6.6. Притримання

Згідно зі ст. 594 ЦК України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказа­ній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання. Так, відповідно до ст. 163 Кодексу торговельного мореплавства України під час прийому вантажу одержувач зобов'язаний відшкодувати вит­рати, зроблені перевізником за рахунок вантажу, внести плату за простій судна в порту вивантаження, а також сплатити фрахт і плату за простій у порту навантаження, якщо це передбачено ; в коносаменті або іншому документі, на підставі якого перево­зився вантаж, а у випадку загальної аварії — внести аварійний внесок або надати належне забезпечення. Перевізник може не видавати (іншими словами — притримати) вантаж до сплати ; зазначених сум або надання забезпечення. Стаття 856 ЦК Ук­раїни передбачає, що якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикориста­ного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника. При цьому до кредитора, який притримує у себе річ боржника, не переходить право власності на неї — боржник, річ якого кредитор притримує, має право розпорядитися нею, повідо­мивши набувача про притримання речі і права кредитора.

Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом. Кредитор має право притримати річ у себе також у разі, якщо права на неї, які виникли після передачі речі у володіння кре­дитора, набула третя особа.

За змістом ст. 594 ЦК України право на притримання вини­кає при одночасному існуванні таких умов:

— повинен бути предмет притримання — річ, що належить боржнику і яку кредитор повинен передати першому або вка­заній ним особі;

- має існувати зобов'язання, згідно з яким боржник зо­бов'язується оплатити вартість самої речі або відшкодувати пов'язані з нею витрати та інші збитки;

— зобов'язання боржником не виконане в строк.

Слід зауважити, що на притримання як на захід забезпе­чення виконання зобов'язань поширюються загальні вимоги ст. 547 ЦК України щодо вчинення угоди із забезпечення вико­нання зобов'язання у письмовій формі. Тому якщо застереження про притримання відсутнє в основному договорі або якщо від­сутня угода про притримання, викладена у формі окремого документа, притримання речі кредитором буде неправомірним.

Відповідно до ст. 595 ЦК України кредитор, який притримує річ у себе, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника. Він відповідає за втрату, псування або пошкодження речі, яку він притримує в себе, якщо втрата, псування або пошкодження сталися з його вини. Ризик випадкового знищення або випад­кового пошкодження притриманої речі також несе кредитор, якщо інше не встановлено законом. Кредитор не має права користуватися річчю, яку він притримує у себе.

Вимоги кредитора, який притримує річ у себе, задовольня­ються з її вартості відповідно до положень ст. 591 ЦК України щодо реалізації предмета застави.