5. Функції економічної теорії.

Економічна теорія виконує такі функції:

1. пізнавальна або гносеологічна – дослідження форми економічної власності, їх внутрішня сутність, розкриває взаємозв’зки між ними, тим самим пізнає закони, що регулюють господарську діяльність;

2. прогностична – полягає в тому, що на підставі отриманих знань про економіку обгрунтовуються наукові основи передбачень і перспектив її розвитку;

3. практична – використання економічних знань для обґрунтування заходів здійснення господарської діяльності;

4. світоглядна або ідеологічна – знання законів економіки формує в людей певну систему поглядів на цю сферу суспільства;

5. методологічна – сутність полягає в тому, що економічна теорія є основою для цілого комплексу економічних наук.

6. Економічні потреби та економічні інтереси суспільства

Потреби – це необхідність в певних речах і бажання володіти ними.

Класифікація потреб:

1) за суб’єктами:

- індивідуальні потреби (однієї особи);

- суспільні потреби (суспільні та державні).

2) за об’єктом:

- матеріальні;

- духовні.

П іраміда Маслоу:

потреби в самовизначенні і самореалізації

потреби в повазі до себе

соціальні (спілкування, навчання)

потреби в безпеці і захисті

фізіологічні

3) за Маслоу:

1. за роллю у відтворенні людини:

• матеріальні;

• соціальні;

• духовні.

2. з точки зору розвитку:

• елементарні;

• вищі, ті які характеризують людину як продукт суспільних відносин;

3. за суб’єктом реалізації потреб:

• особисті;

• колективні;

• суспільні

- виробничого характеру;

- невиробничого.

4) щодо можливостей задоволення потреб:

- дійсні (задовольняються відразу);

- перспективні.

Найхарактернішою ознакою потреб є їх безмежність.

7. Економічна система: зміст, цілі та завдання.

Економі́чна систе́ма — сукупність усіх видів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованої на

• виробництво,

• обмін,

• розподіл

• споживання товарів і послуг,

• на регулювання економічної діяльності.

Економічна теорія вивчає господарську діяльність людей – це цілеспрямована діяльність людей в процесі господарювання на засадах розрахунку з метою задоволення будь-яких потреб. Людина, що займається господарською діяльністю має назву людина економічна, або людина, що діє раціонально, шляхом зіставлення „витрати-вигоди”. Господарська діяльність людини включає в себе 4 стадії:

1. виробництво – це процес створення матеріальних і духовних благ або виробництво – це вплив людини на предмети та сили природи з метою пристосування їх для задоволення потреб;

2. розподіл – це визначення частини, кількості, пропорції, в якій кожна людина економічна приймає участь;

3. обмін – це процес руху матеріальних благ та послуг від одного суб’єкта до іншого (купівля (гроші-товар) – продаж (товар-гроші));

4. споживання – це процес використання результатів виробництва для задоволення потреб.

Процес обміну стимулює процес виробництва.

Господарська діяльність в економічній системі завжди виявляється організованою, скоординованою тим чи іншим чином, тому економічна система має складну структуру, яка утворюється в процесі взаємодії окремих елементів, якими є:

• продуктивні сили,

• техніко-економічні та організаційно-економічні відносини,

• виробничі відносини або відносини економічної власності,

• господарський механізм.