7. Морське страхування та його розвиток.

Договір морського страхування – це договір, за яким страховик зобов'язується відшкодувати страхувальнику у порядку і мірі, що погоджені в договорі, морські збитки, які пов'язані з торговим мореплаванням.

1. Майновий інтерес - договір передбачає відшкодування конкретних збитків конкретної особи. Якщо з'ясується, що застрахована особа не мала майнового інтересу: не було власником, орендарем, користувачем загиблого майна – виходить, воно не понесло і збитків. Договір страхування в цьому випадку вважається недійсним.

Суперечки по цьому базисному принципі в морському страхуванні виникають постійно, наприклад, між судновласником і фрахтувальником. У залежності від формулювання умов чартеру у фрахтувальника виникає чи не виникає майновий інтерес у судні, що випливає з покладеного на нього зобов'язання застрахувати судно від тих чи інших ризиків.

2. Принцип найвищої довіри сторін Цей принцип ґрунтується на тому, що, коли стався страховий випадок, повинне початися розслідування його обставин. Якщо при цьому буде виявлено, що страхувальник не повідомив що-небудь істотне про об'єкт страхування, договір може бути визнаний недійсним, а збиток не відшкодований.

3.Причинно-наслідковий зв'язок. Причина виникнення збитку – основа договору страхування. Причому одні причини спричиняють страхову виплату, інші – ні. Крім того, за договором морського страхування звичайно виключаються, але можуть бути іноді застраховані окремо:– військові ризики (широке поняття, що включає і громадянську війну, і революцію, і вибухи старих мін т.п.);– страйкові ризики;– злочинні дії третіх осіб (зокрема, терористів).

4. Відшкодування, фактичних збитків

Відшкодування – центральний принцип страхового права. Зміст цього принципу такий: виплачуване страховиком відшкодування повинне повернути страхувальника, що поніс збиток, у точно таке ж фінансове положення, в якому він був перед настанням збитку.

5. Суброгація – це перехід до страховика, що виплатив страхове відшкодування, права вимоги, що страхувальник (вигодонабувач) має до особи, відповідальній за збитки, відшкодовані в результаті страхування. Зазначене право вимоги переходить до страховика тільки в межах виплаченої їм суми страхового відшкодування.

16. Автотранспортне страхування

Автотранспортне страхування включає в себе кілька окремих видів страхування:

– страхування транспортних засобів;

– страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів;

– страхування вантажів;

– страхування від нещасних випадків на транспорті.

Сутність автотранспортного страхування полягає в захисті майнових інтересів фізичних і юридичних осіб, які зазнали збитків, що стали наслідком використання автомобілів.

Об’єкти страхування. Об’єктом автотранспортного страхування може бути майновий інтерес фізичної чи юридичної особи, пов’язаний з експлуатацією автотранспортних засобів; з життям, здоров’ям, працездатністю страхувальника або застрахованих осіб; з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди фізичній особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі.

Страхування автомобілів

Одним із основних видів автотранспортного страхування є страхування автотранспортних засобів. Об’єктами цього виду страхування виступають механізовані та інші види транспорту. На страхування приймаються автотранспортні засоби, які підпадають під реєстрацію органами ДАІ України в установленому порядку, тобто: автомобілі легкові, вантажні, вантажопасажирські, мікроавтобуси, у тому числі з причепами (напівпричепами); мотоцикли, моторолери, мотоколяски, трактори тощо.

Страхування транспортних засобів, при якому страховик відшкодовує збиток, нанесений страхувальнику при ушкодженні чи загибелі тільки самого перевізного засобу (крім майна, що перевозиться, та багажу), називається страхуванням каско. Однак можливе комбіноване страхування, коли страхується не тільки транспортний засіб, але й відповідальність автовласника, а також багаж і додаткове устаткування.

