державами
- •Україна в др. Пол. 1919 року
- •Контрнаступ об’єднаних українських армій
- •Поразка армії унр
- •Денікінський режим на Україні
- •Контрнаступ радянських військ і поразка Денікінців.
- •Україна на початку 1920 року Відновлення більшовицького режиму
- •Напрями комуністичного руху в Україні: кп(б)у, укп(б), укп
- •Варшавська угода та її наслідки.
- •Радянсько-польська війна
- •Ризький мирний договір
- •Розгром Врангеля
- •Припинення боротьби регулярних українських військ
- •Терор у Криму
- •Розгром Махна
- •Культура За Центральної Ради
- •Гетьманат
- •Директорія
- •Більшовики
- •Література
- •Поняття та терміни
- •Українська сср в умовах нової економічної політики (1921 – 1928 рр.)
- •Відбудова промисловості і сільського господарства:
- •Голод 1921 – 1923 рр.
- •Нова економічна політика (неп)
- •У 1929 р. Сталін заявив про згортання неПу. Входження України до складу срср
- •Статус усрр в срср
- •31 Січня 1924 – Конституція срср ( проект Калінін)
- •Ставлення політичних сил і населення України до її членства в срср
- •Культура і духовне життя
- •Поняття та терміни
- •Перехід до форсованої індустріалізації та директивного господарювання.
- •Причини форсованої індустріалізації:
- •Методи інтенсифікації виробництва:
- •I п’ятирічка
- •Наслідки політики форсованої індустріалізації:
- •Промисловість України на передодні Другої світової війни
- •Колективізація
- •Голодомор 1932 – 1933 рр.
- •Колгоспи після голодомору:
- •1937 – Завершення колективізації Громадсько-політичне життя.
- •Судові процеси
- •1934 – Перенесення столиці з Харкова до Києва Культура
- •Поняття та терміни
- •Західноукраїнські землі в 1920 – 1939 Українські землі у складі Польщі
- •Українські землі в складі Румунії
- •Українські землі в складі Чехословаччини
- •Поняття та терміни
- •Левицький Кость
- •Б обринський Георгій Олександрович
- •Грушевський Михайло Сергійович
- •Міхновський Микола Іванович
- •Єфремов Сергій Олександрович
- •Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович
- •Коцюбинський Юрій Михайлович
- •Скоропадський Павло Петрович
- •Вітовський Дмитро Дмитрович
- •Петрушевич Євген
- •П етлюра Симон Васильович
- •Винниченко Володимир Кирилович
- •Боженко Василь Назарович
- •Махно Нестор Іванович
- •Тютюнник Юрій Йосипович
- •Х ристіян Георгійович Раковський
- •Каганович Лазар Мойсейович
- •М икола Олексійович Скрипник
- •Волобуєв Михайло Симонович
- •Бойчук Михайло Львович
- •Постишев Павло Петрович
- •Косіор Станіслав Вікентійович
- •Сталін Йосип Віссаріонович
- •Ш ептицький Андрей (1865 — 1944)
- •А вгустин Іванович Волошин ( 1874 – 1945)
Махно Нестор Іванович
Н е́стор Іва́нович Махно́ (*26 (14) жовтня 1888, Гуляй Поле Катеринославської губернії(нині: Запорізької області) — †25 липня за іншими даними: 6 червня 1934, Париж,Франція) — повстанський отаман, один з лідерів анархістського руху. Народився у селянській родині в селі Гуляйполе на Катеринославщині. Закінчив два класи початкової школи. Працював у поміщиків, потім – робітником. У 1900 – 1908 – член організації анархістів-комуністів «Спілка бідних хліборобів», у складі якої брав участь в експропріація. У 1910 р. його було засуджено до смерті, яку замінили довічною каторгою. До Лютневої революції був ув’язнений. У 1917 р. повернувся до Гуляйполя, де почав власні революційні перетворення: розподілив між селянами поміщицьку землю, створив збройний загін. Не визнавав ні ТУ, ні УЦР. Влітку 1918 р. очолив боротьбу селян проти гетьманського режиму і окупантів, потім проти Директорії УНР та денікінців на боці більшовиків. Ідейно стояв осторонь анархізму та більшовизму. Після виступу проти радянської політики воєнного комунізму був оголошений радянською владою поза законом. У період денікінської окупації вів активну боротьбу проти Денікіна в тилу. У 1920 р. брав разом з більшовиками активну участь у розгромі Врангеля. Після завершення цієї операції почалося масове знищення його загонів радянською владою. Протягом 1921 р. вів боротьбу проти Червоної армії, але в серпні був змушений емігрувати. Мешкав у Румунії, Польщі, Німеччині, Франції. В останні роки життя займався літературною діяльністю.
Тютюнник Юрій Йосипович
Ю рко́ (Ю́рій Йо́сипович) Тютю́нник (*20 квітня 1891, Будище —†20 жовтня 1930,Москва) — український військовий діяч, генерал-хорунжий армії УНР.
Народився 20 квітня 1891 року в селі Будище Пединівської волості Звенигородського повіту Київської губернії у селянській родині. Навчався у сільській школі, закінчив агрошколу в Умані. На військовій службі з 1913 року. Спочатку случив у 6-Сибірському полку в Владивостоці.
З 1914 року брав участь у Першій світової війни в чині унтер-офіцера. В другій половині 1915 року закінчив військову школу в місті Горі Тифліської губернії. Після утворення Української Центральної Ради взяв активну участь в українізації частин російської армії. У березні-квітні 1917 року організатор «Першого Сімферопільського полку імені Гетьмана Дорошенка». Був обраний членом Центральної Ради, залишився в Києві і почав працювати як член Українського Революційного центру. Восени 1917 року організував у Звенигороді Кіш вільного козацтва, став його отаманом. До травня 1918 року контролював великі території Київщини і Херсонщини. Влітку і восени повстанці під командуванням Тютюнника вели бої з німцями і гетьманцями. У лютому 1919 року частини Тютюнника об'єдналися з загонами Матвія Григор'єва, утворивши могутню військову групу. Командування повстанською армією перебрав на себе М. Григор'єв, начальником штабу став Тютюнник. Повстанці разом з Червоною армією повели бойові дії проти денікінців та військ Антанти, зайняли у березні 1919 року Херсон і Одесу. У травні 1919 року Тютюнник і Григор'єв повернули зброю проти більшовицької Росії. У липні 1919 року Тютюнник прибув до Жмеринки і приєднався до Армії УНР. Влітку 1919 року очолював групу в запеклих боях на більшовицькому фронті. У кінці серпня 1919 року частини Тютюнника протистояли Південній групі Йона Якіра, а в жовтні-листопаді — денікінському корпусу генерала Якова Слащова. З 6 грудня 1919 року — по 5 травня 1920 року Тютюнник брав участь у Першому зимовому поході як помічник генерала Михайла Омеляновича-Павленка. Підготував план Другого зимового походу. 16 червня 1923 року заарештовано. Уряд УСРР запропонував співпрацю, з чим генерал погодився. Поселився у Харкові. Спочатку викладав у Харківській школі червоних старшин і працював у ВУФКУ сценаристом (сценарій фільму «Звенигора», спільно з Майком Йогансеном і Олександром Довженком). У художньо-документальному фільмі «П. К. П.» («Пілсудський купив Петлюру») Юрій Тютюнник зіграв самого себе. 12 лютого 1929 року заарештований в Харкові і висланий до Москви. Смертний вирок поставила колегія ОГПУ 3 грудня 1929 року. Розстріляний 20 жовтня 1930 року.