- •Пояснювальна записка
- •Орієнтовний тематичний план
- •1. Поняття, метод та система комерційного права
- •2. Господарське законодавство
- •3. Суб'єкти господарського права
- •4. Правове регулювання відносин власності
- •5. Господарський договір
- •Практичне заняття
- •6. Відповідальність у господарських правовідносинах
- •Практичне заняття
- •7. Правове регулювання банкрутства
- •Практичне заняття
- •8. Правові засади антимонопольного регулювання
- •9. Правове регулювання приватизації державного майна
- •Практичне заняття
- •10. Правове регулювання біржової діяльності
- •11. Правове регулювання цін та ціноутворення
- •12. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •Семінарське заняття
- •Тема 1. Теоретичні основи правового регулювання господарської діяльності
- •1. Поняття, предмет, методи і типи правового регулювання господарської діяльності
- •2. Механізм і стадії правового регулювання господарської діяльності
- •3. Роль держави у функціонуванні механізму правового регулювання суспільних відносин
- •4. Ефективність правового регулювання господарських відносин
- •5. Підприємництво як вид господарської діяльності
- •Тема 2 Суб'єкти господарювання
- •1. Загальні засади, поняття і види суб'єктів господарювання
- •2. Загальні умови створення і державної реєстрації суб'єктів господарювання
- •3. Припинення діяльності суб'єкта господарювання
- •4. Загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання
- •5. Підприємство: поняття, види і організаційні форми
- •5.1. Підприємство як організаційна форма господарювання
- •5.2. Види і організаційні форми підприємств
- •5.3. Організаційна структура та управління підприємством
- •5.4. Майно підприємства
- •5.5. Господарські відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями та громадянами і зовнішньоекономічна діяльність підприємства
- •5.6. Соціальна діяльність підприємства
- •5.7. Об'єднання підприємств
- •5.8. Облік і звітність підприємства
- •6. Державні та комунальні унітарні підприємства
- •6.1. Державні унітарні підприємства
- •6.2. Комунальні унітарні підприємства
- •7 Господарські товариства
- •7.1. Поняття і види господарських товариств
- •7.2. Правове становище акціонерних товариств
- •7.3. Установчі документи і порядок державної реєстрації господарського товариства
- •7.4. Майно і майнові відносини в господарських товариствах
- •7.5. Права і обов'язки учасників господарського товариства
- •7.6. Управління господарським товариством
- •7.7. Облік і звітність господарського товариства
- •7.8. Припинення діяльності господарського товариства
- •8. Підприємства колективної власності
- •8.1. Поняття і види підприємств колективної власності
- •8.2. Правові засади діяльності підприємств споживчої кооперації
- •9. Приватні підприємства та інші види підприємств
- •9.1. Правове становище приватних підприємств
- •9.2. Селянське (фермерське) господарство: поняття і правове становище
- •9.3. Правове положення орендного підприємства
- •9.4. Правове становище підприємств з іноземними інвестиціями
- •9.5. Правове становище іноземних підприємств
- •10. Об'єднання підприємств
- •10.1. Поняття і види об'єднань підприємств
- •10.2. Організаційно-правові форми об'єднань підприємств
- •10.3. Правовий статус підприємства — учасника об'єднання підприємств
- •10.4. Правове положення промислово-фінансових груп
- •10.5. Асоційовані підприємства. Холдингові компанії
- •11. Громадянин як суб'єкт господарювання. Особливості правового статусу інших суб'єктів господарювання
- •11.1. Громадянин у сфері господарювання
- •11.2. Особливості статусу іноземних суб'єктів господарювання
- •Тема 3 Майнова основа господарювання
- •1. Майно суб'єктів господарювання
- •1.1. Правовий режим майна суб'єктів господарювання
- •1.2. Майно і джерела його формування у сфері господарювання
- •1.3. Особливості правового режиму державного майна у сфері господарювання
- •1.4. Прибуток (дохід) суб'єкта господарювання
- •1.5. Підстави виникнення майнових прав і обов'язків. Майновий стан і облік майна суб'єкта господарювання
- •1.6. Приватизація державних та комунальних підприємств
- •2. Використання природних ресурсів у сфері господарювання
- •2.1. Правовий режим використання природних ресурсів у сфері господарювання
- •2.2. Права і обов'язки суб'єктів господарювання щодо використання природних ресурсів
- •3. Використання в господарській діяльності прав інтелектуальної власності
- •3.1. Загальні положення правового регулювання відносин щодо використання в господарській діяльності прав інтелектуальної власності
- •3.2. Правомочності суб'єктів господарювання щодо використання винаходу, корисної моделі та промислового зразка
- •3.3. Правомочності суб'єктів господарювання щодо використання торговельної марки
- •3.4. Правомочності суб'єктів господарювання щодо комерційного найменування
- •3.5. Правомочності суб'єктів господарювання щодо використання географічного зазначення
- •3.6. Правомочності суб'єктів господарювання щодо комерційної таємниці
- •4. Цінні папери в господарській діяльності
- •4.1. Цінні папери та їх види
- •4.2. Умови, порядок випуску і придбання цінних паперів суб'єктами господарювання
- •4.3. Державне регулювання ринку цінних паперів
- •5. Корпоративні права
- •5.1. Зміст корпоративних прав
- •5.2. Реалізація і оцінка корпоративних прав держави
- •6. Особливості управління господарською діяльністю в державному секторі економіки
- •Тема 4 - 5
- •1. Поняття та ознаки господарського договору
- •2. Укладання, зміна і розірвання господарських договорів
- •3. Визнання господарських договорів недійсними і неукладеними
- •4. Попередній договір
- •5. Виконання господарських договорів
- •6. Заходи забезпечення виконання господарських зобов'язань
- •6.1. Неустойка
- •6.2. Порука
- •6.3. Гарантія
- •6.4. Завдаток
- •6.5. Застава
- •6.6. Притримання
- •7. Відповідальність за порушення договірних зобов'язань
- •7.1. Відшкодування збитків
- •7.2. Штрафні санкції
- •7.3. Оперативно-господарські санкції
- •Тема 6. Правове регулювання біржової діяльності.
