- •1. Зародження економіко-теоретичних знань.
- •2. Предмет економічної теорії.
- •3. Економічні закони та економічні категорії, їхня сутність та види.
- •4. Методи дослідження предмету економічної теорії.
- •5. Функції економічної теорії.
- •6. Економічні потреби та економічні інтереси суспільства
- •7. Економічна система: зміст, цілі та завдання.
- •8. Продуктивні сили суспільства.
- •9. Система виробничих (економічних) відносин.
- •1 0. Власність в економічній системі. Нові тенденції у розвитку відносин власності.
- •11. Типи економічних систем. Моделі ринкової економіки.
- •12. Технологічні можливості суспільства.
- •13. Форми економічних зв’язків і виробництва.
- •14. Еволюція форм вартості.
- •15. Товар і його властивості.
- •16. Гроші. Становлення і еволюція грошових відносин.
- •17. Сутність ринку та умови його функціонування.
- •18. Структура ринку, критерії розмежування.
- •19. Ринкова інфраструктура: зміст та елементи.
- •20. Особливості формування ринкової інфраструктури в Україні.
- •21. Попит і його детермінанти.
- •22. Пропозиція та її детермінанти.
- •23. Рівноважна ціна.
- •24. Конкуренція: сутність, методи, способи, функції.
- •25. Суперечності ринкової економіки.
- •26. Державне регулювання ринкової економіки: необхідність і суть.
- •27. Економічні функції держави.
- •28. Методи державного регулювання ринкової економіки.
- •29. Кейнсіанська та неоліберальна концепції державного регулювання ринкової економіки.
- •30. Зміст перехідної економіки: загальне й особливе.
- •31. Необхідність та форми роздержавлення економіки.
- •32. Соціальні наслідки роздержавлення та приватизації.
- •34. Основні концепції реформування економіки України.
- •38. Ринок праці та його специфіка.
- •39. Суть та функції заробітної плати.
- •40. Організація заробітної плати.
- •41. Трудові відносини. Соціальне партнерство. Соціальний трипартизм.-див.38
- •42. Суть та види витрат виробництва.
- •43. Витрати виробництва у короткостроковому періоді.
- •44. Витрати виробництва у довгостроковому періоді.- див.43
- •45. Прибуток: суть, види та функції.
- •54. Національна економіка: сутність та особливості формування.
- •55. Національний (суспільний) продукт, його натурально-речовий та вартісний склад.
- •56. Валовий внутрішній продукт та методи його обчислення.
- •57. Система національних рахунків.
- •64. Циклічність розвитку економіки. Теорії циклів.
- •65. Безробіття: сутність, причини, типи і види, наслідки.
- •66. Особливості безробіття в Україні та методи його регулювання.
- •67. Інфляція: поняття, причини, вимірювання, види, наслідки.
- •68. Регулювання інфляції. Крива Філіпса.
- •69. Інфляція в Україні: особливості та методи регулювання.
- •89. Світове господарство: поняття та етапи його розвитку.
- •90. Міжнародний поділ праці.
- •91. Міжнародна торгівля.
- •92. Міжнародний рух капіталів.
- •93. Міжнародна міграція робочої сили.
- •94. Міжнародні науково-технічні зв’язки.
- •Міжнародні некомерційні науково-технічні зв'язки
- •Міжнародні комерційні науково-технічні зв'язки
- •95. Спільне підприємництво: сучасні форми.
- •96. Еволюція світових валютно-фінансових систем.
- •97. Валютні ринки. Валютний курс.
- •98. Міжнародний кредит.
- •99. Системи регулювання грошово-валютних відносин.
- •100. Міжнародні валютно-фінансові організації. Регіональні валютно-кредитні установи.
- •Група Світового банку складається з п'яти юридично відокремлених підрозділів:
- •101. Причини виникнення та сутність глобальних проблем.
- •102. Шляхи трансформації суспільства: сутність та історичний аспект. Глобалізація.
- •103. Концепція ноосфери в.І.Вернадського та глобалізація.
- •104. Технологічна революція та її наслідки.
- •105. Місце економіки України в умовах глобалізації.
- •106. Соціально-економічні проблеми, породжувані глобалізацією. (див.102)
1 0. Власність в економічній системі. Нові тенденції у розвитку відносин власності.
