- •1. Поняття та предмет земельного права
- •2. Методи регулювання у земельному праві
- •4. Співвідношення земельного права із суміжними галузями права.
- •6.Система сучасного земельного права.
- •7.Виникнення та існування земельного права на сучасній території України.
- •8.Впровадження реформаторських заходів на українських землях т їх вплив на перетворення земельних відносин.
- •9. Розвиток земельного законодавства і права в Україні після 1917 року.
- •10.Сучасний період розвитку земельного законодавства і права в Україні.
- •11.Поняття і класифікація джерел земельного права.
- •12.Конституційні основи земельного права і їх значення для розвитку земельного законодавства.
- •13.Міжнародні конвенції, багатосторонні міждержавні угоди і двосторонні договори як джерела земельного права.
- •14.Закони України як основні джерела земельного права.
- •16.Нормативні акти місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.
- •17.Поняття та види земельних правовідносин.
- •18.Суб'єкти, об'єкти та зміст земельних правовідносин.
- •19.Підстави виникнення, зміни та припинення земельних правовідносин.
- •20.Поняття та основні ознаки права земельної власності.
- •21. Земля як об'єкт права власності на землю.
- •22 Суб'єкти права власності на землю.
- •23. Право приватної власності на землю.
- •24.Право комунальної власності на землю.
- •25.Право державної власності на землю.
- •26.Право власності на землю іноземних громадян, іноземних юридичних осіб та іноземних держав.
- •27.Право спільної часткової та спільної сумісної власності на земельну ділянку та особливості їх здійснення.
- •28.Зміст права власності на землю.
- •29.Поняття, особливості та принципи права землекористування.
- •30.Право постійного землекористування.
- •31.Право орендного землекористування. Умови та порядок укладення договору оренди земельної ділянки.
- •33.Права та обов'язки землекористувачів та межі їх належного здійснення.
- •35.Поняття і зміст добросусідства в земельному праві.
- •36. Поняття і зміст добросусідства в земельному праві.
- •Глава 17
- •37. Поняття і види обмежень прав на землю у публічно-правових та приватноправових відносинах
- •Глава 18
- •38. Правовий режим зон, що підлягають спеціальній охороні як вид обмеження прав на землю
- •39. Основні підстави й умови набуття прав на землю громадянами та юридичними особами
- •40. Особливості набуття прав на землю територіальними громадами і державою за чинними земельно-правовими нормами.
- •41. Умови і порядок придбання та передачі земельних ділянок громадянам.
- •42. Умови і порядок передачі земельних ділянок юридичним особам у постійне користування та в оренду.
- •43. Виникнення, посвідчення і реєстрація прав на земельні ділянки та їх юридичне значення.
- •44. Поняття та особливості цивільно-правового обігу земельних ділянок.
- •45. Види та зміст цивільно-правових договорів щодо земель ділянок.
- •46. Правове регулювання договору купівлі-продажу земель ділянки.
- •47. Умови та порядок продажу земельних ділянок на конкурент засадах.
- •48Правове регулювання договорів міни та дарування земель ділянок.
- •49Правове регулювання застави земельних ділянок.
- •51.Загальні підстави припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою.
- •52.Способи і порядок припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою.
- •53.Особливості застосування спеціальних підстав припинення права власності на землю.
- •54.Умови припинення права постійного землекористування.
- •55.Порядок погодження вилучення та викупу земельних ділянок.
- •56.Загальна характеристика гарантій прав на землю.
- •58. Правове забезпечення відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. (це 59)
- •59.Умови та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
- •60. Причини виникнення, основні види та правові засади вирішення земельних спорів.
- •61. Органи, що вирішують земельні спори, порядок їх розгляду та вирішення.
- •63. Система органів управління у галузі використання та охорони земельних ресурсів.
- •64. Повноваження органів загального державного управління в галузі використання та охорони земельних ресурсів.
- •65. Повноваження органів спеціального державного управління в галузі використання та охорони земельних ресурсів.
- •66.Повноваження органів виконавчої влади особливої компетенції в галузі використання та охорони земельних ресурсів.
- •67.Умови та порядок встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень.
- •68.Планування використання і охорони земельних ресурсів: загальнодержавні та регіональні програми використання і охорони земель.
- •69.Правові засади районування земель.
- •70.Правові засади зонування земель.
- •71. Поняття і зміст землеустрою.
- •73.Державний земельний кадастр та значення його ведення.
- •74.Складові частини державного земельного кадастру.
- •75. Державний контроль за використанням і охороною земель.
- •76.Державні органи із здійснення контролю за використанням і охороною земель та їх основні функції.
- •77.Самоврядний та громадський контроль за використанням і охороною земель.
- •78.Моніторинг земельних ресурсів та його значення.
- •80. Особливості правової охорони земель при здійсненні господарської діяльності.
- •81. Правова охорона ґрунтів: стандартизація та нормування в галузі охорони ґрунтів; відтворення родючості ґрунтів та рекультивація порушених земель.
- •82. Правовий режим екологічно уражених земель.
- •83. Правові вимоги щодо консервації деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель.
- •84. Правова характеристика змісту економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
- •85.Правові засади проведення оцінки земель.
- •86.Правові засади плати за землю: вплив плати за землю на раціональне використання та ефективну охорону земельних ресурсів.
- •87. Пільги щодо плати за землю та умови і порядок їх застосування.