Страхувальниками транспортних засобів можуть бути громадяни України, іноземці й особи без громадянства, а також юридичної особи будь-якої організаційно-правової форми. Транспортний засіб може належати страхувальнику на праві власності або бути взятим їм в оренду і т.п. У будь-якому випадку страхувальник повинний мати у відношенні транспортного засобу майновий інтерес.

Автомобілі та інші засоби транспорту можуть бути застраховані в розмірі їх дійсної вартості (зі скидкою на знос), включаючи вартість причепів, або (якщо це передбачено договором) на будь-яку меншу страхову суму, яка звичайно обмежується деяким лімітом. Однак, у другому випадку страхування проводиться за принципом пропорційної відповідальності, який передбачає виплату страхового відшкодування у такому відсотку від розміру збитку, який складає страхова сума від дійсної вартості автомобіля. Додаткове обладнання та предмети багажу автомобіля за бажанням страхувальника можуть страхуватися разом (у загальній сумі) з засобом транспорту або окремо.

Страхові ризики

Страховик здійснює добровільне страхування автотранспортних засобів, що належать юридичним і фізичним особам, і причепів до цих засобів.

За цим видом страхування страховими ризиками вважаються:

– пошкодження, знищення об’єкта страхування внаслідок аварії та інші пошкодження, що сталися в процесі руху;

– пошкодження знищення об’єкта страхування внаслідок протиправних дій третіх осіб при його перебуванні або у будь-якому місці, або на стоянці, що охороняється, чи в гаражі;

– пошкодження, знищення об’єкта страхування внаслідок стихійних лих (буря, ураган, смерч, злива, град, обвал, лавина, зсув, вихід підгрунтових вод, паводок, повінь, сель, удар блискавки, просідання ґрунту, землетрус), падіння дерева, нападу тварин, а також пожежі чи вибуху в автотранспортному засобі;

– угон чи викрадення транспортного засобу, причепів до нього, крадіжка відповідного приладдя та додаткового обладнання в разі перебування або в будь-якому місці, або на стоянці, що охороняється чи в гаражі.

Варіанти страхування

На практиці існують різні варіанти проведення страхування засобів транспорту. По кожному з них визначається різний обсяг зобов'язань страховика. Ці варіанти відрізняються друг від друга кількістю ризиків, у відношенні яких укладається договір страхування. У залежності від вибору варіанта страхування договором може бути передбачене повне чи часткове відшкодування збитку, нанесеного в результаті ушкодження, знищення, утрати (викрадення) транспортного засобу.

Розглянемо деякі варіанти страхування:

1. Договором страхування може бути передбачене повне відшкодування збитку, нанесеного внаслідок будь-якої події, за винятком, наприклад, ушкодження шин при зносі протектора вище припустимого по величині його малюнка, технічного браку, допущеного заводом-виробником.

2. Договором страхування передбачається часткове відшкодування збитку, нанесеного в результаті стихійного лиха, пожежі, вибуху, дорожньо-транспортного випадку, угону чи викрадення, включаючи крадіжку окремих частин, деталей і приналежностей транспортного засобу.

3. За договором страхування відшкодовується тільки збиток, нанесений у результаті стихійного лиха, дорожньо-транспортного випадку, а також угону чи викрадення.

4. За договором страхування може передбачатися відшкодування збитку, нанесеного внаслідок пожежі, вибуху, ДТП (крім бою стекол чи ушкодження шин, якщо при цьому транспортному засобу не заподіяні інші ушкодження).

Важливо відзначити, що незалежно від варіанта страхування не відшкодовуються збитки, що виникли в результаті воєнних дій, а також маневрів і інших військових заходів, громадянської війни, народних хвилювань чи радіоактивного зараження.

Обсяг страхової відповідальності. Страхова сума

Страхова сума визначається на підставі поданих заяви на страхування і документів, що підтверджують вартість автотранспортного засобу, причепів до нього та додаткового обладнання.

