1.29. Боротьба із засоленням і заболоченням зрошувальних земель.

Вода, яка штучно подана на поля і яка випала на них у вигляді атмосферних опадів, в основному затримується в шарі грунту, насиченому кореневою системою, і являється джерелом фізіологічного водоспоживання сільськогосподарських культур, частина води випаровується з поверхні грунту і, нарешті частина води проникає під дією сили тяжіння в більш глибокі горизонти, в зону підземних вод.

Джерелом живлення підземних вод являється також втрати із каналів, по яких вода транспортується від головної водозабірної споруди до поливних площ.

Фільтрація води приводить до послідовного підвищення рівнів підземних вод, якщо на даній ділянці немає достатньо надійного природного дренажу у вигляді густої глибоко врізаної гідрографічної мережі (річкових і балочних долин, ярів) або у вигляді легко водо проникаючих пластів (піску, галечника, карстових вапняків), які підстилаючи дану площу, мали би вихід до так званих областей розвантаження підземних вод, де ці води вільно виходять на поверхню землі.

В результаті підйому рівнів підземних вод може відбутися заболочення понижених ділянок зрошуваної площі.

Якщо в грунтовім розрізі вище підземних вод є відома кількість легко розчинених солей або якщо самі підземні води сильно мінералізовані, то при підйомі рівня цих вод солі піднімаються до шару грунту, насиченого кореневою системою рослин. При цьому вода випаровується грунтом і рослинами, солі же нагромаджуються у поверхневому шарі, тобто відбувається засолення грунту.

В зрошувальній практиці застосовується ряд методів попередження і боротьби з засоленням зрошуваних земель.

До таких заходів відноситься перш за все економне використання поливної води, при якому змочується пласт грунту не глибше шару грунту, який насичений кореневою системою. Важливим заходом боротьби з засоленням являється можливе більш старанне (ретельне) планування поливних полів, яке би забезпечувало рівномірне їх зволоження.

Для швидкого і повного звільнення каналів і зрошуваних площ від надлишкової води на зрошуваних системах будується скидна відвідна мережа каналів.

Дуже дієвою мірою боротьби з заболоченням і з засоленням зрошуваних земель являється облицювання каналів протифільтраційною одежею. В якості матеріалу для такої одежі застосовується бетон, глина, асфальт, нафта, грунт, оброблюваний повареною сіллю тощо.

Нерідко з метою штучного пониження або стабілізації рівня підземних вод на зрошуваних землях споруджується мережа заглиблених відкритих осушувальних каналів або закритого горизонтального дренажу.

В деяких випадках є доцільним спорудження так званого вертикального дренажу, виконуваного або у вигляді поглинаючих колодязів (або свердловин), відводячих грунтову воду в більш глибокі геологічні пласти, складені водопроникними породами, або у вигляді колодязів (свердловин) з механічною відкачкою грунтових вод. Одним із методів попередження заболочення і засолення земель являється лісонасадження вздовж іригаційних каналів.

Якщо зрошувані землі являються солонцями, шляхом внесення в грунт гіпсу з наступною промивкою грунтового шару водою при високій поливній нормі ці грунти можуть бути перетворені в нормальні незасолені.