1.13. Консольні системи дощування.

Мостові і консольні системи дощування були розроблені для підвищення продуктивності дощових агрегатів, зменшення затрат робітничої сили і енергії та покращення якості дощу. Ці агрегати, як відзначалося вище, відносяться до короткоструменевих і можуть працювати в русі (а також і позиційно). В цих агрегатах насосно-силова станція для подачі води і створення напору і візка для підтримання форми і пересування агрегату змонтовані на одному тракторі. Агрегат забирає воду безпосередньо із відкритих зрошувачів і провідні напірні трубопроводи відсутні.

Особливість даної системи дощування полягає в тому, що дощ на зрошувану поверхню подається із одної або двох горизонтальних дощувальних труб з насадками, змонтованих на особливій фермі на потрібній висоті над поверхнею землі і переміщуваних під час поливу по полю. Ферма, до якої підвішені дощувальні труби, має одну опору (консольний тип) або дві опори (мостовий тип), причому ці опори установлені на пересувному самохідному візку, де поміщаються насос, який нагнітає воду у дощувальну трубу і двигун, який обертає насос і пересуває візок по полю.

Таким чином, дощувальні агрегати можна розділити на такі види: 1) короткоструменеві (низьконапірні) агрегати, які працюють стаціонарно в певній позиції і послідовно переміщуються із одної позиції в іншу; 2) короткоструменеві (мостові або консольні), які працюють в русі по зрошуваній площі (певної ширини і довжини) вздовж зрошувальних каналів; 3) далекоструменеві (високонапірні) системи, які працюють позиційно або в русі (самохідні агрегати); 4) середньоструменеві системи дощування. Кожна із цих систем дощувальних агрегатів має декілька видів.

Втрати на випаровування води при польоті розпилених струменів у агрегатів, які працюють в русі, більша в порівнянні з агрегатами, які працюють позиційно.

1.14. Зрошувальна мережа при дощуванні.

Зрошувальна мережа для подачі води в дощувальні агрегати і машини може бути відкритою, закритою або комбінованою.

У випадку спорудження комбінованої мережі великі канали споруджуються у вигляді відкритих рідких розподільних каналів, які не заважають механізації сільськогосподарських робіт. Ці канали утворюють на зрошуваній площі великі поливні ділянки, всередині яких всі зрошувальні канали заливаються закритими трубопроводами. Із зрошувальних каналів вода подається безпосередньо в дощувальні агрегати або машини при допомозі пересувного насосу і двигуна, який установлений на постійному каналі. Трубопроводи тут замінюють відкриті зрошувачі.

При двох консольних агрегатах, при далекоструменевих безтрубних агрегатах великі розподільні канали створюються постійними, а зрошувальні канали всередині великих поливних ділянок, які подають воду до дощувальних агрегатів – у вигляді тимчасових зрошувачів. Відстань між тимчасовими зрошувачами приймається рівною подвійному або одноразовому захвату дощувальної машини або агрегату в залежності від конструкції.

Відкриті канали для зрошення дощуванням споруджуються у виїмці і повинні мати запас глибини (25-30см) для акумуляції води на випадок перебоїв у роботі машин.