- •1. Поняття та предмет земельного права
- •2. Методи регулювання у земельному праві
- •4. Співвідношення земельного права із суміжними галузями права.
- •6.Система сучасного земельного права.
- •7.Виникнення та існування земельного права на сучасній території України.
- •8.Впровадження реформаторських заходів на українських землях т їх вплив на перетворення земельних відносин.
- •9. Розвиток земельного законодавства і права в Україні після 1917 року.
- •10.Сучасний період розвитку земельного законодавства і права в Україні.
- •11.Поняття і класифікація джерел земельного права.
- •12.Конституційні основи земельного права і їх значення для розвитку земельного законодавства.
- •13.Міжнародні конвенції, багатосторонні міждержавні угоди і двосторонні договори як джерела земельного права.
- •14.Закони України як основні джерела земельного права.
- •16.Нормативні акти місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.
- •17.Поняття та види земельних правовідносин.
- •18.Суб'єкти, об'єкти та зміст земельних правовідносин.
- •19.Підстави виникнення, зміни та припинення земельних правовідносин.
- •20.Поняття та основні ознаки права земельної власності.
- •21. Земля як об'єкт права власності на землю.
- •22 Суб'єкти права власності на землю.
- •23. Право приватної власності на землю.
- •24.Право комунальної власності на землю.
- •25.Право державної власності на землю.
- •26.Право власності на землю іноземних громадян, іноземних юридичних осіб та іноземних держав.
- •27.Право спільної часткової та спільної сумісної власності на земельну ділянку та особливості їх здійснення.
- •28.Зміст права власності на землю.
- •29.Поняття, особливості та принципи права землекористування.
- •30.Право постійного землекористування.
- •31.Право орендного землекористування. Умови та порядок укладення договору оренди земельної ділянки.
- •33.Права та обов'язки землекористувачів та межі їх належного здійснення.
- •35.Поняття і зміст добросусідства в земельному праві.
- •36. Поняття і зміст добросусідства в земельному праві.
- •Глава 17
- •37. Поняття і види обмежень прав на землю у публічно-правових та приватноправових відносинах
- •Глава 18
- •38. Правовий режим зон, що підлягають спеціальній охороні як вид обмеження прав на землю
- •39. Основні підстави й умови набуття прав на землю громадянами та юридичними особами
- •40. Особливості набуття прав на землю територіальними громадами і державою за чинними земельно-правовими нормами.
- •41. Умови і порядок придбання та передачі земельних ділянок громадянам.
- •42. Умови і порядок передачі земельних ділянок юридичним особам у постійне користування та в оренду.
- •43. Виникнення, посвідчення і реєстрація прав на земельні ділянки та їх юридичне значення.
- •44. Поняття та особливості цивільно-правового обігу земельних ділянок.
- •45. Види та зміст цивільно-правових договорів щодо земель ділянок.
- •46. Правове регулювання договору купівлі-продажу земель ділянки.
- •47. Умови та порядок продажу земельних ділянок на конкурент засадах.
- •48Правове регулювання договорів міни та дарування земель ділянок.
- •49Правове регулювання застави земельних ділянок.
- •51.Загальні підстави припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою.
- •52.Способи і порядок припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою.
- •53.Особливості застосування спеціальних підстав припинення права власності на землю.
- •54.Умови припинення права постійного землекористування.
- •55.Порядок погодження вилучення та викупу земельних ділянок.
- •56.Загальна характеристика гарантій прав на землю.
- •58. Правове забезпечення відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. (це 59)
- •59.Умови та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
- •60. Причини виникнення, основні види та правові засади вирішення земельних спорів.
- •61. Органи, що вирішують земельні спори, порядок їх розгляду та вирішення.
- •63. Система органів управління у галузі використання та охорони земельних ресурсів.
- •64. Повноваження органів загального державного управління в галузі використання та охорони земельних ресурсів.
- •65. Повноваження органів спеціального державного управління в галузі використання та охорони земельних ресурсів.
- •66.Повноваження органів виконавчої влади особливої компетенції в галузі використання та охорони земельних ресурсів.
- •67.Умови та порядок встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень.
- •68.Планування використання і охорони земельних ресурсів: загальнодержавні та регіональні програми використання і охорони земель.
- •69.Правові засади районування земель.
- •70.Правові засади зонування земель.
- •71. Поняття і зміст землеустрою.
- •73.Державний земельний кадастр та значення його ведення.
- •74.Складові частини державного земельного кадастру.
- •75. Державний контроль за використанням і охороною земель.
- •76.Державні органи із здійснення контролю за використанням і охороною земель та їх основні функції.
- •77.Самоврядний та громадський контроль за використанням і охороною земель.
- •78.Моніторинг земельних ресурсів та його значення.
- •80. Особливості правової охорони земель при здійсненні господарської діяльності.
- •81. Правова охорона ґрунтів: стандартизація та нормування в галузі охорони ґрунтів; відтворення родючості ґрунтів та рекультивація порушених земель.
- •82. Правовий режим екологічно уражених земель.
- •83. Правові вимоги щодо консервації деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель.
- •84. Правова характеристика змісту економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
- •85.Правові засади проведення оцінки земель.
- •86.Правові засади плати за землю: вплив плати за землю на раціональне використання та ефективну охорону земельних ресурсів.