Фактори, що впливають на розмір страхового тарифу

На розмір страхового тарифу впливають: марка і колір автомобіля, модель, рік його випуску, потужність двигуна, стаж та вік водія, наявність охоронної сигналізації і пристрою проти викрадення та розмір франшизи.

Страхова премія

Страхова премія обчислюється страховиком залежно від страхової суми та обраних страхувальником страхових ризиків – чинників, що впливають на рівень ймовірності виникнення страхового випадку.

При страхуванні додаткового устаткування і багажу розмір страхової премії також залежить від страхової суми і варіанта страхування.

При великій страховій сумі страхувальнику звичайно надається право внести страхову премію у розстрочку: наприклад, 50 відсотків – при узгодженні договору і 50 відсотків – не пізніше чотирьох місяців після вступу договору в силу або щомісячні внески і т.п.

Договір набуває чинності зазвичай з наступного дна після сплати страхової премії (чи передбаченої сторонами її частини).

Строк страхування

Звичайно договір страхування транспортного засобу укладається терміном на 1 рік або на менший термін: від 1 до 11 місяців. Договір страхування може бути укладений як на користь страхувальника, так і на користь іншої особи, визначеної страхувальником.

Франшиза

Франшиза є важливим застереженням у автотранспортному страхуванні. Договір страхування укладається, як правило, за умови власної участі страхувальника у відшкодуванні збитків з установленим розміром безумовної франшизи.

Пільги страхувальникам

Громадянам, які укладали договори страхування транспортного засобу не менш трьох (двох, одного) років без перерви, представляється пільговий місяць для узгодження нового договору. При цьому, якщо протягом цього місяця відбудеться страховий випадок, страхове відшкодування виплачується на умовах попереднього договору.

Особам, які страхували ці транспортні засоби чи засоби такої ж категорії (виду) протягом двох років без перерви і не отримували за цей час страхового відшкодування, при узгодженні нового договору може надаватися знижка.

Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

Страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів в Україні є обов’язковим. Цей вид страхування регламентується "Положенням про порядок і умови проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", затвердженим Постановою КМУ від 28 вересня 1996 р. № 1175, а з 1 січня 2005 р. Законом України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", прийнятий ВР 1 липня 2004 р.

Дія Закону поширюється на резидентів та нерезидентів – власників наземних транспортних засобів (автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на базі автомобілів, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи та мотоколяски), які експлуатують на вулично-дорожній мережі загального користування.

Метою обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та (або) майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Суб’єктами обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів є такі:

– страховики (страхові компанії);

– Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ);

– страхувальники (власники транспортних засобів);

– юридичні та фізичні особи, яким заподіяна шкода транспортним засобом внаслідок ДТП.

Здійснювати обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів мають право тільки повні члени МТСБ України.

Об’єктом у цьому виді страхування є цивільна відповідальність власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок ДТП, а саме здоров’ю або життю фізичних осіб, їх майну та майну юридичних осіб.

Відшкодуванню страховиком підлягає пряма шкода, заподіяна третій особі під час руху транспортного засобу за умови, що встановлено причинний зв’язок між рухом транспортного засобу та заподіяною ним шкодою.

Страховим випадком вважається дорожньо-транспортна пригода, що сталася з участю транспортного засобу страхувальника, внаслідок якої настає його цивільна відповідальність за заподіяну шкоду майну, життю чи здоров’ю третіх осіб.

Страхова сума – це грошова сума, яку страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний виплатити третій особі (особам) після настання страхового випадку.

Величина страхової суми та розміри страхових платежів встановлюються КМУ і можуть змінюватися не пізніше, ніж за два місяці до початку нового календарного року.

Зараз Закон встановлює обов’язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих у розмірі 25500 грн на одного потерпілого. У разі коли загальний розмір збитків (шкоди) за одним страховим випадком перевищує п’ятикратний ліміт відповідальності страховика, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.

Обов’язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, встановлюється в обсязі 51000 грн на одного потерпілого.

