- •Лекція №8 Зрошення
- •1.1. Види зрошувальних меліорацій.
- •1.2. Вплив зрошення на зовнішнє середовище розвитку рослин.
- •1.3. Вплив зрошення на грунт.
- •1.4. Вплив зрошення на мікроклімат.
- •1.5. Вплив зрошення на рослини.
- •1.6. Якість зрошувальної води.
- •1.7. Водні властивості грунту.
- •1.8. Витрачання води на зрошення.
- •1.9. Режим зрошення.
- •1.10. Способи зрошення.
- •1.11. Спосіб поверхневого зрошення.
- •1.12. Дощування.
- •1.13. Консольні системи дощування.
- •1.14. Зрошувальна мережа при дощуванні.
- •1.15. Підгрунтове зрошення.
- •1.16. Крапельне зрошення.
- •1.17. Вологозарядкове зрошення.
- •1.18. Джерела води для зрошення.
- •1.19. Вибір розрахункового режиму джерела зрошення.
- •1.20. Забір води на зрошення із річок.
- •1.21. Основні види водозабору.
- •1.22. Використання вод місцевого стоку.
- •1.23. Використання підземних вод на зрошення.
- •1.24. Зрошувальна іригаційна система.
- •1.25. Конструкція зрошувальних систем.
- •1.26. Гідротехнічні споруди на зрошувальній мережі.
- •1.27. Зрошення з механічним підйомом води.
- •1.28. Водопідйомні обладнання.
- •1.29. Боротьба із засоленням і заболоченням зрошувальних земель.
- •1.30. Експлуатація зрошувальної системи.
1.19. Вибір розрахункового режиму джерела зрошення.
Режим стоку коливається як на протязі одного року, так і в різні роки. Тому при проектуванні зрошення необхідно мати у своєму розпорядженні дані про режим (витратах і горизонтах води), джерела зрошення за можливо тривалий ряд років (і притому в потрібному створі річки). Знаючи режим різних років, потрібно правильно установити розрахунковий режим або із ряду років різної багатоводності вибрати певний розрахунковий рік. Розрахунковим роком повинен бути такий, який гарантує роботу системи з певним потрібним процентом забезпеченості водоспоживання і, отже, певну ефективність використання даного джерела зрошення.
При прийнятому режимі зрошення для даної системи і при розрахунку її по мінімальному року буде зрошуватися найменша площа із можливої, частина земель не буде зрошуватися зовсім, але зате води завжди буде в достатній кількості, і зрошення можна буде вести по потрібному режиму, при розрахунку ж по максимальному року площа системи буде найбільша, зате на протязі ряду років вона буде відчувати недостаток у зрошувальній воді, і тоді прийдеться або не поливати частину площі (менш важливі культури) або відступати від потрібного режиму зрошення.
При розрахунку на середній рік недоліки першого і другого випадків зменшуються, але не усуваються – зрошення лише наполовину стійке.
Тому розрахунковий режим річки вибирають по роках, які дають потрібний, найбільш ефективний процент забезпеченості зрошення.
При найбільш високій забезпеченості зрошення за розрахунковий приймається деякий фіктивний режим, для побудови якого по періодах (5-10 днів) беруться найменші значення витрати води даного джерела (річки) в цей період, зареєстрований за всі роки спостережень. Цей метод дає найбільшу забезпеченість, проте зате сильно зменшує зрошувальну здатність джерела.
За розрахунковий режим джерела приймається такий, який володіє певним потрібним процентом забезпеченості – по величині стоку за певний найбільш важливий для зрошення розрахунковий період (сезон найбільш гострої потреби у воді). При зрошенні на зарегульованому стоці річки за розрахунковий період приймається весь рік, а при зрошенні на місцевому стоці – період весняного стоку.
При побудові розрахункового режиму стоку (за розглядуваний розрахунковий період) на основі спостережень, які проводяться по окремих термінах (наприклад, по декадах або інших термінах) береться витрата певної прийнятої забезпеченості.
Величина розрахункової забезпеченості стоку залежить від економічних і гідрологічних умов зрошення і частіше приймається від 70 до 90%.
Отриманий розрахунковий режим річки при прийнятому режимі зрошення визначає розміри можливої площі зрошення. Ці розміри і зрошувальна здатність річки можуть бути підвищені, при незмінному режимі річки, за рахунок раціоналізації агротехніки і режиму поливів, за рахунок підвищення коефіцієнту корисної дії системи і зменшення втрат води в каналах і шляхом правильної постановки водокористування і експлуатації системи.
Погодження режиму зрошення з режимом річки у маловодні критичні періоди може дути досягнуто одним із наступних шляхів: 1) зменшенням поливних норм m, 2) подовження поливного періоду t, 3) зниження проценту культур, які вимагають поливів у критичні періоди, 4) виключенням у критичні періоди недостатків води поливу деяких неведучих культур.