Власність – це історично-конкретний тип присвоєння умов та результатів виробництва, умов та результатів економічної діяльності. Власність породжується обмеженістю ресурсів. Власність – це є крадіжка (Прудон).
Власність має економічну (власність – це такі економічні відносини, в яких відбувається присвоєння речей) і правову грані. На базі економічної власності виникає право власності (володіння, користування і розпорядження). Право власності передбачає суб’єкт-об’єктні відносини, відносини людини до речі. Суб’єктом власності є особа, що здійснює свої права на основі економічних та юридичних відносин:
індивіди або одна особа;
група осіб або колектив;
держава.
Об’єкти власності – це все, що служить об’єктом інтересів привласнення: матеріальні та нематеріальні блага. Об’єкти власності поділяються на:
умови виробництва (ресурси, засоби виробництва – знаряддя праці і предмет праці)
результати виробництва (предмети споживання).
Поступово в процесі економічного розвитку домінуючого значення набуває корпоративна форма власності як колективно-приватна. В економіці країн Заходу корпорації (акціонерні підприємства) перетворилися на найдинамічнішу, провідну структуру. У США їхня частка становить майже 90 відсотків загального обсягу реалізованої продукції. В цілому в розвинених країнах Заходу на корпоративну форму власності припадає 80-90 відсотків загального обсягу виробництва.
Порівняно з класичною формою приватного підприємництва корпорації мають певні переваги, які забезпечили їм вихід на провідні позиції у сфері бізнесу.
Особливість корпоративної форми власності полягає в тому, що вона, з одного боку, зберігає (через володіння акціями окремими особами) все те позитивне, що несе в собі приватна власність, - підприємницький інтерес, ініціативу, націленість на накопичення особистого, а звідси - й суспільного багатства, право безстрокового успадковування тощо. Водночас корпорація долає обмеженість, що притаманна класичній формі приватної власності. Зберігаючись у загальній структурі корпорацій як юридичний інститут володіння, приватна власність заперечує себе економічно: вона реалізується через більш зрілі - колективні - форми організації виробництва. Отже, по суті відбувається реалізація тези про позитивне заперечення приватної власності.
Серед переваг корпоративної форми власності є й такі, як виробнича гнучкість, здатність акумулювати капітальні ресурси й кошти будь-якої належності.
Корпорація не є застиглою формою власності. Вона еволюціонує. Дедалі більшої ваги в останні десятиріччя набуває якісно нове явище у розвитку корпоративної власності. Йдеться про передавання певної частини акціонерного капіталу найманим працівникам підприємств, що входять до корпорації. Так, у 1974 р. Конгрес США прийняв так званий план розвитку акціонерної власності, зміст якого зводився до здійснення широкої системи заходів щодо залучення працівників корпорацій до акціонування.
Акціонерна власність вносить суттєві корективи у спосіб взаємодії робочої сили з засобами виробництва. Відбувається процес наближення до тотожності праці й власності, робітник стає працюючим власником.
Незважаючи на винятково високу частку корпорацій у виробництві валового національного продукту, в США не тільки не зменшується, а, навпаки, зростає кількість підприємств, що знаходяться в індивідуальній приватній власності. Проте з точки зору виявлення перспектив економічного розвитку це свідчить, що приватнотрудова власність, на якій ґрунтується діяльність зазначених підприємств, кількісно зростає.
Близькими до підприємств, заснованих на приватнотрудовій власності, за своїм економічним змістом є так звані партнерські фірми, якими володіють дві особи або більше. Діяльність їх поєднує функції виробника і власника.
У економічно розвинених країнах зазнає змін і державна форма власності, частка якої у деяких країнах Заходу досить висока. Вона все більше використовується у загальнонаціональних інтересах.
Зауважимо, що не слід ототожнювати роздержавлення власності з приватизацією. Процес роздержавлення як комплекс заходів, спрямованих на усунення монополії держави на власність, формування конкурентного ринкового середовища, відбувається як у межах державної власності, так і поза ними.
Приватизація є радикальною складовою процесу роздержавлення, сутність якої полягає у зміні державної форми власності на різновиди приватної.
Зазначені процеси відбуваються суперечливо, з соціальними загостреннями, потребують значних матеріальних, фінансових, організаційних, інтелектуальних зусиль тощо. Однак це необхідні заходи, рішучість і послідовність в проведенні яких, зрештою, призведуть до трансформації перехідної економіки в змішану економіку стабільного соціальне орієнтованого суспільства.