- •Макроекономіка.
- •1. Предмет макроекономіки. Методологія макроекономічного аналізу. Об’єкт та суб’єкти макроекономіки.
- •Основні макроекономічні показники. Методи їх обчислення.
- •Співвідношення між основними показниками Системи національних рахунків.
- •Споживання та заощадження як функції доходу. Недоходні фактори впливу на споживання та заощадження.
- •Сукупний попит. Крива сукупного попиту. Цінові та нецінові фактори впливу на сукупний попит.
- •6. Сукупна пропозиція. Крива сукупної пропозиції. Нецінові фактори впливу на сукупну пропозицію
- •Сучасні теорії сукупної пропозиції.
- •Ринок грошей та його рівновага.
- •Процентна ставка, ефект процентної ставки.
- •Економічний цикл. Циклічні коливання економіки, причини, наслідки.
- •Рівноважний ввп в умовах різного рівня зайнятості
- •Модель економічної рівноваги “витрати-випуск”.
- •Модель економічної рівноваги “вилучення – ін’єкції
- •16. Рецесійний та інфляційний розриви
- •17. Фіскальна політика держави та її вплив на державний бюджет
- •18. Проблеми збалансованості державного бюджету
- •19. Бюджетний дефіцит: причини виникнення та наслідки
- •20. Державний борг та його наслідки.
- •21. Автоматична фіскальна політика, її інструменти.
- •22. Стимулююча та стримуюча фіскальна політика
- •23. Дискреційна фіскальна політика, її інструменти
- •24. Вплив державних закупок та чистих податків на реальний ввп
- •25. Структура сучасної грошово-кредитної системи.
- •26. Інструменти монетарної політики, їх вплив на пропозицію грошей в країні.
- •27. Операції Національного банку, його функції.
- •28. Облікова ставка як інструмент монетарної політики
- •29. Операції на відкритому ринку
- •30. Основні функції комерційних банків. Механізм створення грошей комерційними банками
- •31. Пропозиція грошей, грошовий та депозитний мультиплікатори.
- •32. Гроші, функції грошей види грошей.
- •33. Механізм функціонування грошового ринку
- •35. Ефект відсоткової ставки
- •36. Валюта та валютний курс. Види валютних курсів.
- •37. Процентна ставка та попит на інвестиції.
- •38. Суть причини, види, типи та методи вимірювання інфляції.
- •40. Інфляція. Наслідки інфляції.
- •41. Помилкова грошова політика уряду., наслідки.
- •42. Соціально - економічні наслідки інфляції та антиінфляційна політика уряду.
- •43. Ринок робочої сили. Умови рівноваги на ринку робочої сили.
- •44. Проблема зайнятості, її причини. Структура зайнятості.
- •45. Безробіття: його сутність та структура. Економічні та соціальні наслідки.
- •46. Стагфляція. Причини виникнення інфляції попиту.
40. Інфляція. Наслідки інфляції.
нфляція - це специфічна хвороба паперово-грошового обігу, яка посилювалася в ході ослаблення і розриву зв'язків паперових грошей із золотом. У цих умовах особливого значення набуває кількість паперових грошей, що перебувають в обігу: якщо вона перевищує потреби товарного обігу, то виникає інфляція (від лат. "inflatio" - вздуття) як наслідок надмірної грошової емісії. Інфляція проявляється як підвищення загального рівня цін, або знецінення грошей, що, по суті, є єдиним процесом. З-поміж причин інфляції айголовнішими вважаються дві: 1) надмірний випуск паперових грошей (інфляція попиту); 2) скорочення виробництва товарів (інфляція пропозиції). Іноді дослідники відзначають і деякі другорядні причини інфляції:* імпортована інфляція (внаслідок інфляції в країні-експортері, зростання цін імпортних сировинних товарів і як наслідок товарів власного виробництва в країні-імпортері); * інфляція очікування (очікування інфляції стимулює ажіотажний попит, що веде до підвищення цін. Одним з наслідків цього явища може бути скорочення інвестицій, що спричинює інфляцію пропозиції в майбутньому); * дефіцит державного бюджету (зростання внутрішнього боргу здійснює певний інфляційний тиск на курс грошової одиниці). Винуватцем інфляції є держава і для її подолання необхідні суттєві держвні антиінфляційні заходи. Вони бувають стабілізаційними та компенсаційними. Стабілізаційні заходи:
* вилучення частини "зайвих" грошей з обігу ("дефляція"); * жорстке регулювання грошової емісії; * скорочення державних витрат і встановлення рівноваги державного бюджету;
* нарощування товарної маси, розвиток виробництва.Компенсаційні заходи потрібні, щоб населення витримало наслідки інфляції. Найголовнішим заходом цього напрямку є індексація доходів.
