21. Особисте страхування та його місце в системі страхового захисту громадян

При настанні в житті громадян несприятливих подій (хвороба, непрацездатність, інвалідність, смерть) турботу по підтримці певного рівня життя постраждалих та близьких бере на себе держава по лінії соціального страхування і забезпечення. виплачувти відповідну допомогу і пенсії. Проте держава не може повністю задовольнити соціальні потреби людей тільки за рахунок суспільних засобів зважаючи на обмеженість наявних фінансових ресурсів. Тому по лінії державного соціального страхування і забезпечення виплачуються посібники, розмір яких не повною мірою покриває існуючі потреби. У міру зростання фінансових можливостей держави ці виплати збільшуються, проте їх величина все-таки далека від потреб одержувачів виплат. Така ситуація створює об'єктивні умови для організації додаткового страхового захисту населення. Для трудящих цей захист здійснюється за рахунок засобів працедавців і власних засобів працівників, для незайнятих громадян -- тільки за рахунок їх власних ресурсів.

Додатковий страховий захист населення може бути організований як в індивідуальному порядку (наприклад, у вигляді накопичення засобів окремими громадянами на банківському вкладі), так і в колективній формі, у тому числі за допомогою укладення договору особистого страхування. Перший метод доступний для обмеженого числа громадян, що мають достатньо високий рівень доходів, тоді як другою (за рахунок перерозподілу невеликих сплачених внесків на користь осіб, з якими настав страховий випадок) може охопити мільйони людей з середніми і навіть низькими доходами. Тим самим особисте страхування виступає як доповнення до соціального страхування і забезпечення, підвищуючи ступінь страхового захисту громадян при настанні в їх житті несприятливих подій.

Проте цим призначення особистого страхування не обмежується. У його складі є велике число видів, які дозволяють накопичити необхідні суми до узгодженого в договорі моменту шляхом сплати регулярних внесків. Таким чином, через особисте страхування можуть бути реалізовані ощадні інтереси населення. Поєднання ощадного і ризикового початку в особистому страхуванні дає певні переваги страховикам перед банками в залученні грошових коштів громадян. Акумульовані ресурси страхові організації інвестують в розвиток економіки і отримують від цього великі доходи, істотна частина яких виплачується страхувальникам і іншим вигодонабувачами.

До підгалузей особистого страхування належать страхування життя (пенсій), страхування від нещасних випадків і медичне страхування. Останні дві підгалузі в економічній літературі об’єднуються під назвою «страxування здоров’я».

Здійснення особистого страхування пов’язане з певними труднощами. При його проведенні дуже важко, зокрема, правильно оцінити ті ризики, які приймаються на страхування. Через це таке страхування пов’язане, по суті, із встановленням умовної страхової суми, яка лише наближено відбиває збиток, що його може завдати страховий випадок.

Поділ страхування на окремі підгалузі зумовлюється сукупністю ризиків, які вони об’єднують, тривалістю дії договорів страхування, а також порядком накопичення коштів для здійснення страхових виплат. Враховуючи останнє, страхування життя, що характеризується поступовістю такого накопичення протягом дії договору страхування, об’єднує накопичувальні види особистого страхування, а страхування від нещасних випадків і медичне страхування — ризиковані.

Ризики, які існують при страхуванні життя, пов’язані з невизначеністю тривалості останнього для кожного окремого страхувальника. Так, коротке життя людини, наприклад годувальника сім’ї, породжує значні проблеми для його дружини й дітей. Тривале життя створює проблему фінансового забезпечення в похилому віці.

Страхування життя передбачає відповідальність страхової компанії в разі смерті страхувальника (застрахованого) під час дії договору страхування або дожиття до певного обумовленого в договорі строку. Крім того, в договорі страхування додатково може бути обумовлена відповідальність страховика і при дожитті застрахованої особи до певної події, наприклад одруження, народження дитини, а також у разі втрати нею здоров’я від нещасного випадку.