- •Предмет історії економіки та екон думки.
- •Методи наукових економічних досліджень.
- •3. Періодизація історії економіки та економ думки.
- •Характеристика господарського розвитку за первісної доби.
- •Особливості східного рабства.
- •8. Античний Рим: економічні причини розквіту й занепаду
- •10. Загальна характеристика господарства Європи в V- XV ст.
- •11. Особливості розвитку сільського господарства. Агрокультура і сільськогосподарська техніка 5-15ст.
- •12. Розвиток ремесел і міст у Середньовіччі
- •15. Основні аспекти розвитку господарства країн Західної Європи (16-17ст)
- •16. Особливості економічного розвитку країн Центральної, Південно-Східної, і Східної Європи(16-17ст)
- •17. Меркантилізм та його історичне значення
- •18. Суть промислового перевороту
- •19. Характеристика промислового перевороту у провідних країнах світу. Особливості промислового розвитку
- •20. Особливості промислового розвитку (17-19ст)
- •21. Класична школа політичної економії
- •22. Еволюція класичної політичної економії в першій половині 19ст.
- •23. Формування соціалістичних ідей
- •24. Основний зміст процесу індустріалізації
- •25. Аграрний розвиток провідних країн світу в період індустріалізації(19-20ст)
- •26. Формування світового ринку та перетворення сша у провідну індустріальну державу світу
- •27. Передумови виникнення та методологічні принципи маржиналізму й неокласичної теорії.
- •28.Формування і розвиток історичної школи.
- •29. Виникнення інституціоналізму і його розвиток на початку 20ст.
- •30. Промисловий переворот.
- •32. Суть індустріалізації в Україні.
- •33. Столипінська аграрна реформа, її прогресивне значення зрушення в сільському господарстві
- •34. Зародження і розвиток української кооперації.
- •35. Розвиток фінансово- кредитних відносин в Україні
- •36. Економічна думка в Україні (др. Пол. Хіх – поч. Хх ст.)
- •37. Подолання економічних наслідків першої світової війни.
- •38. Світова економічна криза («Велика Депресія») 1929-33 рр.
- •39. Історичні передумови виникнення і сутність кейнсіанства
- •41. Економіка країн світу в роки другої світової війни. Економічні наслідки другої світової війни
- •43. Індустріалізація сільського господарства
- •44. Основні форми і напрями розвитку міжнародних економічних відносин
- •45. Економічні концепції монетаристів
- •46. Теорії «економіки пропозиції» та «раціональних очікувань»
- •48. Неокейнсіанство та посткейнсіанство.
- •49. Динаміка світового господарського розвитку другої половини хх - початку ххі ст.
- •50. Економічний розвиток країн, що розвиваються. Основні риси стратегії їхніх економічних програм
- •51. Характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин
3. Періодизація історії економіки та економ думки.
Підходи до періодизації історії економіки та економічної думки:
1) Л.І. Мечников в основу періодизації поклав географічний фактор (водні шляхи сполучення).
2) Б.Гільдебранд в основу періодизації поклав історію грошей.
3) Є. Хентінгтон – в основу періодизації поклав клімат.
4) А.Тойнбі - в основу періодизації поклав культуру, релігію тощо.
5) Формаційний підхід (К. Маркс), розвинутий марксистсько-ленінською теорією. В його основу покладена ідея виникнення, розвитку і зміни засобів виробництва, форм власності на засоби виробництва.
6) Загальноцивілізаційний підхід.
У 60-х роках 20 ст. набули популярність теорії „індустріального суспільства" (французького соціолога Р.Арона) і „стадій економічного розвитку" (американського соціолога У.Ростоу). Ці теорії дістали розвиток у теорії про постіндустріальне суспільство. Її представниками є Д.Белл, Г.Кан, З.Бжезінський (США), Ж.Серван-Шренбер і А.Турен (Франція). В основу цієї теорії, що ділить всесвітню історію на доіндустріальне (аграрне), індустріальне і постіндустріальне суспільство, покладено рівень розвитку виробництва, а також галузевий і професійний поділ праці.
Антуан де Монкретьєн (1575—1621) у 1615 р. опублікував працю «Закони суспільного господарства (Трактат політичної економії)»,
Томас Ман (1571—1641), Дейвід Юм (1711—1776) — видатний філософ XVIII ст., Уільям Петті (1623—1687) — фундатор трудової теорії вартості.
Фізіократи. Франсуа Кене (1694—1774) — перенесли питання про походження суспільного багатства зі сфери обігу у сферу виробництва.
Класичної політичної економії. Уільяма Петті, який уперше у 1662 р. вивів сентенцію, що джерелом будь-якого багатства є праця. Адама Сміта (1723—1790) і Давида Рікардо (1772—1823). Основним об’єктом дослідження цих економістів було виробництво як таке, незалежно від галузевих особливостей, а також розподіл благ. Давіда Рікардо (1772—1823). Істотним внеском Д. Рікардо в економічну науку було і пояснення процесів перенесення вартості засобів виробництва на готовий продукт.
Марксизм. К. Маркс (1818—1883) висунув положення, що предметом політекономії є виробничі відносини людей у їх взаємозв’язку з продуктивними силами.
Кейнсіанство. Джон Кейнс (1883—1946), опублікувавши 1936 р. працю «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей».
На відміну від багатьох своїх сучасників, Дж. М. Кейнс достатньо критично проаналізував капіталістичну економіку і дійшов до нестандартного на той час висновку, що вона далека від приписуваної їй гармонії.