- •89. Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
- •90. Склад земельного правопорушення як підстави юридичної відповідальності.
- •91.Кримінальна та адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •93. Можливості застосування дисциплінарної (д)та матеріальної(м) відповідальності за правопорушення у земельних відносинах.
- •94,Визначення та застосування спеціального виду юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства.
- •95. Поняття і склад земель сільськогосподарського призначення.
- •96. Землі сільськогосподарського призначення як об'єкт правового регулювання.
- •97. Суб'єктний склад власників та користувачів земель сільськогосподарського призначення.
- •98. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення.
- •99. Права та обов'язки сільськогосподарських землекористувачів.
- •100. Поняття та склад земель житлової та громадської забудови.
- •101. Правове регулювання використання земель житлової та громадської забудови: умови ы порядок надання і вилучення земель у містах та інших населених пунктах.
- •102. Правові вимоги щодо використання земельних ділянок для індивідуального жилого, господарського і гаражного будівництва.
- •103. Використання земельних ділянок для кооперативного житлового і гаражного будівництва.
- •105. Поняття та склад земель природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
- •106.Правовий режим земель природно-заповідного фонду.
- •107. Правовий режим земель водно- болотних угідь міжнародного значення.
- •110. Особливості надання земель оздоровчого призначення.
- •112. Правовий режим округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони земель оздоровчого призначення.
- •113.Поняття і склад земель рекреаційного призначення.
- •116/ Особливості правового режиму земель рекреаційного призначення у межах населених пунктів.
- •118. Поняття і склад земель історико-культурного призначення.
- •119/Правовий режим земель історико-культурного призначення.
- •120. Спеціальні правові режими земель історико-культурного призначення.
- •122.Поняття і характеристика правового режиму земель лісогосподарського призначення.
- •123. Умови і порядок надання земель лісогосподарського призначення та зміна їх цільового призначення.
- •124.Правове регулювання використання земель лісогосподарського призначення.
- •125.Особливості загального і спеціального використання лісових ресурсів на землях лісогосподарського призначення.
- •126. Поняття, склад та характеристика правового режиму земель водного фонду.
- •127.Правове регулювання використання земель водного фонду.
- •128.Особливості правового режиму прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів.
- •129. Правовий режим територій і зон санітарної охорони водних об'єктів.
- •130. Загальна характеристика правового режиму земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
- •131. Правовий режим земель промислових підприємств: порядок надання та вилучення земель, умови використання промислових земельних ділянок.
- •132.Правовий режим земель транспорту:Правова регламентація транспортного землекористування в залежності від видів транспорту
- •134.Правовий режим земель енергетичної системи та електрозв’язку.
38. Правовий режим зон, що підлягають спеціальній охороні як вид обмеження прав на землю
Обмеження щодо використання земельних ділянок настає також у зв’язку з виділенням на даних земельних ділянках охоронних зон, зон санітарної охорони, зон особливого режиму використання земель, санітарно захисних зон тощо. Охоронна зона – це територія з особливим режимом використання земель і природокористування, яка виділяється навколо особливо цінних природних об’єктів, водних об’єктів, об’єктів історичної і культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій з метою їхньої охорони і захисту від антропогенних впливів, а також уздовж ліній зв’язку, ліній електропередачі, магістральних трубопроводів, земель транспорту, навколо об’єктів промисловості, для забезпечення належних умов експлуатації, запобігання випадкам можливого ушкодження. Зона санітарної охорони – це територія з особливим режимом використання земель, що прилягає до підземних та відкритих джерел водопостачання, водозабірних та водоочисних споруд, водоводів, об’єктів оздоровчого призначення, на які поширюються обмеження щодо використання земель з метою забезпечення їхньої санітарно-епідеміологічної надійності. Режим використання земель у санітарних зонах встановлюється спеціально уповноваженими органами виконавчої влади з питань екології, природних та земельних ресурсів, з питань охорони здоров’я, водного господарства та геології. Зони особливого режиму використання земель – це території, що прилягають до військових об’єктів Міністерства оборони та інших військових формувань, призначених для забезпечення безпеки, збереження озброєння, військової техніки та іншого військового майна, а також захисту населення, господарських об’єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, що можуть виникнути на цих об’єктах унаслідок аварій, стихійного лиха і пожеж. Режим використання земель у зонах особливого використання земель встановлюється спеціально уповноваженими органами виконавчої влади з питань екології, природних та земельних ресурсів. Санітарно-захисна зона – це територія з регульованим режимом використання земель, що відокремлює від житлової забудови об’єкти, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищення рівня шуму, вібрації, ультразвуку, електромагнітних хвиль, радіочастот, електричних полів, іонізуючих випромінювань. Режим використання земель у санітарно-захисних зонах встановлюється спеціально уповноваженими органами виконавчої влади з питань екології, природних та земельних ресурсів, а також санітарного нагляду.
39. Основні підстави й умови набуття прав на землю громадянами та юридичними особами
(Розділ 4, глава 19 ЗКУ).
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених ЗК (Земельний кодекс України). Набуття права на землю громадянами та юридичним особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадянам провадиться у разі: приватизації земельних ділянок , які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗК. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ЗК, провадиться один раз по кожному виду використання. Громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених ЗК. До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будинку або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Відповідно до ст. 121 (Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам) ЗК громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарства. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній за цими підприємствами. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара; для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара; для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара; для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара; для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара. Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).