41. Помилкова грошова політика уряду., наслідки.
Однією з найважливіших стратегічних функцій центрального банку є постачання народного господарства потрібною за даних умов кількістю грошей. Однак ця функція не єдина. Час від часу перед центральним банком виникають й інші поточні проблеми, які прямо не пов'язані з інфляцією. Їх розв'язання також вимагає застосування дійових важелів.
Досвід країн з розвинутими ринковими господарствами показує, що без короткострокової грошової політики важко відвернути економічний спад або зупинити прогресуюче зниження курсу акцій на фондовій біржі. За таких ситуацій центральний банк, як правило, збільшує пропозицію грошей. При цьому знижується їхня “ціна” (ставка банківського процента) і дешевим стає кредит. Він стає більш доступним для підприємців, котрі, позичаючи гроші у банків або на фондовій біржі, можуть використовувати більше прибутку на фінансування інвестицій і наступне збільшення обсягів виробництва і продажу.
Центральний банк має нарощувати обсяг грошової маси і тоді, коли надає позики уряду, який покриває таким чином дефіцит державного бюджету. За такої ситуації кількість грошей, що перебуває в обігу зростає. Припустимо, що швидкість, з якою розширюється грошова маса, не виходить за межі довгострокового ліміту, що забезпечує неінфляційний розвиток народного господарства. За даних умов інфляції немає, оскільки в народне господарство вливається стільки грошей, скільки їх потрібно для обслуговування більшого обсягу товарів. Держава, забезпечуючи це збільшення, побіжно розв'язує і деякі інші свої проблеми, зокрема короткострокове регулювання, обслуговування внутрішнього боргу тощо. Таку політику центрального банку, незалежно від того, яким був безпосередній привід для включення грошових регуляторів, можна вважати правильною і неінфляційною.
Однак частіше бувають випадки, коли держава, намагаючись прискорити розвиток виробництва, або, маючи якусь іншу мету, вдається до експансії, до економічно необгрунтованої грошової політики. У намаганні якнайшвидше розв'язати свої поточні проблеми не гребує засобами, до яких вдається, і підключає центральний банк до застосування будь-яких із них. Легковажне ставлення до довгострокових негативних наслідків інфляційних заходів призводить до того, що фактично втрачається уявлення про справжнє призначення грошової політики. Отже, замість того щоб оберігати господарство від інфляції, центральний банк, насичуючи економіку зайвими грошовими знаками, сприяє її прискоренню.
Перевищення державних видатків над її доходами є одним із найвагоміших чинників інфляції. Якщо бюджет дефіцитний, то, як його не фінансуй, інфляції не уникнути. Але швидкість її наростання значною мірою залежить від того, як саме організоване покриття бюджетного дефіциту. Проблема бюджетного дефіциту є нині однією із найбільш гострих і спірних. Під час її обговорення часто посилаються на досвід різних країн, економіка яких нормально функціонує за 5- і 10-відсотковому рівнях бюджетного дефіциту відносно до ВВП. При цьому, однак, не беруть до уваги таку важливу обставину, як джерела фінансування бюджетного дефіциту в цих країнах, хоча саме вибір джерел фінансування бюджетного дефіциту, а не його розмір сам по собі має принципове значення для функціонування національної економіки.