- •87. Пільги щодо плати за землю та умови і порядок їх застосування.
- •89. Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
- •90. Склад земельного правопорушення як підстави юридичної відповідальності.
- •91.Кримінальна та адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •93. Можливості застосування дисциплінарної (д)та матеріальної(м) відповідальності за правопорушення у земельних відносинах.
- •94,Визначення та застосування спеціального виду юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства.
- •95. Поняття і склад земель сільськогосподарського призначення.
- •96. Землі сільськогосподарського призначення як об'єкт правового регулювання.
- •97. Суб'єктний склад власників та користувачів земель сільськогосподарського призначення.
- •98. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення.
- •99. Права та обов'язки сільськогосподарських землекористувачів.
- •100. Поняття та склад земель житлової та громадської забудови.
- •101. Правове регулювання використання земель житлової та громадської забудови: умови ы порядок надання і вилучення земель у містах та інших населених пунктах.
- •102. Правові вимоги щодо використання земельних ділянок для індивідуального жилого, господарського і гаражного будівництва.
- •103. Використання земельних ділянок для кооперативного житлового і гаражного будівництва.
- •105. Поняття та склад земель природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
- •106.Правовий режим земель природно-заповідного фонду.
- •107. Правовий режим земель водно- болотних угідь міжнародного значення.
- •110. Особливості надання земель оздоровчого призначення.
- •112. Правовий режим округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони земель оздоровчого призначення.
- •113.Поняття і склад земель рекреаційного призначення.
- •116/ Особливості правового режиму земель рекреаційного призначення у межах населених пунктів.
- •118. Поняття і склад земель історико-культурного призначення.
- •119/Правовий режим земель історико-культурного призначення.
- •120. Спеціальні правові режими земель історико-культурного призначення.
- •122.Поняття і характеристика правового режиму земель лісогосподарського призначення.
- •123. Умови і порядок надання земель лісогосподарського призначення та зміна їх цільового призначення.
- •124.Правове регулювання використання земель лісогосподарського призначення.
- •125.Особливості загального і спеціального використання лісових ресурсів на землях лісогосподарського призначення.
- •126. Поняття, склад та характеристика правового режиму земель водного фонду.
- •127.Правове регулювання використання земель водного фонду.
- •128.Особливості правового режиму прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів.
- •129. Правовий режим територій і зон санітарної охорони водних об'єктів.
- •130. Загальна характеристика правового режиму земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
- •131. Правовий режим земель промислових підприємств: порядок надання та вилучення земель, умови використання промислових земельних ділянок.
- •132.Правовий режим земель транспорту:Правова регламентація транспортного землекористування в залежності від видів транспорту
- •134.Правовий режим земель енергетичної системи та електрозв’язку.
118. Поняття і склад земель історико-культурного призначення.
Поняття земель історико-культурного призначення наводиться у ст. 53 Земельного кодексу шляхом перелічення їхнього складу: до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані:
а) історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, меморіальні парки, меморіальні (цивільні та військові) цвинтарі, могили, історичні або меморіальні садиби, будинки, споруди і пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями;
б) городища, кургани, давні поховання, пам'ятні скульптури та мегаліти, наскельні зображення, поля давніх битв, залишки фортець, військових таборів, поселень і стоянок, ділянки історичного культурного шару укріплень, виробництв, каналів, шляхів;
в) архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, залишки стародавнього планування і забудови міст і інших населених пунктів, споруди цивільної, промислової, військової, культової архітектури, народного зодчества, садово-паркові комплекси, фонова забудова.
119/Правовий режим земель історико-культурного призначення.
Україна є учасницею Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини, Конвенції про охорону підводної культурної. ЗУ „Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей”, "Про охорону культурної спадщини" „Про охорону археологічної спадщини” Об'єктом культурної спадщини Закон визнає місце, споруду, комплекс (ансамбль), їх частини, пов'язані з ними території чи водні об'єкти, інші природні, природні упорядковані чи створені людиною об'єкти, незалежно від стану схоронності, що донесли до нашого часу цінність з антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, наукової та ін. точки зору, і зберегли свою автентичність. Об'єкти культурної спадщини поділяються за типом на: а) споруди; б) комплекси споруд; в) визначні пам'ятки (природні чи окультурені природні ландшафти).Для переведення земель до категорії земель історико-культурного призначення необхідні певні правові: а) внесення історико-культурних об'єктів до Державного реєстру нерухомих пам’яток України; б) встановлення охоронних зон історико-культурних об'єктів; в) встановлення режиму заповідної охорони історико-культурних об'єктів; г) встановлення правового режиму охоронюваної археологічної території; ґ) встановлення правового режиму історичного ареалу населеного пункту,
землі історико-культурного призначення – це землі, призначені для розміщення, використання і забезпечення правового режиму охорони історико-культурних об'єктів, включених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, а також для забезпечення режиму охоронюваних археологічних територій і історичних ареалів населених пунктів.Специфікою правового режиму земель історико-культурного призначення є те, що це, мабуть, єдина категорія земель, що має пріоритетний правовий режим стосовно інших категорій земельного фонду. У разі настання одного з перелічених вище правових фактів, землі, до якої б категорії вони не належали, підлягають переведенню до категорії земель історико-культурного призначення. Вказівка на це міститься у ст. 34 Закону „Про охорону культурної спадщини