15. Товар і його властивості.

Товар – це продукт праці, призначений для задоволення потреб і для обміну. Товар має дві властивості:

1. споживна вартість – це здатність товару задовольняти суспільні потреби;

2. вартість товару – це витрати праці на виробництво товару.

Ці властивості товару доводить теорія вартості. За трудовою теорією вартості джерелом багатства є праця. Мінова вартість – це форма прояву вартості, тобто здатність товару до обміну в певних кількостях і пропорціях. Ціна товару – це грошовий вияв вартості.

„Парадокс” Адама Сміта – Сміт визначив, що вода, повітря, сонце нічого не коштують, а інші речі є другорядними. Виникає парадокс: чому людина не сплачує за те, без чого вона не може існувати і сплачує за те, що є не обов’язковим для існування. Давід Рікардо визначав три чинники, через які можна визначити вартість, цінність товару:

1. праця;

2. корисність;

3. рідкісність.

Рікардо зробив висновок, що перші 2 чинники зумовлюють вартісно-створювальну роль для більшості вироблених товарів. Рідкісність не завжди впливає на вартість цінність товару.

Також впливає на вартість цінність товару теорія трудової власності. Ця теорія розглядає не тільки товар, його властивості а й двоїстий характер праці, втіленої в товарі:

1. конкретна праця створює споживчу вартість;

2. абстрактна праця, якою створюється вартість товару.

Закон вартості говорить, про те, що величина вартості товару визначається лише суспільно-необхідною працею. Можуть бути різні виробники однорідного товару.

Теорія граничної корисності, яка була запропонована маржиналістами. Суть теорії: цінність товару визначається не середньою корисністю усіх товарів даного виду, а корисністю останньої одиниці всіх товарів. Ця теорія дає лише суб’єктивну оцінку вартості товару.

Теорія витрат виробництва, автором якої є Маршалл. Суть: Маршалл поділяє на визначення вартості цінності з боку виробника і з боку споживача. Поєднання цих 2 підходів дає підстави говорити, що інтереси виробника і споживача співпали. За Маршаллом на товар є 2 ціни:

1. ціна виробника – витрати праці на створення товару;

2. ціна споживача – корисність товару, це така кількість грошей, яку споживач хоче і може заплатити за товар.

Поєднання цих двох цін встановлює рівноважну ціну (рівновжна ціна – це поєднання інтересів виробника і споживача).

В будь-якій з цих теорій в основі вартості цінності товару лежить поєднання витрат праці і корисності товару.

16. Гроші. Становлення і еволюція грошових відносин.

Гроші виникали ще при існуванні первісного суспільства. В Київській Русі роль грошей відігравало хутро куниці. І тому пізніше срібні гроші мали назву „куна”. Гроші з’явилися вперше в Китаї і грошима називалося те, що мало таку властивість як загальний еквівалент. Паперові гроші виникають в 7 ст. до н.е. в Китаї. Державне регулювання щодо цінностей срібла або золота, оскільки держава вирішувала скільки грошей буде в обігу і скільки відкласти. Існувало ринкове втручання або паралельне втручання – ринок оцінював що є більш цінним: срібні гроші або золоті гроші. Золото набуваючи виду загального еквіваленту мало такі ознаки:

1. однорідність (властивості металу)

2. подільність (легко відкарбувати)

3. транспортабельність

4. висока трудомісткість видобутку.

Гроші – особливий товар, що відіграє роль загального еквіваленту (тобто за певну кількість грошей можна отримати будь-який товар).

Функції грошей: (Дані функції запропоновані Марксом.)

1. міра вартості – (ціна – це грошовий вираз вартості) під час виконання грошима цієї функції реальні гроші не потрібні;

2. засіб обігу – формула: гроші-товар;

3. засіб платежу – виконується під час розриву між отриманим товаром та сплатою за нього грошей (кредит);

4. засіб нагромадження – передбачає вихід грошей з обігу: відкладені вдома гроші або інвестиції. Кейнс казав, що джерелом інвестицій є нагромадження (може бути пасивним і активним);

5. світові гроші – це гроші, які виконують роль загального еквівалента в межах світової економіки. В 1971 році на Бреттон-Вудській конференції золото перестали вважати грошима.