Сучасні послідовники економічного лібералізму — неоліберали (американські вчені Л. Мізес та Ф. Хаєк) — виступають за мінімальне втручання держави в економіку, за надання максимальної свободи підприємцям і торговцям.
Монетаризм. Мілтон Фрідмен (1912 р. нар.) доводить, що «грошові імпульси», грошова емісія є головними регуляторами, які впливають на господарське життя.
Характеристика господарського розвитку за первісної доби.
Первісна доба була найтривалішою в історії людства. Людина з'явилась понад 3 млн. років тому.
Матеріальна культура первісного суспільства поділяється на кам'яний (палеоліт, мезоліт, неоліт), бронзовий і ранній залізний віки.
Найважливіші риси первісної доби:
перехід від привласнюючого до відтворюючого господарства;
існування роду як господарської одиниці.
ПАЛЕОЛІТ, або давній кам'яний вік (3 млн. - 10 тис. рр. до н.е.).
Характеристика етапу:
Протягом його знаряддя праці еволюціонували від палки і примітивних кам'яних знарядь до мікролітів (невеликих відщепів і пластин). Поширилось використання кістки і рогу. Кількість типів знарядь досягла 100.
Головні заняття - збиральництво, загінне полювання, рибальство. Людина навчилась видобувати вогонь.
З'явились постійні житла. Близько 35 тис. років тому відбулася "палеолітична революція", що дозволила первісним людям освоїти зроблені методи полювання на великих звірів (мамонтів, биків).
Другий період - період родового ладу, або варварства, тривав від 40-го тис. до V - IV тис. до н.е.
Рід - установлене коло кревних родичів по жіночій лінії (чоловічу й сьогодні відстежити досить складно, а тоді, було практично неможливо), які не можуть одружуватися між собою, але зв'язані спільною трудовою діяльністю.
Період родового ладу ділиться на матріархат (материнська родова громада) і патріархат (батьківська родова громада). Основою виробництв, відносин первісного суспільства була суспільна власність на засоби виробництва, що існувала в нерозвиненому виді.
Величезне значення для розвитку продуктивних сил мало зародження землеробства й тваринництва, що привело до виникнення суспільств, поділу праці. Першим великим суспільним поділом праці було виділення вівчарських племен.
МЕЗОЛІТ або середній кам'яний вік (10-8 тис. рр. до н.е.).
Характеристика етапу:
Поряд із збиральництвом і полюванням існувало рибальство вудкою.
Здійснені перші спроби приручити диких тварин.
Виник водний транспорт.
Характерний високий рівень виготовлення мікролітів. З'явилися макроліти - кам'яні знаряддя для обробки дерева, зокрема сокири.
Накопичено значні обсяги інформації, знань з метеорології та медицини; всередині рас виділилися гілки і почався процес формування народів.
Відмінність у темпах і характері господарського розвитку окремих людських спільнот посилювалася.
НЕОЛІТ АБО НОВИЙ КАМ'ЯНИЙ ВІК (8-4 тис. рр. до н.е.).
Характеристика етапу:
Розвивалося общинне ремесло, розводили велику й дрібну худобу, використовували перший штучний матеріал - кераміку, зародилося прядіння і ткацтво, з'явився ткацький верстат.
Виник наземний транспорт (лижі, віз, сани, волокуша).
Остаточно завершилося формування техніки обробки каменю.
Розвитку продуктивності праці сприяли перший (землеробство і скотарство) і другий (виокремлення ремесла із сільського господарства) суспільні поділи праці.
Це сприяло індивідуалізації праці, виникненню і розвитку приватної власності. Ці переходи в історико-економічній літературі прийнято називати неолітичною революцією.
Неолітична революція – процес переходу від привласнюючих форм господарювання до відтворюючих.
З неолітичної революції почалася стадія варварства. Множилися культурні злаки, землеробство стало основним заняттям, з'явився поділ праці, кам'яні й дерев'яні будівлі.
Община - поселення членів одного роду, згодом - різних пологів, стала головною соціальною структурною одиницею.
Держава - це частина суспільства, що має владу, силою й авторитетом, необхідними для розподілу ресурсів і засобів, що підтримують соціальну систему.
Бронзовий вік (3-2 тис. рр. до н.е.).
Характеристика етапу:
Ііснування відтворюючого господарства.
Швидкий розвиток тваринництва і орного землеробства, виділення скотарських племен.
Високий рівень громадського ремесла. Виникли місцеві центри металургії та обробки бронзи. Обмін набув постійного й регіонального характеру.
Залізний вік (2-1 тис. рр. до н.е.).
Характеристика етапу:
Основні ремісничі професії: ковалі, зброярі, гончарі, будівельники.
У багатьох племен відбулося відділення ремесла від сільського господарства.
З ростом продуктивності праці виникло товарне виробництво безпосередньо для обміну, і розширилася міжплемінна торгівля. Це порушило замкнутість родових колективів, сприяло зміцненню приватної власності й влади родоплемінної аристократії, поглиблювало майнове розшарування між членами громади.
У результаті частих військових зіткнень виникли укріплені поселення - городища, що стали центрами ремісничого виробництва й обміну, а найважливіші з них - і політичними центрами.
У нових історичних умовах утворилися великі союзи племен, що зіграли значну роль у формуванні народностей. На території багатьох країн у період залізного віку відбулося остаточне розкладання первіснообщинного ладу, формувалося класове суспільство, виникали держави.