Страхове відшкодування. Виплата страхового відшкодування здійснюється третій особі (особам) або спадкоємцям протягом 15 робочих днів з дня отримання страховиком таких документів (крім випадків, коли спори, пов’язані з виплатою страхового відшкодування, розглядаються у судовому порядку):

– заяви про виплату страхового відшкодування;

– довідку органів внутрішніх справ про обставини скоєння ДТП;

– довідки (висновки експертів), що підтверджують розмір майнової шкоди у разі її заподіяння;

– довідки медичних закладів про терміни тимчасової непрацездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення інвалідності у разі її виникнення;

– копії свідоцтва про смерть (для загиблих під час ДТП) та документ про правонаступництво для спадкоємців.

За шкоду, заподіяну здоров’ю третьої особи внаслідок ДТП, страховик здійснює виплату страхового відшкодування в межах страхової суми у разі:

– загибелі під час ДТП або смерті внаслідок цієї пригоди спадкоємцю третьої особи – у розмірі страхової суми;

– встановлення третій особі інвалідності 1 групи – у розмірі 100% страхової суми, 2 групи – 80%, 3 групи – 60% цієї суми;

– тимчасової втрати третьою особою працездатності за кожну добу – у розмірі 0,2%, але не більш як 50% страхової суми.

Страхова компанія виплачує ці страхові суми кожній потерпілій третій особі, але в цілому не більше п’яти страхових сум. У разі, коли загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п’ятикратний розмір страхової суми відшкодування кожній потерпілій третій особі пропорційно зменшується.

Якщо через ДТП заподіяна шкода майну третьої особи, то для виплати страхового відшкодування, як правило, вимагається висновок експертизи, яка проводиться за рахунок страховика. Якщо така експертиза проводиться суб’єктами підприємництва, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на судово-експертну діяльність, і суб’єкти цього виду страхування не дійшли згоди щодо розміру збитків, додаткова експертиза проводиться за рахунок страхувальника.

Розмір франшизи при відшкодуванні збитків, завданих майну третіх осіб, встановлюється до двох відсотків страхової суми.

Укладання договору страхування. Договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності укладається на основі заяви страхувальника. Він набирає чинності з моменту, зазначеного у страховому полісі, але не раніше внесення страхувальником страхового платежу на користь страховика, що посвідчується відповідними документами. Після сплати страхового платежу страхувальник одержує від страховика страховий поліс, який є договором (письмовою угодою) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Моторне (транспортне) страхове бюро України та його функції

Моторне (транспортне) страхове бюро – юридична особа, яка створена згідно з чинним законодавством, є неприбутковою організацією, діє на основі свого Статуту, погодженого з органом нагляду за страховою діяльністю і затвердженого в установленому законодавством порядку.

Згідно з Законом "Про страхування" страховики, яким дозволено займатися страхуванням відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам, зобов’язані створити МТСБУ, яке утримується за рахунок коштів страховиків. МТСБУ – єдине об’єднання страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.

На бюро покладено три важливі функції.

– по-перше, врегулювання претензій з боку інших країн.

– по-друге, виконання обов’язків перед третіми особами на внутрішньому ринку.

– в-третіх, на бюро покладено функцію створення і використання централізованих резервних фондів, які забезпечують фінансову стійкість у цілому системи обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

Здійснювати обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів мають право тільки повні його члени.

Для набуття статусу асоційованого члена МТСБУ страховик зобов’язаний:

– отримати ліцензію на здійснення страхування цивільно-правової відповідальності;

– сплатити до фонду захисту потерпілих гарантій внесок у сумі не меншій за еквівалент 100 тис. евро.

Для набуття статусу повного члена МТСБУ страховик зобов’язаний:

– бути асоційованим членом МТСБУ;

– здійснити гарантований внесок на умовах, визначених у міжнародній системі автомобільного страхування "Зелена картка".