16. Стратиграфічний кодекс

Стратиграфічний кодекс – це збірка головних правил, що визначають зміст і процедуру застосування понять, термінів і назв, які використовують у стратиграфічній класифікації. Він є головним нормативним геологічним документом, що визначає напрям і порядок стратиграфічних досліджень. Призначення кодексу – забезпечення одноманітності в розумінні і викорис-танні термінів та назв у стратиграфічних дослідженнях. Однозначність головних стратиграфічних термінів фіксована у визначеннях кодексу. Кодекс регламентує процедуру виявлення стратиграфічних підрозділів, категорію та утворення їхніх назв, формулює єдині вимоги до характерис-тики стратонів, визначає систему стратиграфічної класифікації. На страти-графічні підрозділи, виділення яких підпорядковане правилам кодексу, поширюється правило приорітету (охорона їхніх назв). Кодекс не є методичним керівництвом про способи визначення стратиграфічних підроз-ділів і шляхи їхнього застосування в геологічному картуванні, однак його положення обов’язкові під час проведення стратиграфічних робіт.

Наразі стратиграфічні кодекси розроблені й ухвалені в більшості країн, де провадять масштабні геологічні дослідження. Їхня поява зумовлена потребою уніфікації стратиграфічних термінів, визначення їхньої підпо-рядкованості, розробки питань стратиграфічної класифікації. Перший стратиграфічний кодекс “Класифікація і номенклатура підрозділів порід” розроблений американськими геологами й ухвалений 1933 р.

Перший стратиграфічний кодекс на теренах колишнього СРСР “Стратиграфічний кодекс СРСР. Тимчасова збірка правил і рекомендацій” прийнятий 1977 р. . Його змінене, доповнене згідно з вимогами часу видання побачило світ 1992 р., та внаслідок проголошення незалежності України та інших держав дія положень цього кодексу була припинена. Геологічна служба України залишилася без документа, який “регламентує дослідження одного із базових напрямів геологічного вивчення території України – стратиграфії” . В цій ситуації Національний стратиграфічний комітет України вирішив створити стратиграфічний кодекс України. Його видано 1993 р. Кодекс складається з десяти розділів, серед яких найбільший – “Стратиграфічні підрозділи” – присвячений класифікації та систематизації стратиграфічних одиниць. На відміну від документів, що діяли раніше, в ньому окремо розглянуто концептуальну основу, у якій значне місце відве-дене принципам стратиграфічних робіт. В основу класифікаційних рядів стратонів покладені стратиграфічні ознаки, за якими їх виділено, і крім хроно-, літо- і біостратонів, уведені петро-, магніто-, клімато-, сейсмо- та циклостратиграфічні підрозділи. Відновлено статус регіоярусів як вихідних стратонів регіональних стратиграфічних шкал. Особливість цього Кодексу полягає в спробі викласти в одному документі правила, які стосуються як осадових утворень, так і вивержених. “Стратиграфічний кодекс України” затверджено НСК України, і в нього можна вносити корективи або скасовувати лише за рішенням Пленуму НСК України.

Стратиграфічні підрозділи	Геохронологічні підрозділи
Акротема	Акрон
Еонотема	Еон
Ератема	Ера
Система	Період
Відділ	Епоха
Ярус	Вік
Хронозона	Хрон

17. Стратиграфія і геохронологія. Співвідношення стратиграфічних і геохронологічних підрозділів.

Стратиграфія – це розділ геології, що вивчає просторово–часові співвідношення геологічних тіл.

ГЕОХРОНОЛОГІЯ - вчення про вік, тривалість і послідовність формування гірських порід, що складають земну кору; визначення часу утворення гірських порід, з яких складаються земні верстви. Розрізняють геохронологію відносну та абсолютну.