- •1. Поняття про біржову діяльність.
- •1.1 Біржова торгівля як основа біржової діяльності.
- •1.2 Функції біржі.
- •1.3 Види бірж.
- •2. Товарна біржа та принципи її діяльності.
- •2.1 Формування товарних ринків
- •2.2 Біржовий товар
- •2.3 Учасники біржової торгівлі
- •2.4 Біржові угоди та їх види.
- •2.5 Розрахунки й гарантії виконання біржових контрактів
- •2.6 Організація біржових торгів
- •2.7 Відповідальність за порушення правил біржової торгівлі та розгляд спорів
- •2.8 Правила поведінки членів біржі та учасників торгів
- •Тема 7. Зовнішньоекономічна діяльність
- •1. Поняття і види зовнішньоекономічної діяльності. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1. Поняття і види зовнішньоекономічної діяльності
- •1.2. Зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •1.3. Захист державою прав та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності
- •2. Іноземні інвестиції
- •2.1. Види і форми здійснення іноземних інвестицій
- •2.2. Правовий режим іноземних інвестицій
- •2.3. Діяльність суб'єктів господарювання з іноземними інвестиціями в Україні
- •3. Спеціальні (вільні) економічні зони
- •4. Концесії
- •5. Інші види спеціальних режимів господарської діяльності
- •Рецензія на навчальний посібник "Комерційне право" викладача Бобринецького сільськогосподарського технікуму.
Тема 2 Суб'єкти господарювання
1. Загальні засади, поняття і види суб'єктів господарювання
Поняття суб'єкта господарювання
Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і відповідальні за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
До суб'єктів господарювання належать:
• господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку;
• громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;
• філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності.
Суб'єкти господарювання реалізують власну господарську компетенцію на основі прав власності, господарського відання, оперативного управління та оперативно-господарського використання майна відповідно до визначення цієї компетенції ГКУ та відповідними законами України.
Суб'єктами господарювання є господарські організації, які діють на основі прав власності, господарського відання чи опертивного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та ГКУ.
Суб'єкти господарювання — відокремлені підрозділи (структурні одиниці) господарських організацій — можуть діяти лише на основі права оперативно-господарського використання майна без статусу юридичної особи. Зазначені умови регламентуються ст. 55 ГКУ.
Суб'єкти господарювання зарубіжних країн
У зарубіжних країнах носіями юридичних прав і обов'язків можуть бути окремі громадяни, іноземні особи без громадянства (фізичні особи), об'єднання фізичних та юридичних осіб, а також державні підприємства та органи. У зарубіжній юридичній науці майнова правосуб'єктність розкривається через поняття права та дієздатності фізичних осіб, а особи, що об'єднали свої капітали, визначаються, як правило, поняттям юридичної особи. У господарському законодавстві зарубіжних країн юридичні особи розглядаються як конкретні види суб'єктів господарювання. Порядок надання суб'єктам господарської діяльності правосуб'єктності залежить від вимог національного законодавства певної країни та її місцезнаходження. Загальними умовами для визнання учасників господарської діяльності суб'єктами права є визначення найменування, під яким підприємець повинен вступати в господарські правовідносини, і державна реєстрація підприємства. До обов'язкових зобов'язань можна також зарахувати обов'язок суб'єктів господарювання вести бухгалтерські книги та складати в зазначені строки балансові звіти за результатами своєї господарської діяльності. У більшості зарубіжних країн цей обов'язок закріплений за всіма суб'єктами господарської діяльності й розглядається як важливий захід контролю над ними з боку державних органів.
