1.4. Вплив зрошення на мікроклімат.

Зрошення значно впливає на метеорологічні елементи в приземному шарі повітря, в якому знаходяться сільськогосподарські рослини. Так, внаслідок підвищеної транспірації рослин, а також випаровування з поверхні води і грунту тут значно збільшується відносна вологість повітря, вирівнюється добовий і сезонний температурний режим.

Наявність на зрошувальних територіях полезахисних лісових смуг значно підвищує сприятливий вплив зрошення на мікроклімат внаслідок того, що вони зменшують силу вітрів і турбулентне перемішування повітря в приземному шарі, сприяючи збільшенню кількості як рідких опадів, так і накопичення снігу. В деяких випадках зрошення може служити засобом боротьби проти весняних і осінніх заморозків, оскільки при підвищеній вологості повітря зменшується випромінювання грунтом тепла; вологий грунт, будучи більш теплоємким, ніж сухий, у випадках пониження температури віддає тепло приземному шару повітря.

1.5. Вплив зрошення на рослини.

Зрошення різко підвищує урожайність сільсьгосподарських культур і забезпечує велику стійкість урожайності. Особливо сильно впливає зрошення в засушливі роки.

На вирощувані культури зрошення впливає не тільки з кількісного, але і з якісного боку. Так, при зрошенні малими поливними нормами і при високій агротехніці процентний вміст білків у врожаї підвищується. При оптимальному режимі зволоження підвищується цукристість буряків і фруктів.

Таким чином, зрошення підвищує родючість грунту, покращує мікроклімат зрошувальної території засушливих районів, в сприятливому напрямку змінює фізико-хімічні, теплові і біологічні властивості грунту. В результаті всього цього зрошення має дуже великий позитивний вплив на розвиток рослин і збільшення урожаїв. Проте сприятлива дія зрошення проявляється в повній мірі тільки у тому випадку, якщо воно здійснюється правильно і в комплексі з відповідною агротехнікою, коли зрошувана вода подається в кількостях і в строки, які відповідають потребі рослин і наявності всіх інших чинників. При неправильному і головним чином при надлишковому зрошенні воно може не тільки виявитися не ефективним, але іноді дати негативні результати.

1.6. Якість зрошувальної води.

Для зрошування застосовуються води різного походження: річкові, озерні, підземні, господарсько-побутові, промислові та шахтні скидні води, якщо вони не вміщають в собі шкідливих домішок в небезпечних для рослин концентраціях. Межі вмісту окремо взятих солей для добре проникливих грунтів можуть досягати для соди (Na₂CO₃) ‹ 1 г/л, для кухонної солі (NaCl) ‹ 2 г/л, для глауберової солі (Na₂SO₄) ‹ 5 г/л.

Якщо в поливній воді переважає гіпс (CaSO₄), то така вода для зрошення нешкідлива. Якщо в розчині переважають NaCl або Na₂SO₄, то застосовувати такі води можна тільки на легких і дренованих грунтах. Якщо ж в складі солей переважає сода (Na₂Cl₃), то така вода для зрошення непридатна, так як викликає засолення грунтів. Використовувати таку воду можна лише при одночасному гіпсуванні, при якому відбувається реакція обміну

Na₂Cl₃ + CaSO₄ = CaCl₃ + Na₃SO₄

з утворенням нешкідливих для рослин солей.

Допустима межа вмісту солей у воді визначається, проте не тільки складом розчинів, але і властивостями грунту, особливостями клімату, агротехнікою і солевмістимістю рослин. Так, при інших рівних умовах концентрація солей може бути більшою: на ділянках, які представлені легкопромивними грунтами, при наявності доброго природного або штучного дренування, яке забезпечує швидкий відвід грунтових вод. Підвищену концентрацію солей можна допустити також у випадку застосування малих зрошувальних і поливних норм, при яких в грунт вноситься порівняно мало солей.

Якщо зрошення супроводжує висока агротехніка, яка забезпечує створення грудкуватої структури грунту і накопичення атмосферної вологи, яка понижує концентрацію солей у воді (навозі і зелені добрива, зяб тощо) поливати можна більш мінералізованою водою.

Крім солей, поливні води, які забираються безпосередньо із річок, приносять на зрошувані поля зважені наноси. Кількість наносів змінюється в часі і досягає максимуму у водопілля, мінімуму – в межень. Якістю наноси розрізняються таким чином: наноси із частинок більших, ніж 0,10 мм, шкідливі, так як вони, відкладаючись в каналах зрошувальної мережі, зменшують їх пропускну здатність; наноси з діаметром частинок від 0,10 до 0,005 мм можуть позитивно впливати на фізичні властивості грунтів, зменшуючи їх зв’язність; наноси з діаметром частинок менше 0,005 мм володіють великою поживною цінністю, проте, попадаючи на поле без більш крупних наносів, вони можуть помітно погіршувати фізичні властивості грунтів (утворення кірки, закупорення пор в грунті тощо).

Відому роль для розвитку і росту сільськогосподарських рослин при зрошенні має температура поливної води. Надмірно холодна вода несприятливо впливає на сільськогосподарські рослини, затримуючи їх ріст. Тому холодну воду перед поливом нагрівають промінням сонця в спеціальних басейнах.