- •Предмет історії економіки та екон думки.
- •Методи наукових економічних досліджень.
- •3. Періодизація історії економіки та економ думки.
- •Характеристика господарського розвитку за первісної доби.
- •Особливості східного рабства.
- •8. Античний Рим: економічні причини розквіту й занепаду
- •10. Загальна характеристика господарства Європи в V- XV ст.
- •11. Особливості розвитку сільського господарства. Агрокультура і сільськогосподарська техніка 5-15ст.
- •12. Розвиток ремесел і міст у Середньовіччі
- •15. Основні аспекти розвитку господарства країн Західної Європи (16-17ст)
- •16. Особливості економічного розвитку країн Центральної, Південно-Східної, і Східної Європи(16-17ст)
- •17. Меркантилізм та його історичне значення
- •18. Суть промислового перевороту
- •19. Характеристика промислового перевороту у провідних країнах світу. Особливості промислового розвитку
- •20. Особливості промислового розвитку (17-19ст)
- •21. Класична школа політичної економії
- •22. Еволюція класичної політичної економії в першій половині 19ст.
- •23. Формування соціалістичних ідей
- •24. Основний зміст процесу індустріалізації
- •25. Аграрний розвиток провідних країн світу в період індустріалізації(19-20ст)
- •26. Формування світового ринку та перетворення сша у провідну індустріальну державу світу
- •27. Передумови виникнення та методологічні принципи маржиналізму й неокласичної теорії.
- •28.Формування і розвиток історичної школи.
- •29. Виникнення інституціоналізму і його розвиток на початку 20ст.
- •30. Промисловий переворот.
- •32. Суть індустріалізації в Україні.
- •33. Столипінська аграрна реформа, її прогресивне значення зрушення в сільському господарстві
- •34. Зародження і розвиток української кооперації.
- •35. Розвиток фінансово- кредитних відносин в Україні
- •36. Економічна думка в Україні (др. Пол. Хіх – поч. Хх ст.)
- •37. Подолання економічних наслідків першої світової війни.
- •38. Світова економічна криза («Велика Депресія») 1929-33 рр.
- •39. Історичні передумови виникнення і сутність кейнсіанства
- •41. Економіка країн світу в роки другої світової війни. Економічні наслідки другої світової війни
- •43. Індустріалізація сільського господарства
- •44. Основні форми і напрями розвитку міжнародних економічних відносин
- •45. Економічні концепції монетаристів
- •46. Теорії «економіки пропозиції» та «раціональних очікувань»
- •48. Неокейнсіанство та посткейнсіанство.
- •49. Динаміка світового господарського розвитку другої половини хх - початку ххі ст.
- •50. Економічний розвиток країн, що розвиваються. Основні риси стратегії їхніх економічних програм
- •51. Характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин
16. Особливості економічного розвитку країн Центральної, Південно-Східної, і Східної Європи(16-17ст)
17. Меркантилізм та його історичне значення
Меркантилізм - це навчання, що засноване на думці, що багатство складається у володінні грошима і їхнім нагромадженням. Раніше грошима були золото й срібло, тому меркантилісти вважали, що чим більше золота "приходить" у країну й менше "іде" із країни, тим країна багатше.
Зародження меркантилізму дало певний поштовх для зміни ідеалу. На думку меркантилістів, купці - це головні люди в державі, а сама головна галузь - зовнішня торгівля. Воїни вже стали втрачати статус лідерів в очах суспільства в цілому, тепер ідеалом став швидко багатіє, а отже, заповзятливий купець.
Меркантилісти вважали, що треба розвивати свою промисловість, але не для себе, а для перепродажу зроблених товарів за кордон.
Вони пропонували обмежити імпорт (ввіз через кордон), заборонити вивозити дорогоцінні метали, стимулювати експорт.
Французький і англійський меркантилізм. Здавалося б, Англія й Франція - дві практично рівною мірою розвинені європейські країни того часу, але меркантилізм у кожній з них мав свої особливості. Можливо, на це вплинув навіть розвиток культури в цілому. Розвиток меркантилізму, що йде різними шляхами, у свою чергу привело до формування різних культурних традицій.
Англія намагалася підтримувати "свого" виробника. Наприклад, були дні, коли заборонялося їсти м'ясо, тому всі купували рибу, а через сто років було дозволено ховати лише у вовняному платті.
Вільям Стафорд (1554 - 1612) - один з великих представників раннього англійського меркантилізму.
Томас Ман (Мэн) (1571 - 1641) - найбільший представник пізнього англійського меркантилізму,
Можна виділити наступні особливості англійського меркантилізму:
1) англійська економічна думка починає посідати перше місце в Європі;
2) з'являються передумови для реалізації політики фритредерства;
3) ринкові відносини Англії з іншими країнами складаються дуже гармонійно, причому ця гармонія досягається у всіх сферах (торгівлі, сільському господарстві, промисловості).
Антуан де Монкретьєн (1575 - 1622) - представник пізнього французького меркантилізму.
Жан Батист Кольбер (1619 - 1683) - представник французького меркантилізму, суперінтендант за фінансовими питаннями.
До особливостей французького меркантилізму можна віднести наступне:
1) з'явився новий специфічний напрямок у розвитку економічної думки – фізіократія. Її представники головним ресурсом уважали те, що робить сільське господарство;
2) Думки про те, що вільна торгівля не потрібна, тому що товари виробляються тільки для внутрішнього ринку, що у свою чергу стримує розвиток економіки (Кольбер).
18. Суть промислового перевороту
Історичні передумови розвитку крупної машинної індустрії сформовані мануфактурною формою виробництва.
Початок цього процесу ґрунтується на змінах у засобах праці в 70‑80рр. 18 ст.: 1) винайдено механічну прядку "Дженні" Дж.Харгвісоном; 2) використання мюль-машини С.Кромптона; 3) запатентовано зразок механічного ткацького станку 1785р.; 4) перша механічна фабрика у Великобританії, 1801р.;
Промисловий переворот - це перехід від мануфактури з її ручною працею до великого машинного фабрично-заводського виробництва.
Завершення промислового перевороту знаменувало остаточну перемогу індустріальної цивілізації над аграрною.
Як світовий процес промисловий переворот визначався загальними законами і одночасно мав особливості в кожній країні. Першою його здійснила Великобританія в кінці XVIII - середині XIX ст. Економічне життя країни визначав єдиний національний ринок, що стимулював розвиток промисловості, сільського господарства. Мануфактурний процес досяг високого рівня спеціалізації, удосконалилися знаряддя праці. З'явилися спеціалізовані мануфактури для виробництва знарядь праці. Однак мануфактура ґрунтувалася на технічній базі ремесла й ручній праці.
Значні кошти вкладались у промисловість. Вони забезпечували застосування винаходів, їх швидке поширення.
Промисловий переворот, що почався в останній третині XVIII ст. і завершився в 60-80-х роках ХІХ ст., охопив Великобританію, США, Німеччину, Францію, інші європейські країни. Було сформовано аграрно-промислове господарство, створено економічні передумови для утвердження індустріальної цивілізації.
Важливим підсумком промислового перевороту було створення національних фінансово-кредитних систем, що забезпечували потреби індустріального розвитку.