У законодавстві країн з розвиненою економікою багато уваги приділяється реєстрації суб'єктів господарювання. Зазвичай реєстрація здійснюється у спеціальному реєстрі з визначенням характеристик суб'єкта, що реєструється, за якими можна отримати повну інформацію про нього. Так, згідно з німецьким Торговельним кодексом та Комерційним кодексом Франції при реєстрації насамперед подається інвентарна відомість, де фіксується сукупний обсяг установчого капіталу у грошовій та натуральній формах . Порядок реєстрації, форма реєстру та можливість отримання зазначеної в цій відомості інформації мають публічний характер. Реєстрація повинна бути здійснена у відповідні строки, які чітко визначаються законодавством країни.
Господарські товариства як суб'єкти господарювання можуть здійснювати свою діяльність за різними організаційно-правовими формами, а саме повні, командитні та акціонерні товариства, акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю.
У країнах Західної Європи до об'єднання осіб належать товариства, що засновані на особистій участі його членів (повне товариство), для участі в яких достатньо внести лише певну частку в майно акціонерного товариства. Визначено також, що товариства класифікуються за ознакою майнової відповідальності товариства і поділяються на три групи .
До першої групи належать товариства, члени яких відповідають за боргами товариства в повному обсязі, усім своїм особистим майном.
У другу групу входять товариства, одна частина членів яких несе повну відповідальність за зобов'язаннями товариства, а друга відповідає лише в розмірі вкладів, зроблених ними до капіталів товариства (командитні та негласні товариства).
До третьої групи зараховують товариства, члени яких відповідають лише розміром своїх вкладів у капіталі товариства, тобто не ризикують усім своїм особистим майном (акціонерні товариства).
У країнах Західної Європи вирізняються державні підприємства, у Великій Британії — публічні корпорації, у США — державні корпорації або агентства, у Німеччині та Франції — публічні підприємства та публічні установи .
За правовим становищем державні підприємства у Великій Британії, Франції та ФРН поділяються на три організаційно-правові форми :
• підприємства, капітали яких організовано у формі торговельних товариств, діють згідно із законодавством про торговельні товариства і, як правило, це акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю;
• підприємства, капітали яких не підлягають розподілу на акції чи паї, діють згідно з нормативними актами, виданими для діяльності конкретних підприємств;
• казенні товариства, не наділені господарською самостійністю.
У країнах Західної Європи до державних належать підприємства з високим рівнем ризику і невисоким рівнем прибутку. У США корпорації класифікуються за основними видами:
• утворені для отримання прибутку;
• утворені не з метою отримання прибутку;
• публічні.
До корпорацій, що утворені для отримання прибутку, належать підприємницькі, залізничні, транспортні та банківські, які діють згідно із законом про підприємницькі корпорації штату Нью-Йорк 1963 р.
Корпорації, що не мають на меті отримання прибутку, діють згідно із законом про непідприємницькі корпорації 1970 р.
Публічними вважаються муніципальні корпорації, окружні й такі, що утворені з метою задоволення інтересів суспільства, і їх правове становище визначається характером діяльності.
Об'єднання підприємств класифікуються за способами правового закріплення відносин у межах певної групи. У ФРН згідно із законом про акціонерні товариства 1965 р. вони поділяються на три типи.
До першого типу належать об'єднання, в яких одне підприємство стосовно інших є головним, тобто впливає на залежні підприємства, які юридичне самостійні.
До другого типу зараховують об'єднання підприємств з такими характерними ознаками:
• конкретному підприємству (головному) товариства належать усі акції інших підприємств (залежних);
• залежні підприємства юридичне самостійні;
• головне та залежні підприємства розташовані на території ФРН;
• факт вступу залежного підприємства до складу головного фіксується в торговому реєстрі;
• рішення про вступ залежного підприємства до складу головного набирає силу після схвалення його зборами членів головного товариства, і це рішення повинно бути прийнято більшістю акціонерів.
Третій тип об'єднань становить групу підприємств, заснованих на підприємницьких договорах.
Акціонерним правом ФРН передбачено кілька видів підприємницьких договорів, визначених законом про акціонерні товариства 1965 р.
Правове становище акціонерних товариств та їх об'єднань тісно пов'язано з правосуб'єктністю їх філіалів. І можливість утворення філіалів становить важливий елемент з позицій права. На правовий статус філіалу впливають такі чинники:
• порядок формування статутного капіталу;
• мета утворення;
• спосіб відносин між материнською компанією (засновником) та філіалом.
У Франції філіали утворюються трьома способами :
• на базі підприємств (підрозділів) материнських компаній;
• приєднанням діючого самостійного підприємства до материнської компанії шляхом придбання контрольного пакета акцій;
• утворенням нового підприємства, діяльність якого відрізняється від діяльності материнської компанії.
У Франції існують такі форми філіалів:
• формальний, засновником якого є лише одна материнська компанія, що прагне не допустити участі в капіталі інших акціонерів з метою забезпечення максимального контролю над філіалом;
• асоціація, що утворюється з метою спільної розробки, виробництва та збуту партнерами на паритетній основі за відповідними угодами;
• фінансовий, що утворюється для фінансування особливо великих та ризикованих щодо фінансування проектів, в яких беруть участь кілька материнських компаній.