3. Охарактеризуйте Палеоіндіанський період (XXV–VIII тисячоліття до н. Е.).Культури доколумбової Америки.

Відповідь: Палеоіндіанський період характеризується розвитком кам'яних знарядь праці від нуклеусів, скребачок, гостроконечників з односторонньою обробкою до оброблених з обох боків кременевих клинків з довершеною і ретельною віджимною ретушшю, які мають поздовжні вузькі жолобки вздовж обох поверхонь. Люди об'єднані в невеликі кочові групи з нестаціонарними (сезонними) стоянками. Займалися збиранням, полюванням спочатку на дрібних, а потім і великих тварин.

Питання від тебе (до 1-ої підгрупи):

9. Якою була версія про створення світу у шумерів та вавилонян?

Відповідь: Порівнюючи шумерську і вавілонську версії міфу про створення світу можна помітити основну рису, показову для обох версій: з первинного, нерозчленованого водного хаосу виділяється твердь, яка штучно поділяється на дві частини – небо і землю. Виділяються також повітряна і вогненна стихії. Далі народжуються (в шумерської версії) або створюються (в вавілонської версії) небесні світила, рослини, тварини і люди.

22.Якими були перші міфічні уявлення про богів?

Відповідь: Перші письмові пам'ятки японської культури містять численні міфи, легенди і сказання, що переплітаються з історичними переказами та описами реальних осіб і подій, а також інші цікаві і цінні відомості. Перша частина кожного з них, що висловлює історію "Століття богів", розповідає про те, як народжувався світ, як з'явилися перші божества, серед яких виробилася верховне божество - Небесна богиня Аматерасу. Ці боги породили "Країну островів", і врешті-решт один із нащадків богів, що став людиною, заснував Японське держава і під ім'ям Дзімму увійшов в його історію як перший імператора, який поклав початок династії Ямато. Ці міфи з хронік, культ Сонця в особі богині Аматерасу і культ предків лягли в основу японської національної релігії синтоїзм ("шлях богів").

43. Що є найбільш давньою пам’яткою живопису Індії?

Відповідь: Найбільш відомим пам'ятником древньоіндійського живопису є настінні розписи в печерах Аджанти. У цьому буддийському комплексі, що складається з 29 печер, живопис покриває стіни і стелі внутрішніх приміщень. Тут різноманітні сюжети з життя Будди, міфологічні теми, сцени із повсякденності, палацева тематика. Усі малюнки відмінно збереглися.

Рижикова Марія Архаїчний період – viіі - VI ст. До н.Е.

У цей період відбуваються зміни, що виявляються у виробленні етнічної самосвідомості та відчутті культурної ідентичності. З безлічі досі розрізнених племен почала виникати одна грецька народність зі своїм особливим психологічним складом, з однією, хоч і поділеною на кілька діалектів, мовою з хоч іще примітивною, але вже досить своєрідною культурою. Греція перейшла від варварства до цивілізації.

Етнічна самосвідомість знаходила свій вияв у різних формах суспільного життя. Культурними настановленнями, які пов'язували різні міста в одне ціле і об'єднували грецьку народність, були олімпійські ігри. Вони проходили в Олімпії на Пелопоннесі на честь Зевса Олімпійського. Тут стояв його храм з величезною статуєю батька богів. Олімпійські ігри проводились раз на чотири роки. Перша олімпіада відбулася в 776 р. до н.е. На час ігор, які тривали п'ять днів, війни припинялися, щоб дороги до Олімпії були безпечними. Олімпійські ігри ставали провісницями миру.

Крім загальногрецьких свят і олімпійських Ігор, важливу роль в об'єднанні греків відігравали оракули, під якими слід розуміти не окремих осіб, а цілі храми, що займались віщуванням майбутнього. Особливо прославився Дельфійський оракул. Головним святилищем оракула в Дельфах був храм Аполлона, збудований у VI ст. до н.е. За часів архаїки склалися основи давньогрецької етики та моралі. В їх основу було покладено дві протилежні тенденції: колективізм та агон (змагальність, боротьба), чуттєвого (діонісійського) і розумового (аполлонійського) початків.

Створення культурних цінностей було неможливим поза полісом, а агонічний характер став рушійною силою культурного процесу.

Зміни торкнулися релігійної сфери, що знайшло відображення у міфології - продукті колективної творчості багатьох поколінь. Релігійна свідомість греків, яка сформувалася в VIII-VII ст. до н.е., була не лише політеїстичною. Для неї характерний антропоморфізм (обожнення людини, уявлення про богів як про прекрасних людей - безсмертних і вічно молодих, одухотворення природи - надання природним явищам животворних рис). На світ богів переносяться основні риси соціальної структури суспільства, внаслідок чого виникає ціла ієрархія богів, напівбогів і героїв. Образ благородної людини, що бореться зі злом і перемагає, втілював улюблений герой греків – Геракл, який здійснив 12 подвигів. Створення пантеону грецьких богів відображено в "Теогонії" Гесіода.

У період архаїки відбувається перехід від релігійно-міфологічних уявлень про світ до його філософського осмислення.

Питання до тебе: