2. Співвідношення між основними показниками Системи національних рахунків.

Система національних рахунків (СНР) – це система взаємопов’язаних економічних показників і класифікацій, які використовуються для опису та аналізу економічних процесів і явищ на макрорівні.

Система національних рахунків сформульована в категоріях і термінах ринкової економіки. Її концепції та визначення передбачають, що економіка функціонує на основі дії ринкових механізмів та інститутів.

Вона є своєрідним вимірювачем стану економіки та основою для розробки економічної політики держави. І подібно до того, як за динамікою витрат і прибутків керівники фірм визначають економічне становище фірми, так за показниками національних рахунків уряд визначає становище економіки держави. Тобто СНР містить дані про кількість вироблених у всьому суспільстві товарів і послуг, про сукупний дохід та сукупні витрати всіх економічних суб’єктів .

основними показниками в СНС виступають три показники сукупного продукту: валовий внутрішній продукт (ВВП), валовий національний продукт (ВНП), чистий національний продукт (ЧНП) і три показники сукупного доходу: національний дохід (НД), особистий дохід (ЛД ), наявний особистий дохід (РЛД) q Змістовне відміну ВВП (Gross Domestic Product - GNP) від ВНП (Gross National Product - GDP) вже було розглянуто раніше. Величина ВНП відрізняється від величини ВВП на величину чистих факторних доходів (ЧФД):

ВНП = ВВП + ЧФД Відповідно, ВВП = ВНП - ЧФД Величина чистих факторних доходів представляють собою різницю між доходами, отриманими громадянами (резидентами) даної країни на належні їм (національні) фактори виробництва в інших країнах і доходами, отриманими іноземцями (нерезиденти) на належні їм (іноземні) фактори виробництва в даній країні. Ця різниця може бути як позитивною величиною (якщо громадяни цієї країни отримали в інших країнах доходів більше, ніж іноземці в даній країні, і в цьому випадку ВНП більше ВВП), так і негативною величиною (якщо іноземні громадяни отримали в даній країні доходів більше, ніж громадяни цієї країни отримали доходів за кордоном, тоді ВВП більше ВНП). q Що стосується ЧНП (Net National Product - NNP), то на відміну від ВНП, який характеризує національний обсяг виробництва, цей показник характеризує виробничий потенціал економіки, оскільки він включає в себе тільки чисті інвестиції і не включає відновлювальні інвестиції (амортизацію). Тому, щоб отримати ЧНП, слід з ВНП відняти амортизацію: ЧНП = ВНП - А ЧНП може бути підрахований і за видатками, і за доходами. ЧНП _{за видатками} = споживчі витрати (С) + чисті інвестиційні витрати (I _net) + державні закупівлі (G) + чистий експорт (X _n) ЧНП _{за доходами} = заробітна плата + орендна плата + процентні платежі + доходи власників + прибуток корпорацій + непрямі податки q Національний дохід (National Income - NI) - це сукупний дохід, зароблений власниками економічних ресурсів, тобто сума факторних доходів. Його можна отримати: а) або, якщо з ЧНП відняти непрямі податки: НД = ЧНП - непрямі податки, б) або, якщо підсумувати всі факторні доходи: НД = заробітна плата + орендна плата + процентні платежі + доходи власників + прибуток корпорацій q Особистий дохід (Personal Income - PI), на відміну від національного доходу, є сукупним доходом, отриманим власниками економічних ресурсів. Щоб розрахувати ЛД, необхідно з НД відняти всі, що не надходить у розпорядження домогосподарств, тобто є частиною колективного, а не особистого доходу, і додати все те, що збільшує їх доходи, але не включається в НД: ЛД = НД - внески на соціальне страхування - податок на прибуток корпорацій - нерозподілений прибуток корпорацій + трансферти + відсотки за державними облігаціями Або ЛД = НД - внески на соціальне страхування - прибуток корпорацій + дивіденди + трансферти + відсотки за державними облігаціями q Третій вид сукупного доходу - наявний особистий дохід (Disposal Personal Income - DPI) - це дохід, який використовується, тобто що знаходиться в розпорядженні домогосподарств. Він менше особистого доходу на величину індивідуальних податків, які повинні заплатити власники економічних ресурсів у вигляді прямих (в першу чергу, прибуткових) податків:

РЛД = ЛД - індивідуальні податки Домогосподарства витрачають свій наявний дохід на споживання (consumption - С) і заощадження (saving - S): РЛД = С + S Розрізняють такі види заощаджень: 1) особисті заощадження (personal savings) або заощадження домогосподарств, які можуть бути підраховані як різниця між розташовуваним особистим доходом і витратами на особисте споживання: S _personal = РЛД - С; 2) заощадження бізнесу (savings of business), що включають амортизацію та нерозподілений прибуток корпорацій, які служать внутрішніми джерелами фінансування та основою для розширення виробництва; 3) приватні заощадження (private savings), тобто заощадження приватного сектора, що складаються з суми заощаджень домогосподарств і заощаджень фірм, тобто суми особистих заощаджень та заощаджень бізнесу: S _private = S _personal + S _business; 4) державні заощадження (government savings), які мають місце у разі надлишку (позитивного сальдо) державного бюджету, коли доходи бюджету перевищують видатки. S _government = доходи бюджету - видатки бюджету> 0. До доходів державного бюджету відносяться всі податкові надходження, прибуток державних підприємств, доходи від приватизації та ін: Доходи бюджету = індивідуальні податки + податок на прибуток корпорацій + непрямі податки на бізнес + внески на соціальне страхування + прибуток державних підприємств + доходи від приватизації Витрати бюджету = державні закупівлі товарів і послуг + трансферти + відсотки за державними облігаціями. Сальдо бюджету = доходи бюджету - видатки бюджету 5) національні заощадження (national savings), які представляють собою суму приватних заощаджень та державних заощаджень: S _national = S _private + S _government 6) заощадження іноземного сектора (foreign sector savings) мають місце у випадку дефіциту (негативного сальдо) торгового балансу даної країни, коли імпорт перевищує експорт, тобто чистий експорт від'ємний. Це означає, що доходи іноземного сектора від продажу своїх товарів і послуг даній країні (для даної країни це витрати щодо імпорту) перевищують витрати на купівлю товарів і послуг даної країни (для неї - це доходи від експорту): S _foreign = Im - Ex> 0 Сума заощаджень всіх секторів (приватного, державного та іноземного) дорівнює величині сукупних інвестицій

I = S _private + S _government + S _foreign = S + (T - G) + (Im - Ex) Примітки. Іноді в задачах по СНС потрібно визначити величину вилучень та ін'єкцій. Слід мати на увазі, що до позбавлення відносяться: приватні заощадження, що включають особисті заощадження і заощадження бізнесу; всі види податків, у тому числі внески на соціальне страхування; імпорт; до ін'єкцій відносяться: чисті інвестиційні витрати, державні закупівлі товарів і послуг, дивіденди, трансферти, відсотки за державними облігаціями, експорт. Показники СНР дають кількісну оцінку сукупного продукту і сукупного доходу, але вони не відбивають якість життя, рівень добробуту, які ростуть повільніше, ніж ВВП та НД, які не враховують негативних наслідків науково-технічної революції та економічного зростання. Для характеристики рівня добробуту, як правило, використовуються такі показники як а) величина ВВП на душу населення (GDP per capita), тобто ВВП / чисельність населення країни; або б) величина національного доходу на душу населення (NI per capita), тобто НД / чисельність населення країни. Для забезпечення міждержавних порівнянь ці показники розраховуються в доларах США.