43. Ринок робочої сили. Умови рівноваги на ринку робочої сили.

Ринок робочої сили - це форма узгодження попиту на робочу силу з її пропозицією, досягнення в нормальних умовах відносно стабільної рівноваги в цій сфері на основі державної політики, чинного законодавства та саморегулювання. Ринок праці виступає посередником між роботодавцями та найманими працівниками. На ринку одержує оцінку вартість робочої сили, визначаються умови її найму, У тому числі величина заробітної плати, умови праці, можливість отримання освіти, професійного зростання, гарантії зайнятості.

рошові потоки коштів, які надходять на фінансові ринки (приватні та державні заощадження) мають зрівноважитися потоками коштів, що витікають із фінансових ринків (інвестиціями).

Ринок праці (labor market) як головний елемент національного ринку – це ринок, на якому в результаті взаємодії попиту та пропозиції формується ціна праці.Ринковий попит на трудові послуги (працю) є сумою обсягів попиту на послуги праці з боку усіх галузей при будь-якій ціні цих послуг.Ринкова пропозиція трудових послуг є сумою обсягів пропозиції послуг праці усіх робітників при кожній можливій ціні даних послуг.Умови рівноваги товарного ринку у відкритій моделі економіки, з урахуванням діяльності держави, досягаються, коли:

де I – інвестиції;S – заощадження;∆ZB – зовнішньоторговельне сальдо;G – державні витрати.

44. Проблема зайнятості, її причини. Структура зайнятості.

Зайнятість населення являє собою складну і багатоаспектну економічну категорію , яка є важливою складовою соціально економічних відносин. Вони характеризуються через різні аспекти в тому числі через її структуру.Структура зайнятості населення ‒ це практична модель за якої різноманітні типи, форми та види зайнятості розкладається на певні компоненти загальної сукупності для дослідження їх впливу на зайнятість населення та економічну систему загалом.Структура зайнятості населення-за статево віковою ознакою (чоловіки і жінки; молодь, особи середнього і похилого віку зайняті на початку трудової діяльності, в період створення сім’ї, набуття професій, в період активної трудової діяльності, підготовки до пенсії)-за медичною (часом перебування зайнятого в тимчасовій не працездатності за її видами)-за величиною підприємства (зайняті на великих, середніх і малих підприємствах)-за рівнем життя (зайняті які отримують: мінімальну заробіт-ну плату, середню заробітну плату та вищесередньої заробіт-ну плату в народногосподарсь-кому комплексу країни)-за інвестиційно-інноваційною (за видами інвестицій і інновацій)- за кількістю зайнятих працівників різних професійно-кваліфікаційних груп-за міграційною (за видами міграції зокрема : внутрішньо регіональною, міжрегіональною, зовнішньою міграцією)- за кількістю зайнятих і не зайнятих трудових ресурсів у суспільному виробництві-за кількістю зайнятих, розподілених за формами зайнятості-зайнятих в матеріальному виробництві й у невиробничій сфері-за кількістю занятих у галузях матеріального виробництва й у найважливіших галузях невиробничої сфери-за економічними районами країни (зайняті в окремих регіонах, економічних районах, адміністративно-господарських одиницях)-за секторами економіки (формальний і не формальний)-за формами власності (зайняті на підприємствах організаціях різних форм власності, зокрема державній, приватній, колективній і змішаній)

Типи та форми структури зайнятості населенняза видами економічної діяль-ності (сільське господарство, будівництво, транспорт і т.д.) Потрібно розрізняти структуру зайнятості населення за її видами Раціональна структура зайнятості ‒ характеризується розподілом робітників за галузями, регіонами, та максимальною ефективністю їх використання. Головною метою досягнення раціональної структури зайнятості є її відповідність технічній функціональній і територіальній організації виробництва, що дозволяє забезпечити максимально можливе підвищення продуктивності праці і задовольняти суспільні потреби при найменших витратах суспільної праці. Найбільш раціональною вважається структура зайнятості, за якою досягаються висок